Війна в Україні продемонструвала, як технології змінюють військову медицину, зокрема для евакуації поранених солдатів з поля бою використовуються великі дрони, які здатні перевозити 180-кілограмові вантажі на відстань до 70 км

Американські та британські спецслужби спостерігали, як Росія скупчувала свої війська на кордоні з Україною на початку 2022 року. Вони знали, що президент РФ Володимир Путін планував вторгнення але їм достеменно не було відомо, чи він відважиться на це. За словами Тіма Ходжеттса, генерал-майора та хірурга збройних сил Великобританії, одним із показників неминучого вторгнення було переміщення польових шпиталів до кордону Росії з Україною. Про це йдеться в аналітичній публікації The Economist, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Раніше Росія уже розгортала шпиталі для навчань. Більше занепокоєння викликала добірка крові серед студентів російських університетів. Еритроцити живуть лише шість тижнів, якщо їх не заморожувати; у донорів можна брати кров лише кожні три місяці. Тривогу також викликало те, що відбувалося у польових шпиталях, адже там російські хірурги практикували операції на великих тваринах під наркозом.

Зазначимо, що війна в Україні є найбільшою у Європі з 1945 року. Росія та Україна воюють у такому масштабі та з такою інтенсивністю, яких західні армії не бачили з часів Корейської війни. Військові втрати в Україні затьмарюють показники останніх американських і європейських воєнних кампаній. США втратили понад 7000 військових в Афганістані та Іраку у період між 2001 і 2019 роками. Україна лише за рік війни втратила більш ніж удвічі більше, а Росія у шість-сім разів більше. Про це йдеться у документах Пентагону, витік яких трапився на початку 2023 року.

В Афганістані та Іраку американська армія та її союзники досягли вражаючих успіхів у медичній допомозі під час війни. Більшість смертей трапляється до того, як солдати прибувають до лікарні, тому багато життів можна врятувати, якщо евакуювати поранених військовослужбовців гелікоптером і надати їм допомогу протягом «золотої години» – періоду, коли шанси вижити набагато вищі.

Співвідношення поранених і вбитих, приблизно 3-4:1 під час війни у В’єтнамі, де догляд за пораненими був гірший, підстрибнуло до 10:1. В Україні цей показник упав до рівня війни у В’єтнамі – стверджують люди, знайомі із секретними даними. У війнах після 2001 року було вбито чи поранено трохи більше 2% американських солдатів; в Україні цей показник становить 5-10%. Дослідження 2022 року, проведене аналітичним центром Royal United Services Institute, засвідчило, що 40% поранених українських військовослужбовців мають невідворотні травми.

Певною мірою такі цифри віддзеркалюють обмежений характер медичної допомоги з обох сторін. Російських солдатів відправляли повторно на фронт із серйозними осколковими пораненнями та проблемами із серцем. Таніша Фазал, експертка з медичного обслуговування на війні із Університету Міннесоти (США) каже, що у неї відвисла щелепа, коли побачила відео, на якому російський офіцер використовує застарілий гумовий джгут. Це було схоже на те, що США використовували в Афганістані на початку 2000-х років.

Зі свого боку, Україна перебуває у процесі переходу від радянської системи догляду за пораненими військовослужбовцями.

«До 2017 року в Україні взагалі не було професійних бойових медиків. До 2022 року навчили 650 осіб, що було краплею в морі для уявної мільйонної армії. Навчальний центр, якому не вистачає інструкторів та обладнання, тепер готує менше 300 осіб на місяць для поля бою, кожен із яких пройшов лише чотири тижні навчання», – каже Марія Назарова, інструктор Збройних сил України.

Нинішній контрнаступ, який змушує українські війська перетинати мінні поля під ударами безпілотників та артилерії, збільшує навантаження на військову медицину.

«Такого сплеску попиту на турнікети я не бачив із червня 2022 року. Також необхідні грудні пломби та ультразвукові пристрої. Дефіцит посилюється структурними проблемами. Постачання військової техніки у передові частини залишаються неефективними та одноразовими», — стверджує Євген Воробйов, юрист із Києва, який працює волонтером у шести різних бригадах.

