Хоча значна увага світових ЗМІ була зосереджена на ударах по великих міських центрах, цивільне населення віддалених сільських населених пунктів постраждало від руйнування шкіл, лікарень та культурних закладів – ключових ниток, що об’єднують їхні громади

У Краснопіллі на Сумщині нічну тишу порушує виття російського безпілотника. За кілька секунд спалахує лікарня. Іскри та уламки падають на дерева, а вогонь здіймає клуби диму у темне небо. Десятки людей евакуювали, але коли прибули рятувальники, то російські війська, схоже, завдали подвійного удару по укриттю, де тулилися понад 20 пацієнтів, зокрема деякі з обмеженою мобільністю. Цей удар у березні 2025 року стався лише через кілька годин після того, як була обстріляна більша регіональна лікарня на північному сході Сумської області, що призвело до знищення первинних медичних закладів, що обслуговували невелике містечко Краснопілля, населення якого до війни становило близько 7700 осіб. Про це йдеться у спецрепортажі Bellingcat, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Надання медичних послуг у місті практично припинилося» після ударів. [Росіяни] руйнують інфраструктуру, щоб люди не мали можливості нормально жити та існувати. Ви не можете звернутися до лікаря, нічого», – розповідає Олена Прийма, директорка місцевої школи.

Її навчальний заклад був серед багатьох будівель, зруйнованих від російських ударів, і його неможливо відбудувати під час війни.

 «Зараз ми взагалі не говоримо про відбудову. У нас є надія; ми збираємо деякі документи [такі як свідчення та оцінки збитків], оскільки це колись закінчиться – і тоді ми зможемо щось відбудувати», – зазначає Прийма.

Протягом останніх чотирьох років, Bellingcat документує та перевіряє такі інциденти, фіксуючи значні пошкодження цивільного життя та інфраструктури після вторгнення Росії, яке розпочалося в лютому 2022 року.

У понад 2500 випадках пошкодження цивільної інфраструктури, які перевірили – переважна більшість з яких сталася на території України – постраждало понад 1100 житлових будівель. Сотні інших цивільних об’єктів, таких як школи, дитячі майданчики, пожежні станції, лікарні, церкви, культурні центри, музеї, підприємства та ферми, також постраждали.

Ці дані, які включають випадки, геолокацію яких дослідникам Bellingcat вдалося точно визначити за допомогою відкритих джерел, не відображають повного масштабу шкоди, завданої цивільному населенню по всій Україні, але вказують на понад 300 нападів на школи чи дитячі заклади, 170 ударів по медичних чи гуманітарних об’єктах та 40 інцидентів, спрямованих проти магазинів продуктів харчування та пов’язаної з ними інфраструктури.

Хоча багато нападів були зосереджені навколо чотирьох головних міст – Харкова, Донецька, Херсона та Києва – вдалось задокументували удари по всіх регіонах України. Зі зброї, яку вдалося ідентифікувати за допомогою доступної інформації з відкритих джерел, касетні боєприпаси були застосовані у понад 100 випадках.

Касетні боєприпаси, які заборонені у понад 100 країнах (але не в Росії чи Україні), забрали життя понад 1200 людей з початку війни, причому Україна зафіксувала найбільшу кількість щорічних жертв у світі від цієї зброї у 2024 році вже третій рік поспіль.

Bellingcat та члени його волонтерської спільноти реєстрували всі підтверджені випадки заподіяння шкоди цивільному населенню на інтерактивній карті часу протягом чотирирічного періоду з лютого 2022 року по грудень 2025 року. Карта більше не оновлюється, але вона залишається в онлайн-доступі у вигляді архіву.

З моменту вторгнення Росії чотири роки тому кількість жертв серед цивільного населення в Україні була вражаючою: близько 15 000 загиблих, включаючи понад 750 дітей, та 40 600 поранених, згідно зі звітом Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини за січень 2026 року.

Аналіз, проведений у 2025 році організацією Armed Conflict Location and Event Data (ACLED), засвідчив, що Росія дотримувалася «постійної схеми нападів на населені пункти… часто невибірково, а іноді навмисно».

Дані ACLED за період з лютого 2022 року до кінця січня 2026 року висвітлюють тисячі ударів по житлових будинках по всій Україні, а також понад 750 нападів на медичні заклади, 1200 нападів на навчальні заклади та 2400 нападів на енергетичну інфраструктуру. У звіті Світового банку за лютий 2025 року йдеться, що для відновлення України знадобиться понад 500 мільярдів доларів США.

Хоча значна увага світових ЗМІ була зосереджена на ударах по великих міських центрах, цивільне населення віддалених сільських сіл постраждало від руйнування шкіл, лікарень та культурних закладів – ключових ниток, що об’єднують їхні громади.

У Верхній Сироватці, невеликому селі Сумської області з населенням близько 3800 осіб, зображення з місця обстрілу у травні 2025 року показали величезну діру у будинку культури з блакитним дахом. Усередині приміщення, яке колись слугувало місцем для репетицій, дитячих занять та фольклорних ансамблів, серед куп розколотого дерева та потрісканого бетону можна було побачити фотографії і трофеї. Єдина школа села також постраждала, багато її вікон вибило, що змусило заняття перейти в онлайн-формат.

Далі на південь, село Опитне у Донецькій області поступово знищується через серію російських атак, що датуються більш ніж десятирічною давністю, з моменту окупації Кримського півострова у 2014 році. Село неодноразово переходило з рук в руки протягом останніх років. У грудні 2022 року кадри з дрона показали масштабні руйнування його житлового масиву, включаючи медичний пункт, музичну школу та церкву. За повідомленнями ЗМІ, з понад 1000 мешканців, які жили в селі 10 років тому, залишилося, мабуть, лише півдюжини мешканців.

Через кілька місяців, у лютому 2023 року, у Дворічній, сільському поселенні Харківської області, російські війська завдали ще одного подвійного удару: поки рятувальники шукали тих, хто вижив після попереднього нападу на будівлю сільради, було підбито кілька машин екстреної допомоги. Розташоване трохи південніше російського кордону, Дворічне періодично окуповувалося з 2022 року. У підсумку, село, населення якого чотири роки тому становило приблизно 3500 осіб, сьогодні, за оцінками, містить лише 80 мешканців.

У Правдині, невеликому селі Херсонської області, довоєнне населення, яке налічувало понад 1000 осіб, як повідомляється, скоротилося до менш ніж 200 осіб до кінця 2022 року. Трупи зі слідами тортур були викопані із грядок; в одному випадку, як повідомляється, мешканці поховали тіла українських солдатів під плитами шиферу, щоб собаки не могли до них дістатися. А у селі Гроза на північному сході України п’ята частина населення загинула після одного нападу, коли була присутня на похороні солдата.