Мільйони українських жінок, які виїхали на початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році, тепер побудували нове життя та романтичні стосунки за кордоном. Сотні тисяч українських чоловіків або мобілізовані до армії, або переховуються від мобілізації і фізично не можуть знайомитись із жінками та одружуватись. Для тих жінок, які залишилися в Україні, перспектива зустріти чоловіка, з ким можна створити сім’ю, стає дедалі фантастичною
Сидячи у винному барі в Києві в суботу ввечері, 34-річна Дарія відкриває мобільний додаток для знайомств, гортає, а потім відкладає смартфон. Провівши понад 10 років у серйозних стосунках, вона тривалий час була самотньою. Про це йдеться у спецрепортажі ВВС, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
«У мене не було справжнього побачення з довоєнних часів», – зізнається Дарія.
Чотири роки війни змусили українців переосмислити майже кожен аспект повсякденного життя. Дедалі частіше це включає рішення щодо стосунків та батьківства – і цей вибір, у свою чергу, формує майбутнє України, в якій зменшується кількість шлюбів і скорочується рівень народжуваності.
Мільйони українських жінок, які виїхали на початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році, тепер побудували життя та романтичні стосунки за кордоном.
Сотні тисяч українських чоловіків або мобілізовані до армії, або переховуються від мобілізації і фізично не можуть знайомитись із жінками та одружуватись.
Для тих жінок, які залишилися в Україні, перспектива зустріти чоловіка, з ким можна створити сім’ю, здається дедалі фантастичною.
28-річна Христина помітила, що чоловіків стало набагато менше. Вона живе у Львові і намагається знайти партнера через мобільні додатки для знайомств, але безуспішно.
«Багато, я б сказала, більшість [чоловіків] бояться виходити зараз на вулицю, у цій ситуації», – каже вона, маючи на увазі чоловіків мобілізаційного віку, які проводять більшу частину часу вдома.
Що стосується солдатів, то «багато з них є психологічно і фізично травмованими».
Дарина відчуває майже те саме.
«Я бачу тут лише три варіанти чоловіків. По-перше, це ті, хто намагається уникнути мобілізації. Той, хто не може вийти з дому, ймовірно, не та людина, з якою ви хочете будувати стосунки. По-друге, є солдати, з якими можна будувати лише дистанційні стосунки, адже вони не часто приїжджають з фронту. По-третє, є чоловіки, які не досягли 25-річного віку і їх не можуть мобілізувати, але вони мають право виїзду за кордон. Жоден з цих варіантів мене не приваблює», – наголошує Дарія.
Ближче до лінії фронту багато чоловіків, які перебувають на військовій службі, також відкидають ідею розпочати стосунки. Невизначеність, кажуть вони, робить довгострокові зобов’язання безвідповідальними.
Руслан, солдат, який служить у Харківській області, знає, що обіцянки, які він може дати, обмежені. Окрім візитів один-два рази на рік, доставки квітів та рідкісних телефонних дзвінків, він риторично запитує: «Що я насправді можу запропонувати дівчині безпосередньо зараз?»
«Пообіцяти дружині чи нареченій будь-які довгострокові плани важко. Щодня існує ризик бути вбитим або пораненим, і тоді всі плани, так би мовити, нікуди не приведуть», — додає Денис, 31-річний оператор дрона, у голосовому повідомленні, надісланому зі своєї позиції на сході України.
Наслідки цієї дезорієнтації можуть глибоко вплинути на майбутнє України. У багатьох аспектах вони вже відбулися. З початку вторгнення Росії, кількість шлюбів в Україні різко зменшилася з 223 000 у 2022 році до 150 000 у 2024 році.
В Україні також спостерігається зростання смертності та величезна еміграція – за оцінками ООН, з 2022 року країну покинули понад 6 мільйонів людей – і різке зниження народжуваності. Все це призводить до різкого скорочення населення, що, своєю чергою, скорочує робочу силу та уповільнює економічне зростання.
Олександр Гладун, демограф Національної академії наук України, описує ці тенденції як «соціальну катастрофу». І це відбувається після скорочення населення України у період між 1992 і 2022 роками з 52 мільйонів до 41 мільйона через високий рівень смертності, міграцію та зниження народжуваності.
