Численні молодіжні організації по всій Україні прагнуть надати дітям та юнакам можливість тимчасово відсторонитися від повномасштабного вторгнення Росії, поспілкуватися онлайн та особисто зі своїми однолітками, а також витрачати енергію на фізичну активність заради відчуття приналежності у травматичний та складний період їхнього віку

Протягом повномасштабного вторгнення Росії в Україну, діти були однією з груп, які найбільше постраждали від війни. Організація Об’єднаних Націй повідомила, що понад 3000 дітей загинули або отримали поранення з 24 лютого 2022 року. Крім того, щонайменше 20 000 українських дітей були силоміць розлучені зі своїми сім’ями та переселені до Росії. Врешті-решт, мільйони українських дітей та молодих людей припинили навчання, позакласні заняття та спорт через удари російських безпілотників та ракет по українській цивільній інфраструктурі та житловим районам. Про це йдеться в аналітичній публікації Forbes, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Сирени повітряної тривоги та дистанційне навчання ще більше посилили складне середовище для українських дітей. Наприклад, сотні тисяч українських дітей навчаються виключно онлайн. Хоча це пов’язано із міркуваннями безпеки, аби діти не наражалися на російські атаки, такі заходи обмежили їхню здатність взаємодіяти з однолітками та однокласниками в живих умовах. Крім того, українська неурядова організація «Освіторія» повідомила, що 73% молодих українців потрібна психологічна підтримка, аби впоратися із постійною тривогою. Невизначеність, пов’язана з війною, та постійний страх російських бомбардувань ще більше посилили занепокоєння щодо психічного здоров’я та добробуту всіх українців, особливо дітей.

Незважаючи на ці труднощі, неурядові організації та фонди по всій Україні взяли на себе зобов’язання допомогти українцям у цей період війни. Молодіжні організації, зокрема, прагнуть служити віддушиною для молодих українців, які прагнуть відчуття нормальності під час вторгнення Росії. Ці групи прагнули надати дітям можливість продовжувати навчання, брати участь у позакласних заходах та займатися спортом.

Наприклад, «Освіторія» співпрацювала з українським урядом, аби забезпечити можливості електронного навчання для дітей по всій країні. Це партнерство існує з часів пандемії коронавірусу. Зараз, під час повномасштабного вторгнення Росії, цифрова освітня платформа «Освіторії» для середніх шкіл має 1,7 мільйона користувачів та надає контент із 18 різних предметів. Інша платформа, запущена «Освіторією», також допомагає підліткам готуватися до національних випускних іспитів. Наразі вона дозволила майже 300 000 українських учнів продовжити навчання, незважаючи на те, що вони не перебувають у фізичному класі. Обидві платформи також мають значну кількість користувачів з окупованих територій. Ці українці вирішують продовжувати навчання в рамках української освітньої системи, часто з великим особистим ризиком, оскільки окупаційна влада вважає це незаконним. Для них ці заняття – це не лише освіта, але й зв’язок з рідною мовою та культурою.

Тим часом, різні молодіжні організації, що надають дітям позакласні можливості, також надали їм відчуття спільноти та приналежності під час вторгнення Росії. Наприклад, українська скаутська організація «Пласт» прагне «надати українській молоді навички, які необхідні для розвитку України». Організація існує з 1911 року та присутня в містах та селищах по всій Україні. Однак, з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, кількість учасників «Пласту» зросла до рекордних показників.

Українські родини «дедалі частіше записують своїх дітей на патріотичне виховання, активний відпочинок та літні табори, що пропонуються» «Пластом». Діти, які навчаються в організації, вивчають українську історію, мову та культуру, а також займаються активним відпочинком, таким як піші прогулянки та кемпінг. Вони отримують нагрудні знаки за заслуги в різних дисциплінах та беруть участь у таборах на природі по всій Україні, де проводять більше часу з дітьми свого віку. Одним словом, «Пласт» надає цим маленьким дітям відчуття спільноти та вдячності за природу, а також пропонує освітній досвід та вправи для зміцнення команди з їхніми однолітками.

Як і «Пласт», українські танцювальні колективи прагнули запропонувати дітям відчуття спільноти та нормальності під час війни. Багато танцювальних колективів проводили онлайн-заняття для дітей, аби вони могли навчитися танцювати. (Особисті зустрічі були обмежені з міркувань безпеки.) Балет та інші стилі танцю описуються як терапевтичні для дітей, особливо для тих, хто був переміщений через вторгнення Росії в Україну. Заняття також надають можливості для фізичної активності, і діти, які беруть участь у цих програмах, навіть виступали онлайн для сімей та друзів.

Врешті-решт, молодіжні спортивні організації, такі як ФК «Фенікс Харків», надають можливість грати та змагатися у структурованих та організованих заходах. Футзальна група заохочує дітей вчитися спілкуватися та взаємодіяти з товаришами по команді та розвивати свої сильні сторони, змагаючись у різних футбольних змаганнях. З моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, ФК «Фенікс Харків» прагне забезпечити українським дітям відчуття стабільності та нормальності через спорт. Харків знаходиться менш ніж за 40 кілометрів від лінії фронту, а це означає, що північно-східне українське місто постійно зазнає ударів російських безпілотників та ракет. У місті також постійно виють сирени повітряної тривоги. Незважаючи на ці проблеми із безпекою, ФК «Фенікс Харків» наголошує на розбудові громади та відчутті приналежності, водночас пам’ятаючи про постійну травму та небезпеку, спричинені війною.

Одним словом, численні молодіжні організації по всій Україні, такі як «Освіторія», «Пласт», танцювальні колективи та ФК «Фенікс Харків», прагнуть надати дітям можливість тимчасово відсторонитися від повномасштабного вторгнення Росії. А також пропонують дітям можливості навчатися, спілкуватися онлайн та особисто зі своїми однолітками, і витрачати енергію на фізичну активність. Хоча багато з цих дітей перебувають у різних географічних регіонах України, онлайн-зустрічі та особисті зустрічі надали їм відчуття приналежності у травматичний та складний період їхнього віку.

Участь у цих різноманітних молодіжних заходах не зупинить повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Тим не менш, інвестиції, зроблені в цих дітей, спрямовані не лише на те, аби забезпечити цим молодим українцям шанс на життя, але й на формування майбутніх лідерів, винахідників та освітян. Участь у цих громадських групах допомогла дітям впоратися з наслідками війни, що сприяло зусиллям України стосовно стійкості. Освітяни та лідери, які присвячують свій час тому, аби відчути хвилювання цих дітей, які беруть участь у цих різноманітних молодіжних організаціях та заходах, вважають, що це мало вирішальне значення.