За прогнозами світових економістів, 2026-ий буде першим складним роком для Росії після повномасштабного вторгнення в Україну

Навіть коли президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти стверджують, що позиція РФ слабша, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину грошових резервів та позикових коштів, які підживлювали зростання витрат під час війни, — і попереду ще більші проблеми. Про це йдеться в аналітичній публікації The Washington Post, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Перспективи лише погіршаться, оскільки нові жорсткі санкції проти нафтового сектору Росії посилять дефіцит грошових коштів, що може призвести до банківської кризи у 2026 році, навіть якщо президент Росії Володимир Путін дотримується жорсткої позиції у переговорах стосовно припинення війни в Україні.

«Банківська криза можлива. … Криза неплатежів можлива. Я не хочу думати про продовження війни чи ескалацію», — сказав один російський чиновник, який побажав залишитися анонімним.

Нові санкції, запроваджені Міністерством фінансів США у жовтні 2025 року проти двох найбільших російських нафтових гігантів, «Роснефти» та «Лукойлу», посилюють тиск на бюджет та енергетичний сектор, оскільки Москва змушена погоджуватися на дедалі більші знижки – понад 20 доларів за барель нафти, при цьому її суміш Urals коштує 35 доларів, що значно менше за ціну у 69 доларів, яку було закладено у бюджет РФ на 2025 рік.

«Нафтова промисловість сповзає до кризи, і останні санкції прискорять цей процес», – вважає Крейг Кеннеді, колишній віце-голова Bank of America Merrill Lynch, який зараз працює у Центрі російських та євразійських досліджень імені Девіса при Гарвардському університеті.

За даними Reuters, доходи від нафти та газу, які мають вирішальне значення для бюджету РФ, впадуть на 49% у грудні 2025 року порівняно із попереднім роком на тлі нових санкцій та падіння цін на нафту, що поглибить дефіцит російського бюджету, навіть попри те, що військові витрати зросли до рекордно високого рівня, досягнувши 149 мільярдів доларів за перші три квартали 2025 року.

«Нові санкції були агресивним кроком, який несе ще більше проблем. Ви можете підвищувати податки для пересічних росіян або позичати ще більше грошей, аби покрити зростаючий дефіцит. Але ви запитуєте себе: чи робить це мою переговорну позицію сильнішою чи слабшою? Це однозначно робить Росію слабшою», – упевнений Кеннеді.

Зростаючі витрати

Ще до того, як нові санкції почали глибше скорочувати корпоративні та бюджетні доходи, російська економіка прямувала до рецесії. Центральний банк РФ вимушено підвищив відсоткові ставки до рекордно високих показників у понад 20%, щоб стримати шалену інфляцію після того, як уряд пройшов перші три роки війни з високими військовими витратами, що заохочувало бум корпоративного кредитування, тоді як ціни на імпорт різко зросли через санкції.

Високі відсоткові ставки, які зараз знизилися до 16%, почали стримувати інфляцію, але ще поглинають прибутки компаній та грошові резерви. У підсумку, інвестиції зупинилися, виробництво у деяких секторах різко впало, а неплатежі різко зросли по всій економіці.

«Російська економіка отримувала вигоду від багатьох позитивних факторів, таких як високі світові ціни на сировинні товари та бум, зумовлений витратами. І більшість цих факторів зникли, і саме тому Росія зараз перебуває у найгіршому становищі з початку війни», – підкреслює Яніс Клюге, економіст Німецького інституту міжнародних справ та безпеки.

Російська економістка Олександра Прокопенко вважає, що, незважаючи на заяви російського керівництва, витрати на економіку зростають, а санкції є різкими.

«Економіка заморожена, і мені здається, що вона принципово нестійка. Найближчою аналогією буде автомобіль, що працює на холостому ходу з перегрітим двигуном. … Автомобіль не рухається ані вперед, ані назад, але чим довше він стоїть, тим більше шкоди накопичується під капотом», – метафорично пояснила Прокопенко.

Поганий борг

Економісти стверджують, що масове розширення корпоративного кредитування Росією протягом перших трьох років війни у поєднанні з тривалим періодом високих відсоткових ставок призвело до глибоких проблем у банківській системі.

Офіційні дані Центрального банку РФ показують, що частка проблемних кредитів у секторі корпоративного кредитування становить трохи менше 5%, і це досі далеко від будь-якого рівня, який міг би спровокувати кризу, але це не враховує кредитування військової промисловості, де регулювання було послаблено.

Згідно з аналізом даних Центрального банку РФ, кредитування оборонного сектору становить майже 25% від загального обсягу корпоративних рублевих позик і становить трохи більше 202 мільярдів доларів.

«Це великий чорний басейн погано регульованого, непрозорого боргу, який знаходиться посеред банківської системи», – каже Кеннеді.

