Частка жінок у Військах безпілотних систем України уже становить 4,2%

Коли майже чотири роки тому розпочалося повномасштабне вторгнення Росії, 26-річна солдатка на ім’я Монка не бачила бойової ролі, яку могла б виконувати. Але це змінилося, оскільки технології змінили поле бою та відкрили нові шляхи. У 2025 році вона вступила до армії на посаду оператора FPV-дрона, після того, як відмовилася від роботи керуючою рестораном за кордоном та повернулася додому в Україну. Про це йдеться у спецрепортажі австралійського видання ABC News, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Те, що технології дозволяють нам доставляти боєприпаси — це неймовірно», — підкреслює Монка, яка служить у батальйоні безпілотних систем Третього армійського корпусу.

За даними Міністерства оборони України, у 2025 році в українській армії служили понад 70 000 жінок, що на 20% більше, аніж у 2022 році, включаючи понад 5500 жінок, розгорнутих безпосередньо на передовій.

Оператор безпілотника — одна із найпопулярніших бойових професій серед українських військових, яку обирають жінки.

Коли 27-річна спортсменка Імла із підрозділу Kraken залишила кар’єру професійної хокеїстки, щоб вступити до армії, то спочатку планувала стати бойовим парамедиком.

Перші шість місяців вона служила медиком, але робота вимагала керування дронами. Вона починала із маленьких, а потім перейшла до більших моделей, що перевозили бомби, і зрештою перейшла на повноцінну роботу на дронах.

Імла чітко пам’ятає свій перший політ на дроні – розвідувальну місію. Коли їй передали контролер, вона так нервувала, що її руки не переставали тремтіти.

«Чесно кажучи, мені навіть хотілося плакати у деякі моменти, але згодом набуваєш досвіду та починаєш відчувати впевненість», – зауважила Імла.

Корпус «Хартія» із 2024 року прийняв до своїх лав на 20% більше жінок. У 2025 році вони розпочали кампанію з набору жінок на бойові і технологічні посади у співпраці із фондом «Dignitas», благодійною організацією, яка підтримує Україну, фінансуючи проекти технологічних інновацій та громадянського розвитку.

«За останні місяці десятки жінок приєдналися до нас на бойових посадах і успішно працюють. Чим більше технологій у нас є, таких як дрони, тим більше історично чоловічих професій відкривається», – повідомив Володимир Дегтяров, офіцер зі зв’язків із громадськістю корпусу «Хартія».

Вони почали навчати офіцерів та майбутніх командирів роботі зі змішаними підрозділами, до складу яких входять люди різного віку, статі та походження, що, допомагає командирам стати ефективнішими лідерами.

Тим не менш, українська армія залишається консервативною за своєю суттю, і деякі підрозділи не сприяють роботі із жінками.

25-річна солдатка із позивним Яха вступила до армії у 2023 році та спочатку займалася паперовою роботою як армійський клерк. Через три місяці вона почала просити дозволу відвідати курси з дронів. Тодішні командири не реагували з ентузіазмом і натомість запропонували їй замінити кухаря.

«Мені було неприємно, бо я не очікувала таких некомфортних умов і суворих обмежень», – каже Яха.

На кухні вона проводила вільний час, вивчаючи інструкції з експлуатації дронів, практикуючись на симуляторі і тренуючись у комп’ютерних клубах з контролером, який купила сама.

«Мені сподобалося, що можна було вразити ворога дистанційно, тому я подумала – це наше майбутнє», – зазначає Яха.

Зрештою, вона стала пілотом бомбардувальника-дрона у 9-й бригаді ЗСУ.

«Війна – це не круто і не гламурно. Це біль, страждання та втрати. Ти робиш це просто тому, що хочеш змінити ситуацію, але ти не непереможний. Ти просто людина, як і всі інші», – підкреслює Яха.

Чібі, 20-річна технік FPV-дронів із бригади «Хартія», готує безпілотники до поля бою у темному і вологому підвалі поблизу лінії фронту на сході України.

Спочатку вона зіткнулася з упередженнями з боку чоловіків-солдатів, які стверджували, що вона має нижчі технічні навички, бо жінка. Але в неї також був колега-чоловік, який підтримував її та допоміг зробити перші кроки до того, аби стати техніком FPV, що вона вважає цікавішим, ніж бути оператором.

«В армії має бути більше жінок. Чим більше жінок, тим кращим буде ставлення до них», – вважає Чібі.

Ольга Мелошина, речниця Військ безпілотних систем України не вважає службу оператором дрона безпечнішою, оскільки росіяни активно полюють на операторів дронів.

Хоча, у їхньому підрозділі дедалі більше жінок переходять на технологічні посади, включаючи управління безпілотниками, їх ремонт та радіоелектронну боротьбу.

За словами Мелошиної, частка жінок у Військах безпілотних систем України уже становить 4,2%, і вона вважає це великою кількістю, оскільки жінки вступають на службу добровільно.

«Ми є частиною нової української армії, яка сформувалася під час російського вторгнення. Тож з точки зору гендерного прийняття до Збройних сил, у нас ніколи не було жодного розколу – для нас важливі бажання та мотивація», – наголосила Мелошина.

За її словами, наразі вони проводять медійно-орієнтовану кампанію із набору персоналу, плануючи завербувати 15 000 людей, включаючи жінок.

«Війська безпілотних систем – це система, яка складається з чоловіків і жінок. Жоден безпілотник не є автономним. Він потребує участі людини. І чим більше у нас особового складу, тим більше безпілотників полетить у бік Росії», – підсумувала речниця Військ безпілотних систем України.