Окрім великої вантажопідйомності, визначальною особливістю дронів «Баба Яга» є їхня здатність надійно літати вночі: це стало можливим завдяки поєднанню тепловізійних та оптичних камер, які дозволяють українським операторам знаходити російські цілі у темряві

Коли почалася російсько-українська війна, турецький безпілотник «Байрактар», який призначений для знищення танків, став синонімом успіху України на полі бою. З того часу ця репутація змістилася у бік FPV-дронів, які завдали значних руйнувань російським підрозділам та обмежили їх здобутки. В останні місяці спостерігається ще один зсув, оскільки важкі бомбардувальники-дрони відіграють дедалі більшу роль в обороні України. Враховуючи поточну динаміку бою, ці дрони, які зазвичай називають «Бабою Ягою», ймовірно, формуватимуть поле бою взимку 2026 року. Про це йдеться в аналітичній публікації Forbes, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Клас дронів «Баба Яга»

У слов’янському фольклорі Баба Яга — це літаюча відьма, яка спричиняє хаос вночі, що відображає умови, за яких часто використовуються ці важкі бомбардувальники-дрони, і звідси їх російське прізвисько. Загалом, цей клас дронів включає кілька моделей, зокрема «Вампір», «R18», «Немезіда» та «Кажан», кожна з яких виготовлена ​​різними компаніями. Зазвичай вони мають шість або більше великих роторів і здатні перевозити корисне навантаження приблизно 15 кілограмів на відстань до 20 кілометрів. Їхнє корисне навантаження включає мінометні снаряди, кумулятивні заряди та перепрофільовані протитанкові міни, які можна точно скидати на російську техніку та позиції.

Окрім великої вантажопідйомності, визначальною особливістю дронів «Баба Яга» є їхня здатність надійно літати вночі. Це стало можливим завдяки поєднанню тепловізійних та оптичних камер, які дозволяють українським операторам знаходити російські цілі у темряві. Повідомляється, що дрони постійно вдосконалюються, зокрема, деякі дрони «Баба Яга» тепер оснащені невеликими інфрачервоними проекторами, призначеними для засліплення інфрачервоних камер, які росіяни використовують для виявлення та перехоплення дронів вночі. Деякі варіанти також почали інтегрувати зв’язок Starlink для збільшення дальності, хоча це вимагає меншого корисного навантаження.

Українські компанії почали розробляти ці важкі бомбардувальники-дрони одразу після того, як Росія напала у 2022 році, адаптуючи сільськогосподарські та важкі платформи для бойових дій. Українська компанія SkyFall розробила «Вампір», важкий бомбардувальник-дронобудівник із шістьма роторами, який ввели в експлуатацію приблизно у 2023 році. Невдовзі так само вчинили інші компанії, надавши універсальний парк бомбардувальників-дронів. Ці дрони відігравали важливу роль протягом війни, а українські підрозділи використовували їх для протидії великим російським атакам, особливо у Донецькій та Харківській областях. Зовсім недавно їхня роль розширилася до денних операцій, і російські війська повідомляють про зграї із 30 безпілотників «Баба Яга», які патрулюють небо протягом дня.

Збільшення використання дронів «Баба Яга»

Хоча ці дрони постійно використовуються з моменту введення в експлуатацію у 2023 році, в останні місяці спостерігається їх частіше використання, що збігається з відновленням російського наступу. Українські збройні сили щодня публікують численні відео, на яких показано, як дрони «Баба Яга» завдають ударів по російських позиціях. Їх використання зросло настільки, що в українських солдатів зараз закінчуються акумуляторні батареї, необхідні для цих пристроїв.

