Деякі юнаки із Німеччини вирішили стати добровольцями з ідеологічних міркувань, аби підтримати Україну у боротьбі проти російського вторгнення, але є й такі, хто просто шукає пригод

Одні хочуть захистити Європу, інші шукають пригод: деякі юнаки з Німеччини хочуть добровільно вирушити на фронт до України, але не усіх приймають до української армії. Про це йдеться у спецрепортажі німецького видання HessenSchau, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Для більшості юнаків у ​​Німеччині добровільно вирушити на фронт в Україну — неможливо. Але є кілька людей, які хочуть вступити до української армії, аби підтримати її у боротьбі проти російського вторгнення.

18-річний Ноа із Дармштадта — один із них. Влітку 2025 року він отримав диплом фахівця у галузі інформаційних технологій та у вільний час розробляє мобільні додатки для розрахунку траєкторій гранат. Він також керує цивільними дронами, тому хоче приєднатись до підрозділу безпілотників в Україні.

«Насправді я б віддав перевагу підрозділам із безпілотниками, тому що це здається мені більш звичним. Я розумію, що бути солдатом в Україні також означає вбивати людей. Але цинічно висловлюючись, це робиться заради загального добробуту, для підтримки демократичного світового порядку», – вважає Ноа.

У київській кав’ярні він зустрівся із вербувальником із «Міжнародного батальйону «Азов».

Після співбесіди Ноа отримав відмову через свій юний вік.

Незважаючи на це, Ноа не хоче здаватися і розглядає, наприклад, роботу в українській оборонній промисловості.

Покрівельник на передовій

25-річний юнак Франко із Німеччини уже воює в Україні як доброволець. Спочатку він хотів надавати гуманітарну допомогу, але швидко зрозумів, що Україні потрібні не волонтери, а солдати. Досвідчений покрівельник уже два роки воює на передовій. Ніхто з його товаришів, які приїхали з ним до України, більше не бере участі у бойових діях.

«П’ятеро з них загинули, решта – важко поранені», – повідомив Франко.

Усі вони приїхали із Європи. Невідомо скільки німецьких добровольців зараз воює в Україні. За даними української влади, їх, ймовірно, кілька сотень.

Охочі вступити до української армії можуть подати заявку онлайн, наприклад, на сайті Міжнародного легіону України. Бланки заявок також можна знайти на веб-сайті підрозділу спеціального призначення «Міжнародний батальйон «Азов».

Елітний підрозділ у таємному укритті

Франко скептично ставиться до того, що 18-річні добровольці вирушають на війну в Україні.

«Звичайно, мабуть, є одна чи дві людини, які зовсім не розуміють, що відбувається. Ви кажете їм прямо: ви помрете тут, бо це не тренувальний табір», – зазначає Франко.

Оскільки ризик цілеспрямованого повітряного удару високий, підрозділ розміщений у таємному укритті, яке знаходиться на околиці зруйнованого війною Харкова.

«Шульга» на лінії захисту української демократії

20-річний німецький доброволець із позивним «Шульга» також воює на фронті під Харковом. Його батько та дідусь теж служили в армії. Він ризикує життям, борючись проти російських агресорів. У 18 років, незабаром після закінчення середньої школи, «Шульга» вирушив до України.

«Усі злочини, які там сталися, для мене неприйнятні. Особливо на європейській землі», – стверджує він.

Зустріч із ним та його товаришем Страто, наполовину норвежцем, наполовину швейцарцем, відбулася на автостоянці неподалік фронту.

Для «Шульги» російська агресивна війна проти України – це напад на демократію, яку необхідно захищати.

«Демократію і свободу, яких просто не існує в Російській Федерації», – наголошує «Шульга».

Він не хоче, аби ще більше країн потрапило під вплив РФ.

Його потяг до пригод також відіграв певну роль у прагненні потрапити на фронт в Україну.

«В Україні є багато позитивних моментів, особливо після місії — спогади та історії, які ти забираєш із собою. Головне, аби ніхто не загинув. Хоч би як це безглуздо не пролунало», — каже «Шульга».