20-річний Ростислав Лавров мріє стати фотографом, але його найбільше бажання знову побачити свою матір, яка ще знаходиться на окупованій території України

На перший погляд, Ростислав Лавров виглядає як цілком звичайний юнак: йому 20 років, він живе у Києві та захоплюється фотографуванням. Але нещодавно він втік із російського дитячого табору в окупованому Криму. Про це йдеться у спецрепортажі німецького телеканалу ZDF, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Історія Ростислава Лаврова починається на початку російської агресії проти України 24 лютого 2022 року. Він родом із околиць Херсона, на півдні України. Село, де тоді 16-річний підліток жив із матір’ю та бабусею, було захоплено російськими військами першого ж дня.

Його бабуся раптово померла приблизно через тиждень після початку війни. Незабаром після цього його мати потрапила до лікарні із хворобою. Ростислав залишився один удома. Сусіди дбали про нього, приносили їжу та допомагали йому виживати.

Приблизно через шість місяців біля його дверей раптово з’явилися російські солдати.

«Звичайно, я сказав: „Я нікуди не хочу йти, я хочу залишитись вдома“», — згадує тепер уже 20-річний юнак.

І тут російський солдат звів курок гвинтівки і сказав: «Збирай речі, ми йдемо».

Ростислава кілька разів переводили в межах окупованої Росією території, доки нарешті не доставили до Криму. Він був одним із приблизно 1000 дітей та підлітків у російському таборі. За його словами, життя там було суворим.

«Щоранку потрібно було вставати під російський національний гімн. Якщо ти не вставав, тебе просто карали і садили в одиночну камеру», – розповідає Лавров.

Російські охоронці хотіли перетворити Ростислава на росіянина.

«Давай ми зробимо тобі російський паспорт. За це ти отримаєш 100 000 рублів і довідку на квартиру. Тоді ти житимеш у раю», — казали охоронці», — згадує Ростислав.

Неурядова організація Save Ukraine допомогла Ростиславу втекти.

Вони не розголошують подробиці своєї допомоги, аби не ставити під загрозу інші рятувальні операції. Вони шукають викрадених та силоміць вивезених українських дітей та підлітків на окупованих Росією територіях та всередині самої Росії.

«Ми точно знаємо, що Путін ніколи не погодиться повернути всіх цих дітей. Чим довше вони залишаються там, тим складніше їх врятувати. Час працює проти нас жахливим чином у цій війні. Наразі нам вдалось повернути близько 2000 дітей», – запевняє Анастасія Довбня з організації Save Ukraine.

За її словами, таких юнаків як Ростислав, цілеспрямовано відправляли до військових училищ. Їх перевиховували як росіян, аби зрештою вони могли битися як солдати, навіть проти своєї батьківщини.

«Зараз у цих таборах дітей вчать воювати, проводять тести у школах та запитують, чи готові вони вбивати, яка їхня позиція щодо цього питання, чи морально вони готові до насильства», — повідомляє Довбня.

Ростислав зараз живе у гуртожитку в Києві і досі чітко пам’ятає свій перший день на волі.

«Я прокинувся вранці та подумав: це сон, що я в Україні. Я не вірив у це до кінця», – зізнається юнак.

Він мріє стати фотографом, але його найбільше бажання знову побачити свою матір, яка ще знаходиться на окупованій території України.