Зловживання психоактивними речовинами може погіршити посттравматичний стресовий розлад і суїцидальні нахили у солдатів, що становить особливий виклик для їх реабілітації, оскільки органічні ураження головного мозку — черепно-мозкові травми, забої — обмежують ефективність психотерапії

Воюючи в Сирії, Олександр Медведєв знав, що його, швидше за все, призвуть, коли російський уряд оголосив про часткову мобілізацію для вторгнення в Україну у 2022 році. Але коли на початку 2023 року він потрапив на передову і служив кулеметником у батальйоні «Урал», то був вражений тим, що він вважав непрофесіоналізмом. Про це йдеться у спецрепортажі Al-Jazeera, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Я був свідком того, як мій командир помер від передозування наркотиками у тилу, тож ви можете зробити власні висновки щодо якості набору та контингенту в нашому елітному батальйоні. Місцевий робітник з покинутої шахти, де ми розквартирувалися, постачав нашим солдатам наркотики», — розповідає 38-річний чоловік із Кемерово.

Командир загону, про якого йдеться, прослужив лише місяць, і помер, охороняючи склад боєприпасів на початку 2023 року.

«Наше доблесне командування провело власне розслідування, яке здебільшого полягало у катуванні друга [офіцера] і товариша по наркотикам», — продовжив Медведєв.

Він стверджував, що командир притиснув потерпілого «обличчям до гарячої плити».

Після смерті офіцера від передозування наркотиками, за словами Медведєва, його тіло відтягнули на лінію бойових дій, аби повідомити про те, що він загинув у бою, аби його родина не втратила жодних пільг.

Вживання наркотиків на полі бою давно стало характерною рисою війни

Але сучасні технології, розповсюдження синтетичних речовин і використання засуджених солдатів з обох сторін, багато з яких до війни боролися зі зловживанням психоактивними речовинами, означають, що споживання наркотиків є звичайним явищем на фронті в Україні.

Аналіз 133 російських військовослужбовців, які проходили лікування у новосибірській психіатричній лікарні в період з 2022 по 2024 рік, показав, що 61% страждав від психічних розладів, пов’язаних із застосуванням психоактивних речовин, що є найбільш поширеним захворюванням.

Проблема стосується і української армії. Згідно з опитуванням громадської організації «100% Життя Рівне Мережа», 38% українських військовослужбовців вживали амфетаміни за останні три місяці, а 66% курили марихуану. Близько 40% пробували заборонені наркотики перед їх розгортанням.

Медична марихуана або канабіс в Україні легальні, але сорти, які курять солдати, набагато сильніші за ті, які можна законно купити в аптеці.

Експерти кажуть, що солдати можуть вживати наркотики з різних причин, наприклад, як полегшення від жахів війни та відчуття нудьги між місіями.

Алкоголь є найпопулярнішим одурманюючим засобом, за ним йдуть марихуана та ліки від тривоги.

«Використання ліків, що відпускаються за рецептом, таких як барбітурати та ліки від тривоги, такі як Ліріка, набуло шаленого поширення серед російських військ. Ці ліки, які часто використовуються з рекреаційною метою через їх ейфоричний і розслаблюючий ефект, легко доступні в аптеках без рецепта в таких гарнізонних містах, як Ростов-на-Дону та Батайськ. Відомо, що солдати купують ці речовини гуртом і розподіляють їх між своїми підрозділами», — розповів Олексій Лахов, фахівець зі зменшення шкоди.

Також популярні такі стимулятори, як амфетаміни, мефедрон і альфа-PVP, також відомі як «солі для ванн»; білі кристалічні порошки, виготовлені в секретних лабораторіях. Вони допомагають солдатам не спати, підвищуючи їхню пильність і готовність ризикувати, але можуть викликати сильну залежність і негативно впливати на психічне здоров’я.

В Україні опіоїдна замісна терапія – використання метадону для відлучення залежних від героїну – є законною, але залишається забороненою в армії. Це ускладнює життя українським бійцям, які користувались цією програмою до війни.

