Алекс Рижук виїхав з Ірландії до України невдовзі після свого 18-річчя і служив у підрозділі безпілотників Збройних сил України

У Дубліні (Ірландія) відбулась панахида за 20-річним добровольцем українського походження Алексом Рижуком, який зник безвісти у серпні 2024 року і вважався мертвим. Про це повідомляє Foreign Ukraine із посиланням на Державну телерадіокомпанію Ірландії.

Хлопець народився у Дубліні у сім’ї українців і жив у районі Ратмінс. Він виїхав з Ірландії до України невдовзі після свого 18-річчя і служив у підрозділі безпілотників Збройних сил України.

У 2024 році Рижук розповів ірландському режисеру Фінну Бойлану з FinnHouse Films у репортажі для Prime Time, що його мотивували поїхати добровольцем на війну в Україну новини про зґвалтування і тортури російськими військовими у Бучі у квітні 2022 року, а також повідомлення про смерть родичів та друзів, які воювали на війні.

«У той момент я зрозумів, що я не можу… не можу більше залишатися в Ірландії», – сказав Рижук.

За кілька днів до зникнення він опублікував в Instagram свою фотографію у військовій формі, посміхаючись і схрестивши руки.

«Маленьке фото на випадок, якщо ви всі сумуватимете за мною», – написав Рижук.

Він повернувся до Ірландії з коротким візитом на Великдень у 2024 році.

«Цей тиждень був надто коротким – час Алекса був розділений між родиною, друзями та невеликим заслуженим відпочинком. Візит був сповнений тепла та обіймів. Ми сміялися, готували барбекю та випивали пінту Гіннеса на моїй фермі. Це був такий прекрасний час, і все ж одне, чого ми ніколи не можемо собі пробачити, це те, що ми не сфотографувалися з ним, аби зберегти цей момент назавжди», – розповіла подруга родини Алекса.

Рижук навчався у школі CBS у Дубліні.

У серпні 2024 року директорка школи Клер Каттерсон розповідала, що вчителі звернулися до неї, коли почули новину про його зникнення.

«Був великий шок і смуток, адже вони пам’ятають молодого чоловіка, який лише три роки тому ходив цими коридорами у шкільній формі із посмішкою на обличчі та бажав допомогти всім, чим міг», – зазначила директорка.

Вона описала Алекса Рижука як «універсала», який був залучений до всіх аспектів шкільного життя.

«Він був у команді із дзюдо та баскетболу. Він любив волейбол. Він особливо любив Хелловін», – наголосила Каттерсон.

За її словами, Рижук дуже пишався своїм українським походженням.

«Ви б чули його у коридорах, як він розмовляв з іншими українськими студентами своєю рідною мовою…», – каже Каттерсон.

В інтерв’ю у 2024 році Рижук сказав таке: «Війна — це жорстоко. Якщо хтось помирає, найбільша відповідальність, яку ми маємо в цей момент, — це повернути його тіло, аби його могли належно поховати».

Зазначимо, що ДНК-тести, які проводили на замовлення родини, підтвердили, що рештки, повернуті з лінії фронту, належать Алексу Рижуку.

Його поховали 12 листопада 2025 року у селі Крилів на Рівненщині.