Відео у соціальних мережах досить різноманітні, на них видно, як українські війська завдають ударів по різних цілях на позиціях по всьому 1000-кілометровому фронту. 16 грудня 2025 року українські солдати використали зграю безпілотників «Вампір» на Харківському фронті, аби знищити мережу російських бункерів. Кілька днів тому група безпілотників «Баба Яга» завдала ударів по російських військах в укріплених будівлях та збила вантажівку із піхотою під час ударів поблизу Костянтинівки та Предтечина. Додаткові відео від 8 грудня 2025 року засвідчили, як українські солдати використовують ці системи для ураження прихованого танка, знищення укриттів та пошкодження техніки на Курському напрямку. Під час іншого інциденту 5 грудня 2025 року поблизу Покровська безпілотник «Баба Яга» завдав удару по кількох російських солдатах, що зрештою змусило одного з них здатися українським збройним силам.

Російські джерела аналогічним чином висвітлювали це зростання активності, часто публікуючи повідомлення про перехоплення або знищення дронів «Баба Яга». У період з 1 по 11 грудня 2025 року підрозділи у Харківській, Сумській та Дніпропетровській областях заявили про численні збиття, зокрема про знищення «Баби Яги» 38-ї гвардійської бригади поблизу Гуляйполя, ще одного збитого операторами FPV із сил Західного Ахмата на Харківському фронті, а також про кілька інших виявлених та збитих повітряними, мотострілецькими та безпілотними системами. На відеозаписах також видно, як російські команди FPV цілилися у дрони «Баба Яга» у польоті, зокрема один перехопили одразу після скидання корисного навантаження. Російські пропагандисти представили ці зіткнення як тактичні успіхи, враховуючи вирішальну роль, яку дрони «Баба Яга» відіграють в обороні України.

Поточне поле бою та потреба України у дронах «Баба Яга»

Збільшення використання дронів «Баба Яга» відображає прогрес в обидвох арміях до більших, багаторазових дронів через вимоги дедалі складнішого та швидкозмінного поля бою. Багаторазові дрони дозволяють обом сторонам використовувати потужніші датчики, процесори, матеріали та системи керування, втрата яких після одного польоту була б непомірно дорогою. Зокрема, платформи «Баба Яга» здатні інтегрувати тепловізори, стійкі до перешкод навігаційні комплекси, канали передачі даних на великі відстані та розширену бортову автономність. Ці можливості стають дедалі важливішими, оскільки значна частина бойових дій перемістилася у міське середовище, де ідентифікація сил супротивника є складнішою, а дрони повинні орієнтуватися в обмежених просторах.

Ці функції особливо важливі при роботі з туманом, дощем та вітром, що супроводжують українську зиму. Такі погодні умови спричинили труднощі для українських FPV- дронів, оскільки їхні оптичні системи не можуть бачити крізь туман, а їхні менші корпуси чутливіші до дощу та поривів вітру. Однак дрони «Баба Яга» з їхніми вдосконаленими датчиками краще оснащені для роботи із туманом та дощем. Крім того, більший розмір дрона робить його стійкішим до погодних змін.

Більше того, оскільки ця війна на виснаження триває, обидві сторони стикаються зі зростаючими обмеженнями ресурсів. Величезний обсяг дронів, необхідних для підтримки ефективних зон ураження, не дозволить Україні покладатися виключно на системи одностороннього нападу. Багаторазові дрони допомагають вирішити цю проблему, хоча коштують дорожче на початку, однак мають менші довгострокові витрати. Ці системи можна використовувати повторно і Україні загалом потрібно менше платформ, що зменшує попит на електронні компоненти. Українські солдати також можуть перепрофілювати боєприпаси на полі бою, такі як протитанкові міни, для корисного навантаження дрона, і це ще більше зменшує їхню залежність від поповнення запасів.

Успіх України на полі бою частково зумовлений її здатністю використовувати правильні дрони для задоволення постійно мінливих бойових умов. Наразі Україні потрібні дрони із розширеними можливостями зондування та значним корисним навантаженням для ураження російських цілей у міських умовах та за несприятливих погодних умов. Зокрема, їй потрібен дрон, який не накладає великих обмежень на вже перевантажені логістичні канали. Дрони «Баба Яга» відповідають цим вимогам і відіграватимуть ключову роль в обороні України, допоки динаміка війни знову не зміниться.