Але у 2024 році, коли стало зрозуміло, що мир не настане, рівень народжуваності в Україні різко впав. Зараз він становить 0,9 дитини на жінку, що є рекордно низьким показником і значно нижчим за 2,1 дитини, необхідні для підтримки популяції населення (для порівняння, загальний коефіцієнт народжуваності в ЄС становить 1,38).
«Хоча під час війни зниження народжуваності є очевидним, але після цього, зазвичай відбувається компенсаційне зростання у мирний час завдяки тим, хто відкладав народження дітей. Але цей ефект обмежений і триває до п’яти років – це занадто короткий час, аби суттєво вплинути на похмурі довгострокові перспективи України. Чим довше триває війна, тим меншим стає цей компенсаційний ефект, оскільки пари, які відкладали народження дітей під час війни, більше не мають можливості зробити це. А для нас це вже чотири роки, що є досить тривалим періодом», – пояснює Гладун.
За даними Національної академії наук, наслідки війни триватимуть ще довго після закінчення бойових дій, яких, у будь-якому разі, не видно. Результатом, зазначається, може стати скорочення населення України до 25,2 мільйона людей до 2051 року, і це менше половини від того, що було у 1992 році.
Навіть віддані пари страждають від невизначеності війни.
33-річна Олена звернулася до клініки лікування безпліддя на околиці Львова для обстеження. Вона — поліцейська та військова інструкторка, яка зараз заморожує свої яйцеклітини, оскільки проблеми зі здоров’ям ускладнюють зачаття дитини для неї та її чоловіка.
Вона згадує життя до війни як прекрасне та «сповнене надії». Але її мрії про створення сім’ї були перенесені з початком вторгнення РФ у 2022 році.
«Протягом першого року війни здавалося, ніби все зупинилося. Все, до чого ми прагнули – будівництво будинку, планування дітей – більше нічого не мало значення. Ці страхи не зникли, навіть у Львові, який, як і інші міста на заході України, порівняно менше зазнають нападів Росії. Але питання народження дітей тепер пов’язане із почуттям обов’язку. Я роблю це і для себе, і для своєї родини, і для України», – зазначає Олена.
Гінеколог Олени та директорка клініки, Любов Михайлишин пишається тим, що допомагає «сильним і гарним жінкам», таким як Олена. Але її найбільше турбує те, як війна впливає на фертильність молодих українців.
Вона хвилюється через роки хронічного стресу та безсонних ночей, а також через додаткові фізичні та психологічні травми у тих, хто перебуває на передовій. Все це, за її словами, може спричинити проблеми з фертильністю, що може вплинути на народжуваність у найближчі роки.
«Нещодавно український уряд розробив стратегії, які спрямовані на вирішення цієї проблеми, включаючи доступний догляд за дітьми та житло. Однак ця політика спирається на місцеві органи влади, а не на централізоване фінансування, тому такі проекти часто не реалізуються. І допоки майбутні матері та діти залишаються під загрозою війни, зусилля на державному рівні можуть не мати значного успіх», – каже Гладун.
Зараз в Україні проживає на 17 мільйонів людей менше, ніж коли вона здобула незалежність після розпаду Радянського Союзу. Лише повернення значної частини із 6,5 мільйонів українців, які проживають за кордоном, може швидко збільшити цю цифру. Однак навіть коли бойові дії припиняться, незрозуміло, скільки людей повернеться.
«Люди будуть охочіше повертатися, якщо Україна зможе повернути більшу частину території, захопленої Росією з 2014 року. Багато українців переконані, що Росія становить екзистенційну загрозу для їхньої країни. У цьому контексті скорочення населення України варто розглядати як безпековий фактор. Росія просто демографічно набагато більша і в цьому сенсі має більше ресурсів для війни», – стверджує Гладун.
Чим довше триває війна, тим більше невизначеність погіршуватиме перспективи України на довгострокове відновлення.
«Планування майбутнього здається крихким, майже наївним. Ця невизначеність болісна, але вона стає частиною повсякденного життя. Я змирилася з тим, що можу залишитися сама не тому, що хочу, а тому, що війна змінює те, що здається можливим. Навчитися жити з цим саме по собі є формою виживання», – підсумувала Дарія.
Читайте також:
Foreign Ukraine 