Солдатів окупаційної армії морять голодом, б’ють струмом і масово розстрілюють за непокору злочинним наказам

У британському документальному фільмі «Нульова лінія: Всередині російської війни» російські солдати вперше офіційно розповіли про те, як їх катували та страчували за відмову брати участь у «м’ясних штурмах» проти української армії. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на ВВС.

Один із чоловіків, завданням якого було ідентифікувати та підраховувати загиблих солдатів, надав детальні списки, які засвідчили, що він єдиний, хто вижив, із 79 російських військових, з якими його мобілізували. Він відмовився їхати на передову в Україну, тому його катували та мочилися на нього. Інших членів його підрозділу, які відмовилися, били струмом, морили голодом, а потім беззбройними відправляли у м’ясні штурми.

У російському уряді заявили, що їх збройні сили «діють із максимальною стриманістю, наскільки це можливо в умовах конфлікту високої інтенсивності, ставлячись до свого особового складу з максимальною обережністю». А інформація щодо ймовірних порушень та злочинів начебто належним чином розслідується.

Ілля є одним із солдатів окупаційної армії, які бачили, як командири вбивали своїх підлеглих.

До війни 35-річний чоловік навчав дітей з особливими потребами та аутизмом у Кунгурі, що в Уральських горах. Потім, у травні 2024 року, поліція з’явилася до будинку його батьків і повідомила, що його мобілізовують.

Після прибуття в Україну, за словами Іллі, більшість чоловіків відправили одразу на передову. Він не хотів нікого стріляти чи вбивати, і зрештою опинився на командному пункті.

Умови були жорстокими, і він був свідком того, як командир розстріляв чотирьох підлеглих солдатів впритул – одного у Пантелеймонівці і трьох у Новоазовську, бо вони втекли з лінії фронту та відмовилися повертатися.

«Найсумніше те, що я їх знав. Я пам’ятаю, як один із них кричав: «Не стріляй, я зроблю все!», але він [командир] все одно націлив проти них зброю», – каже Ілля.

Прицілювання зазвичай проводиться як покарання за відмову від наказів і є засобом залякування для інших.

Страти солдатів, які відмовилися від наказів, не обмежувалися підрозділом Іллі.

До війни в Україні 34-річний Дмитро жив із дружиною та донькою і працював у Москві ремонтником посудомийних машин.

У жовтні 2022 року, за його словами, він переходив між роботами, коли його викликала група поліцейських.

Дмитро запевняє, що не хотів нікого вбивати, тому, незважаючи на відсутність медичного досвіду, вступив до парамедичного підрозділу. Пізніше його перевели до бригади, звідки він мав евакуювувати поранених солдатів з лінії фронту.

Саме тут, у 25-й бригаді, Дмитро бачив, як його товаришів стратили за наказом командира.

Командир Дмитра, Олексій Ксенофонтов, був нагороджений Золотою Зіркою, найвищою державною медаллю у РФ, і у 2024 році отримав звання «Героя Росії».

Але Ксенофонтова засудили родини чоловіків, які загинули в його підрозділі. У спільному листі у січні 2025 року вони звернулися безпосередньо до російського диктатора Володимира Путіна з проханням розслідувати звинувачення у жорстокості в його підрозділі.

«Вони захищали нашу батьківщину з честю та гордістю. Але насправді опинилися у банді цих командирів, які отримали нагороди за десятки тисяч загиблих та зниклих безвісти! І вони продовжують винищувати наших чоловіків! Відчуваючи свою безкарність!» — йдеться в листі.

Дмитро називає Ксенофонтова «м’ясником».

«Він віддає надто багато наказів про вбивство солдатів, забагато крові на його руках, забагато», – стверджує солдат окупаційої армії.

Він також бачив тіла 20 чоловіків, які лежали розстріляними у канаві, а перед цим російські командири вилучили усі їхні банківські картки.

Дмитро пояснив, як ці «м’ясні штурми» працюють на практиці.

«Ви надсилаєте трьох хлопців, потім ще трьох. Не спрацювало, надсилаєте 10. Не спрацювало з 10, надсилаєте 50. У нас було 200 загиблих за три дні. Під час першого м’ясного штурму наш полк був знищений лише за три дні», – розповів він.

Ті, кого не вбивають за відмову від штурму, часто стикаються із жахливими та дегуманізуючими наслідками.

За словами Іллі, деяких чоловіків морили голодом кілька днів та били струмом, перш ніж відправляти беззбройними у м’ясні штурми.

«Мене прив’язали до дерева, кілька разів вдарили кийком і приставили пістолет до голови. А пізніше усі солдати за наказом командира мочились на мене», – зазначає Ілля.

Дмитра зрештою підвищили, незважаючи на те, що він не хотів ставати офіцером. Після підвищення він не посилав своїх людей на м’ясний штурм. Це призвело до його арешту військовою поліцією та подальшого ув’язнення. У в’язниці його катували щодня протягом 72 днів.

Усі чоловіки, з якими розмовляли журналісти ВВС, зараз перебувають за межами Росії, але мають душевні травми після участі у війні на території України.

«У російській армії багато хлопців, яким не потрібна ця війна, які ненавидять командирів, які ненавидять Путіна, які ненавидять нашу систему, і командирам потрібно нас зламати. Там можуть зламати будь-кого, неважливо, сильний ти чи ні», – підсумував Ілля.