«Сумніваюся, що командування про це не знає»

Нещодавня доповідь Глобальної ініціативи проти транснаціональної організованої злочинності (GI-TOC) засвідчила, що налбуфін, ще один опіоїд, неофіційно використовується українськими медиками як болезаспокійливий засіб. Але при тривалому вживанні може виникнути залежність, що викликає серйозні симптоми відміни.

І в Росії, і в Україні торгівля наркотиками відбувається через мобільні додатки. Замовлення розміщуються за допомогою криптовалюти, а потім доставляються до мертвих пунктів, а іноді й до окопів. Ціни значно завищені через підвищений ризик для кур’єрів, які відправляють контрабанду в зону бойових дій.

Як повідомляло незалежне російське видання «Верстка», під час окупації Херсона у 2022 році «люди у погонах» викрали місцевих наркоторговців і під тортурами вимагали від них інформації про схованки і Telegram-канали.

Російські наркоугруповання з Криму та Краснодара активізувалися, і раптом героїн став набагато доступнішим там, де його раніше не було.

«Я не з чуток знаю, що потік наркотиків у зону [бойових] дій зараз нестримний. Сумніваюся, що командування про це не знає; я думаю, що багато високопоставлених офіцерів в армії цим добре заробляють», — запевняє Медведєв.

Кажуть, що за межами цих таємних мереж окремі солдати привозять власні запаси з дому, тоді як заповзятливі місцеві жителі збирають опіумний мак і коноплі зі своїх садів для продажу військовослужбовцям.

З українського боку наркотики доставляються на передову також приватними поштовими службами, які є швидкими, ефективними та відносно анонімними.

Засудження за наркотики є однією з найпоширеніших причин ув’язнення в Росії, на них припадає приблизно кожен сьомий ув’язнений до війни. Серед них Дмитро Каравайчик, ветеринар, який став кухарем амфетамінів, на прізвисько «російський Уолтер Уайт» на честь головного героя кримінального трилера «У всі тяжкі». Його нагородили медаллю за «видатні заслуги» у Бахмуті.

«З 2022 року ув’язнені за [законами про боротьбу з наркотиками] стали основним резервуаром для вербування у приватні військові компанії, насамперед «Вагнера», а згодом і в штурмові підрозділи «Шторм-Z». Жорсткий каральний підхід до ненасильницьких наркозлочинів де-факто став інструментом забезпечення армії витратним матеріалом. Система працює і в протилежному напрямку: військовослужбовців, спійманих у вживанні наркотиків у зоні бойових дій, не притягують до кримінальної відповідальності, а відправляють у десантно-штурмові загони «Шторм-Z». Це підрозділи, які виконують найнебезпечніші завдання з мінімальним прикриттям – фактично відправляючи їх на вірну смерть», — повідомив Лахов.

В інших випадках солдатів, спійманих за вживанням заборонених наркотиків або алкогольних напоїв під час виконання службових обов’язків, прив’язували до дерева, доки вони не протверезіють, а потім страчували.

В Україні також вербували засуджених, зокрема наркозлочинців, в обмін на дострокове звільнення, місячну зарплату та інші пільги, хоча й у меншій мірі. Через нестачу живої сили українські війська набагато поблажливіші: провал тесту на наркотики означає лише втрату зарплати, а деякі командири взагалі не звертають на це уваги. Тим не менш, ці покарання є достатніми, аби солдати неохоче зверталися за допомогою. Це може мати наслідки, коли ветерани повернуться додому.

Незважаючи на те, що лише меншість як споживачів наркотиків, так і ветеранів є небезпечними злочинцями, існує ризик того, що зловживання психоактивними речовинами може погіршити посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і суїцидальні нахили. Насильницькі злочини та рецидив злочинів серед ветеранів викликають у Росії дедалі більше занепокоєння.

«Поєднання посттравматичного стресового розладу та зловживання психоактивними речовинами є найважчою формою післябойової патології. Ця категорія пацієнтів становить особливий виклик для реабілітації, оскільки органічні ураження головного мозку — черепно-мозкові травми, забої — обмежують ефективність психотерапії», — пояснив Лахов.