Щонайменше 17 громадян Південно-Африканської Республіки стали жертвами шахрайської афери: їм обіцяли роботу у Росії, але, у підсумку, вони опинились на фронті в Україні

Батько трьох дітей із Південно-Африканської Республіки (ПАР) Дубанделла дуже пишався 20-річним сином, який у липні 2025 року знайшов роботу VIP-охоронцем у Росії. Минуло п’ять місяців і зарпаз Дубанделла у відчаї. Його син та щонайменше 16 інших південноафриканських чоловіків стали жертвами шахрайської афери: їх завербувала невстановлена група росіян і відправила на війну в Україні. Про це йдеться у спецрепортажі Reuters, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
Світлина з передової
Речник президента ПАР Сиріла Рамафоси Вінсент Магвенья заявив, що цій справі «приділяється найпильніша увага».
«Процес повернення цих молодих чоловіків залишається дуже делікатним. Їм загрожує серйозна небезпека і ми ведемо переговори з різними органами влади, як у Росії, так і в Україні, аби визволити їх. Насправді, ми більше контактуємо із російською владою, оскільки наші громадяни потрапили до збройних сил цієї країни», – повідомив Магвенья.
На телефоні Дубанделли є фотографії, які його син надіслав на початку грудня 2025 року з лінії фронту на Донбасі.
На одній світлині зображено його сина у бойовій формі, який незграбно тримає автомат АК-47. На іншій світлині – його син намагається спати у спідній білизні на бетонній підлозі підвалу розміром зі шафу після того, як сховався від українських безпілотників. Він виглядає таким худим, що видно його ребра.
Син розповідав йому, що південноафриканські найманці цілими днями копали окопи на морозі.
«Іноді немає їжі, навіть тиждень; іноді немає води», – зазначає Дубанделла.
За його словами, син часто плакав під час телефонних розмов.
«Я хочу повернутися додому… Будь ласка, тату, поговори з кимось», – процитував він слова свого сина.
Російськомовні контракти
Афера, в яку, за словами Дубанделли, потрапив його син, стала відомою 6 листопада 2025 року, коли Південна Африка отримала скарги від 17 чоловіків віком від 20 до 39 років, які стверджували, що опинилися у пастці на Донбасі.
Розслідування афери, проведене елітним поліцейським підрозділом під назвою «Яструби», було зосереджено на ймовірній причетності однієї із доньок колишнього президента ПАР Джейкоба Зуми, Дудузіле Зума-Самбудли.
Розслідування розпочали після того, як інша донька Зуми подала заяву до поліції на свою зведену сестру, звинувативши її у вербуванні бойовиків для Росії та заявивши, що серед завербованих було вісім членів її родини.
Дудузіле подала у відставку з посади депутата опозиційної партії «Умкхонто веСізве», яку очолює її батько і заперечує свою причетність до цієї афери.
У поліцейських свідченнях від 24 листопада 2025 року вона заявила, що стала «жертвою обману». А у партії наголосили, що відставка Зума-Самбудли не є визнанням провини, оскільки вона не причетна до афери.
Речник південноафриканської поліції повідомив, що проводиться розслідування за підозрою у злочині проти держави, оскільки південноафриканцям заборонено надавати несанкціоновану військову допомогу іноземним країнам, збройним групам чи найманцям.
В окремій кримінальній справі п’ятьох підозрюваних заарештували за нібито вербування південноафриканців для боротьби за Росію. Суд над ними має розпочатися 10 лютого 2026 року у магістратському суді Кемптон-Парку в Гаутензі.
«Без паніки»
Через кілька днів після прибуття до Росії, 17 південноафриканським найманцям у Ростові-на-Дону вручили російськомовні контракти. Вони не хотіли підписувати їх, бо не було перекладача, але Зума-Самбудла, яка була присутня, вмовила їх це зробити.
У серпні 2025 року, за словами південноафриканських найманців, їм сказали, що вони їдуть на війну.
У WhatsApp-переписці, переданій агентству Reuters між одним із найманців та Зума-Самбудлою – у її підтвердженому акаунті з номером телефону та фотографією – є повідомлення, в якому найманець каже: «Зараз ми пакуємо речі та готуємося до поїздки на фронт».
«Це не передова. Вони просто лякають вас», – відповідає людина, особу якої агентству Reuters не вдалося встановити, і пояснює, що найманці будуть «лише патрулювати».
«Добре, але вони забирають наші речі, такі як банківські картки і телефони», – пише найманець, якому відповідають: «Все гаразд, без паніки».
Найманець, який поділився цим повідомленням із Reuters, – це 40-річний південноафриканський охоронець, який має дітей 17, 11 та 3 років. За його словами, обмін повідомленнями із Зума-Самбудлою відбувся 28 серпня 2025 року.
Чоловік сказав, що у нього та інших найманців часто відбирали телефони, годували лише хлібом та рибними консервами.
Вони заряджали артилерійські снаряди у пускові установки, мали базове військове спорядження та боялися за своє життя.
Смерть на передовій
Не лише південноафриканці мимоволі опинилися на війні в Україні. У Кенії 12 листопада 2025 року заявили, що понад 200 її громадян воюють за Росію в Україні, і вербувальні агентства продовжують активно працювати над тим, аби заманити більше кенійців на війну. Влада Ботсвани також заявила, що двох її громадян обманом завербували на війну в Україну, обіцяючи роботу.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що понад 1400 громадян із 30 африканських країн воюють разом із російськими військами в Україні.
Серед тих, хто пішов воювати у серпні 2025 року, був 22-річний кенієць Девід Кулоба. Його мати, Сьюзен, поділилася копією його контракту із Reuters.
«Погоджуюсь добровільно вступити на військову службу на період, передбачений цим контрактом,… бути вірним військовій присязі, самовіддано служити російському народу та мужньо й вміло захищати Російську Федерацію», – йдеться у контракті.
Коли Девід зрозумів, що його відправлять до України, то запевнив свою матір, що він буде у безпеці.
Це було останнє, що вона від нього чула.
Відповідаючи на запитання Reuters щодо місцезнаходження Девіда, речник Міністерства закордонних справ Кенії заявив, що «розслідування ще триває і проводиться за участю кількох відомств, тому залишається лише чекати».
30 вересня 2025 року Сьюзен отримала голосове повідомлення від одного із товаришів по службі Девіда у WhatsApp, про те, що він став свідком його загибелі, внаслідок вибуху на передовій.
