В Україні воєнний гумор мобілізує людей, висловлює їхній спротив російській агресії та допомагає долати щоденні побутові труднощі

У 1991 році у литовському журналі сатири та гумору «Broom», з’явився простий рядок: Найкоротший жарт: Комунізм. Це був однорядковий жарт з нагоди розпаду Радянського Союзу. Через чотири роки після повномасштабного вторгнення РФ, найкоротший жарт про російсько-українську війну: «Визволення». Про це йдеться у дослідженні Нерінги Клумбіте, професорки антропології Литовського інституту історії в Університеті Маямі (США) на сторінках The Conversation, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Відтоді, як 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала свою «спеціальну військову операцію» з «визволення» українців, сотні тисяч людей загинули, мільйони покинули свої домівки, міста були зруйновані, а вода та земля забруднені. Але люди в Україні досі сміються. Сміються, аби подолати біль, висловити солідарність та стійкість, а також сподіватися на перемогу.

За перші два місяці 2026 року по всій Україні сталося понад 200 атак на енергетичну інфраструктуру, що пошкодило теплові та гідроелектростанції та спричинило тривалі перебої з електроенергією. Мільйони людей залишилися без світла. Я запитала свою подругу у Києві, як вона справляється. Вона відповіла: «Органічна речовина краще виживає у холоді».

Я багато років вивчаю гумор в авторитарних та демократичних державах. Мене захоплює сила гумору долати біль та звільняти від абсурду та гноблення. В Україні воєнний гумор мобілізував людей, висловлював їхній опір російській агресії та допомагав долати щоденні побутові труднощі.

Небезпечні жарти

Протягом історії сатирики та карикатуристи стикалися із покараннями, ув’язненням і навіть стратами. Ленін і Сталін, як і Мао та Гітлер, не дозволяли сміху на свій рахунок чи на рахунок своїх режимів. Сила гумору полягає в його здатності мобілізувати людей на спільну справу. Це зброя як сильних, так і немічних.

В авторитарних державах офіційний гумор зміцнює політичну ідеологію держави та є інструментом пропаганди. Наприклад, радянські сатиричні та гумористичні журнали висміювали західний імперіалізм. Вони висміювали різні проблеми західних суспільств – високий рівень злочинності, безробіття, безпритульність, корупцію та бідність – водночас представляючи Радянський Союз як більш розвинений.

З 2022 року багато коміків покинули Росію, деякі з них перебувають під загрозою. Як і за радянських часів, антирежимні жарти можна розповідати на кухнях та серед друзів, але вони не можуть вільно поширюватися. У комедійних шоу державних російських ЗМІ час від часу розповідають жарти про Путіна, але вони використовуються для зміцнення його іміджу як могутнього, хитрого лідера та для того, аби показати Росію як велику країну.

Воєнний гумор

У демократичних суспільствах люди, як правило, вільні сміятися з чого завгодно. Український гумор поширюється від низових соціальних мереж до урядових установ та бізнес-видань. З 2022 року українські соціальні мережі заполонили жарти, що створило найбільший віртуальний архів гумору в історії воєн.

Але воєнний гумор відрізняється від гумору у мирний час. Він може бути ненависницьким, непристойним, гротескним, вульгарним і похмурим. Він виконує багато функцій, від захисного механізму та стратегії виживання до форми втечі.

Коли взимку 2026 року згасло світло, українці жартували, що навіть без світла вони бачать, що «Путін — це «хуйло»» — непристойний жарт. У деяких жартах зазначалося, що в українців немає електрики, але є сила; або що в Україні немає електрики, але є світло, а в Росії немає світла.

Воєнний гумор також був формою опору та наполегливості. Після ядерних погроз Путіна у 2022 році в інтернет-мережі почали поширюватися меми про оргію на київській горі Щекавиця у разі «кінця світу». Людей запрошували приєднатися, якщо у них були нездійснені сексуальні фантазії. Множилися меми про любовну пару, яка пристрасно цілується на тлі ядерного гриба.

«Це спроба показати, що чим більше вони намагаються нас налякати, тим більше ми перетворюватимемо це на щось інше», – зазначив один із 15 000 інтернет-користувачів, хто підписався на оргію у Telegram.

З’явилась також група, яка просувала оргію на вулиці Дерибасівській в Одесі. Ідея оргії призвела до інших форм громадянського активізму, таких як благодійний фонд Soloma Cats, який організовує навчання з надання першої допомоги на горі Щекавиця.

Сміх назустріч перемозі

Гумор також є формою новин та коментарів. Деякі люди дізнаються про міжнародні події, політичні рішення та навіть перемоги у воєннних битвах з жартів, а не з основних ЗМІ.

На початку війни інтернет-меми сміялися з небажання європейських лідерів постачати зброю Україні. Мільярдер Ілон Маск був висміяний у жовтні 2022 року після того, як запропонував план мирного врегулювання, який передбачав повторні вибори в анексованих регіонах, визнання Криму російською територією та нейтралітет для України. Навіть Папу Римського Франциска висміяли за його пропозицію у березні 2024 року, що Україні варто «підняти білий прапор і вести переговори з РФ», аби врятувати життя, що для українців означало здачу свого суверенітету.

Під час контрнаступу української армії у 2022 році гумор поширював новини про перемоги у Херсоні, Бахмуті та інших містах, насміхаючись над російськими військами. Меми зазвичай зображували російських солдатів як некомпетентних, індоктринованих або як зомбі. Поширеними були порівняння росіян із орками у «Володарі перснів».

У відповідь на повідомлення про те, що російські солдати крадуть техніку з українських будинків для продажу на білоруських ринках, українці створили мем про перепродаж захоплених російських танків на «фермерському ринку». Ще один жарт про російське мародерство: «Ви взяли Харків?» «Ні». «Київ?» «Ні». «Що ви взяли?» «Пральну машину, міксер і взуття…»

Деякі жарти коментують глобальну геополітику, зокрема російську пропаганду про те, що їй загрожує НАТО. «Ви чули? Виявляється, Росія воює з НАТО», — запитує один чоловік. «Як у них справи?» — запитує інший. «Вони вже втратили десятки тисяч солдатів і тонну військової техніки». «А НАТО?» «О, вони ще не прибули».

У певному сенсі такі жарти є контрнаступом проти російської дезінформації. Під час перевірки фактів журналісти борються із пропагандою логічними аргументами, але пропаганда спрямована на емоції, ідентичність і страхи. Гумор не сперечається; він змінює сам контекст, підриваючи пропаганду. І тоді як перевірка фактів ставиться до опонента серйозно, гумор робить його смішним.

Зрештою, сміх українців передає опір, солідарність і відданість перемозі. В одному жарті чоловік запитує дружину, чому вона купила сім пляшок вина. А як щодо води та варення, на випадок, якщо війна затягнеться? Жінка відповідає: «Я готуюся святкувати перемогу!»