Самі російські банкіри б’ють на сполох через зростання рівня поганих кредитів, прихованих у банківській системі, на початку 2025 року.

Олександр Шохін, голова впливового Російського союзу промисловців і підприємців, публічно попередив, що багато компаній перебувають у «переддефолтній ситуації».

Навіть спираючись на офіційні дані, пов’язаний із Кремлем Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, заявив, що Росія може зіткнутися із системною банківською кризою до жовтня 2026 року, якщо проблемні кредити будуть зростати, а вкладники почнуть масово знімати кошти.

Росія також значною мірою покладалася на оподаткування найбільших енергетичних гігантів для фінансування військової машини. Але Путін розширив податкові пільги для двох найбільших російських енергетичних гігантів, «Газпрому» та «Роснефти», які зіткнулися зі зростаючим фінансовим тиском.

Колись «Газпром», який був «дійною коровою» російської економіки, у 2024 році зазнав чистих збитків у розмірі 12,9 мільярда доларів, згідно з російськими стандартами бухгалтерського обліку, що стало результатом втрати його основного ринку в Європі з початку війни. Він витратив грошові резерви, які на початку 2022 року становили 27 мільярдів доларів, а зараз становлять лише від 6 до 8 мільярдів доларів, водночас додавши понад 20 мільярдів доларів додаткового боргу.

Російська нафтова промисловість також стикається зі зростаючою кризою. Ще до запровадження нових блокуючих санкцій, «Роснефть» повідомила про 70-відсоткове падіння чистого прибутку до 3,6 мільярда доларів за перші три квартали 2025 року порівняно із попереднім роком через падіння цін на нафту.

У всьому нафтовому секторі поєднання дедалі жорсткіших санкцій, що припиняють виробництво необхідного обладнання, та обмежують можливості продажу сирої нафти, змушує багато компаній зосереджуватися лише на видобутку нафти із найдоступніших свердловин — і може змусити їх закрити інші.

«Є обмежена кількість покупців, які бажають придбати санкційну нафту. Якщо підрахувати, то схоже, що від 1,6 до 2,8 мільйона барелів на день залишатиметься на смузі без стійкого попиту. Наразі багато непроданої нафти зберігається на воді у танкерах», – повідомив Кеннеді.

Глобальніші проблеми

Економічні проблеми Росії починають проникати у широкі верстви населення. Споживачі почали затягувати паски, скоротивши витрати на одяг на 8,7% на початку грудня 2025 року порівняно із попереднім роком, на товари для дому – на 8,8%, а на товари для здоров’я та краси – на 5,9%.

Високі відсоткові ставки та зниження доходів призвели до кризи компаній по всій країні, і багато хто перекладає свої проблеми на працівників, або відправляючи персонал у неоплачувані відпустки, скорочуючи їхній робочий час, або просто не виплачуючи їм заробітну плату.

У Нижньому Тагілі десятки змінних працівників у помаранчевих касках на мідно-збагачувальному комбінаті «Новолекс» записали відео, в якому скаржаться, що їм не виплачували зарплату уже два місяці. Газета «Известия» повідомила про десятки подібних випадків, що стосуються щонайменше 34 російських компаній.

За даними російського статистичного агентства Росстату, у жовтні 2025 року загальна сума невиплаченої заробітної плати майже потроїлася порівняно з аналогічним періодом 2024 року, досягнувши понад 27 мільйонів доларів, при цьому до російського агентства з питань праці надійшло понад 26 000 скарг.

Ось, наприклад, 300 робітників, які будують ядерний реактор в Ульяновській області Росії, оголосили страйк, скаржачись на те, що їм не виплачували зарплату два місяці.

«Люди більше не мають жодної можливості сплачувати свої кредити. Накопичилося багато боргів. Умови життя на місці, де ми працюємо, також жахливі. Туалети переповнені і не спорожняються», – сказав речник робітників у відеозверненні до Олександра Бастрикіна, голови Слідчого комітету Росії.

За словами губернатора регіону Іллі Середюка, Кузбасський вугільний регіон Росії є одним із найбільш постраждалих, де 18 зі 151 вугільної компанії регіону припинили роботу, а ще 30 перебувають у критичному стані. Так само металургійний сектор Росії перебуває у занепаді, незважаючи на високий попит з боку військових виробничих підприємств.

Незважаючи на зростаючі труднощі, з якими стикається населення, мало хто у московській еліті очікує, що економічні проблеми переростуть у соціальні заворушення або це якось вплине на розрахунки Путіна.

«Зростання економічних проблем не призведе до соціальних чи політичних проблем. Але 2026-ий буде першим складним роком так званої спеціальної військової операції РФ в Україні», – підсумував російський науковець, близький до високопоставлених дипломатів.