Зазвичай, боєприпаси та продукти харчування завантажуються на наземний безпілотний апарат під назвою «Терміт», який здатен перевозити близько 200 кг

«Іграшку доставлено», — шепоче український солдат у рацію. Посеред ночі він та його напарник швидко вивантажують свій вантаж із фургона. Швидкість має вирішальне значення, оскільки вони знаходяться у зоні дії смертоносних російських дронів. Про це йдеться у спецрепортажі ВВС, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Нова «іграшка» п’ятої бригади — це безпілотний наземний транспортний засіб (БНТ), робот, який забезпечує продуктами харчування та боєприпасами українські війська на фронті у Покровську та Мирнограді.

Російські війська невпинно намагаються перерізати шляхи постачання України в цьому районі. Без свіжої їжі та боєприпасів українські солдати на передовій зіткнуться із вибором: капітуляція або дороговартісний відступ.

Битва за Покровськ, ймовірно, увійде в історію як перша, в якій безпілотні наземні транспортні засоби були використані у масовому масштабі, переважно для доставки припасів та евакуації поранених.

Робот достатньо малий, аби протиснутися на велосипедну доріжку, і виглядає як міні-танк без башти. Безпілотні наземні транспортні засоби важко помітити, їх важче заглушити, ніж повітряний дрон, і, найголовніше, солдати можуть керувати ними дистанційно з безпечнішого місця.

«Вони рятують життя солдатів і є майбутнім армії. Близько 90% усіх припасів для Покровської лінії фронту зараз доставляється безпілотними апаратами», – інформує Ігор, керівник безпілотних систем 7-го корпусу Збройних сил України.

Тим часом російські війська намагаються захопити місто, перекриваючи ланцюги постачання та безперервно запускаючи дистанційно керовані дрони.

Ця 30-кілометрова ділянка території вздовж лінії фронту знаходиться у межах досяжності дронів з обох сторін.

Постійна повітряна розвідка означає, що будь-який рух у зоні ураження швидко виявляється та атакується як дронами, так і звичайною зброєю, такою як артилерія, міномети та авіаційні бомби.

Це ситуація, яку військовий лікар «Віцик» та його оператор наземного дрона «Аудитор» знають дуже добре. Це їхні позивні, а не справжні імена.

Коли вони намагалися евакуювати поранених українських солдатів з Покровська у жовтні 2025 року, їх швидко помітили, і у них було лише кілька секунд, аби дістатись до сусіднього будинку, щоб уникнути гудіння російських дронів.

«Один дрон за іншим атакував нас. Щойно дрон торкнувся землі та вибухнув, одразу ж з’явився наступний. Вони також стріляли з артилерії та мінометів, намагаючись нас убити», – розповідають Віцик та Аудитор.

Стіни, за якими вони ховалися, тряслися від кожного вибуху. Обстріл тривав 59 хвилин, і врешті-решт вони прослизнули у сусідню будівлю та втекли.

У Покровську загроза дронів зверху постійно присутня.

«Ми бігаємо від одного куща до іншого, від одного будинку до іншого, від однієї вулиці до іншої», — каже Віцик.

Завдяки FPV-дронам, російські війська близькі до перекриття всіх шляхів, що ведуть до Покровська. Переміщення військ у місто та навколо нього є надзвичайно небезпечним, і українські збройні сили намагалися обмежити ротацію людей через високі ризики.

У підсумку, солдати залишаються на передових позиціях тижнями, а іноді навіть місяцями. Це зробило доставку припасів ще більш нагальним завданням, а це означає, що попит на безпілотні наземні транспортні засоби зростає.

Один підрозділ 5-ї бригади ЗСУ може виконати кілька логістичних місій за допомогою безпілотних транспортних засобів за один день.

Припаси завантажуються на наземний безпілотний апарат під назвою «Терміт», який здатен перевозити близько 200 кг. Оператор дистанційно завантажує його у задню частину фургона і підвозить ближче до лінії фронту, аби зберегти заряд акумулятора.

Коли темніє, двоє солдатів вистрибують з фургона та викочують безпілотник. Один з них повідомляє диспетчерську по радіо, що наземний дрон розвантажено.

За лічені секунди оператор, що знаходиться за кілька кілометрів, підтверджує, що він підключений до машини, і «Терміт» вирушає до місця призначення.

Такі машини, як «Терміт», використовуються деякими українськими бригадами з 2024 року, але в останні місяці вони стають дедалі популярнішими.

У майстерні 79-ї бригади ЗСУ інженери, які раніше створювали лише повітряні безпілотники із дистанційним керуванням, тепер мають завдання модернізувати безпілотні наземні транспортні засоби для використання у зонах бойових дій.

Вони застосовують камуфляж, зварюють нові платформи та додають обладнання для додаткового зв’язку. Але навіть із цими вдосконаленнями безпілотні наземні засоби ще вразливі до атак дронів.

«Незалежно від того, наскільки добре він замаскований, незалежно від того, яке з’єднання ви використовуєте та як швидко він рухається, машину все одно можна виявити та знищити», – наголошує оператор безпілотного літального апарата з позивним «Адвокат».

Під час однієї з місій з евакуації пораненого солдата з Покровська його безпілотний апарат наїхав на міну, пошкодивши гусениці.

Ще один наземний дрон був відправлений на рятувальну місію з іншого підрозділу, але його також знищили. Адвокат досі не знає, чи вижив поранений солдат.

В середньому лише одному із трьох безпілотних наземних апаратів вдається дістатися Покровська.