Старші медики витрачають свій час на заповнення паперових форм для запиту запасів, які надходять нерегулярно і у невеликих кількостях. Між передовими підрозділами та центральним медичним управлінням Генерального штабу часто виникають тертя, оскільки воно бачить свою роботу в керуванні лікарнями, а не в наданні допомоги на передовій.

«Центральне медичне управління не надає життєво важливих комплектів, таких як портативні ультразвукові прилади або пристрої для внутрішньокісткового доступу, які необхідні для введення рідин пацієнтам, коли неможливо знайти вени — звичайна проблема для солдатів, які перебувають у стані шоку. Понад 90% медикаментів для військових медиків купують волонтери», – зазначає Назарова.

Ця бюрократична боротьба має більш серйозні наслідки. Американська армія у 2000-х роках усвідомила, що переливання пораненим солдатам «цілісної» крові, а не таких компонентів, як плазма, рятує життя. Влітку 2022 року МОЗ України легалізувало цю практику.

«Медичне командування у нападі бюрократії втрутилося, щоб заборонити це. Але багато «сучасно мислячих» українських бригад продовжують це робити, використовуючи особисті контакти з місцевими центрами крові», – каже Назарова.

Західні армії отримають багато переваг у великій війні, зокрема кваліфікованіший персонал та найкраще обладнання. Але американські та європейські військові лікарі визнають, що великий конфлікт стане величезним ударом для медичної допомоги, відточеної десятиліттями воєнних кампаній проти повстанців, яким не вистачає артилерії, ракет та безпілотників.

Наприклад, розглянемо гелікоптери, які необхідні для перевезення поранених. У період з 2001 по 2009 рік в Афганістані та Іраку було збито лише 70 американських гелікоптерів. Росія втратила 90 гелікоптерів за 17 місяців війни з Україною.

«Усвідомлення того, що наступна війна, швидше за все, відрізнятиметься перевагою у повітрі, змінила безліч парадигм у збройних силах США та НАТО», — каже Джон Холкомб, професор Університету Алабами, який очолював Інститут хірургічних досліджень армії США.

Характер травм також відрізнятиметься. Близько 79% поранень та смертей серед солдатів США у війнах після терактів 11 вересня 2001 року були викликані саморобними вибуховими пристроями. Згідно з нещодавньою статтею, опублікованою в Журналі Американського коледжу хірургів, понад 70% поранень та смертей серед солдатів у Збройних силах України, викликані артилерійськими або ракетними обстрілами. Вони, як правило, вражають більшу кількість солдатів одночасно, спричиняючи «політравму» — пошкодження кількох частин тіла та органів.

Масштабне лікування таких поранень ляже важким тягарем на європейські армії.

«Розглянемо, наприклад, кров. Це «стратегічний товар» для НАТО. Військова система охорони здоров’я, яка не може її забезпечити, ризикує системним падінням морального духу. Наприклад, основний запас крові мирного часу в Естонії може бути витрачений за один день війни», – повідомляє Рональд Ті, військово-медичний логіст із Королівського коледжу Лондона.

Тим не менш, запасати кров не те саме, що зберігати боєприпаси. Термін придатності крові у свіжому вигляді становить тижні (а у замороженому вигляді – місяці), а не роки. Розмороження крові забирає багато часу. Ба більше, рівень донорства крові у Великобританії, зазвичай, падає нижче за тижневий резерв. Війна допомагає вирішити раніше заплутані юридичні питання НАТО, пов’язані із функціональною сумісністю продуктів крові та ліків. Великобританія наразі вкладає кошти у виробництво власної ліофілізованої плазми, оскільки раніше залежала від мізерного французького та німецького виробництва, яке могло бути перевантажене у воєнний час.

Інша проблема полягає у тому, як перекидати десятки тисяч поранених бійців. 11 липня 2023 року лідери НАТО затвердили перші комплексні плани оборони Альянсу з часів холодної війни. Вони включали конкретні плани з транспортування поранених Європою, зокрема те, як розподіляти втрати між різними союзниками — питання, якому роками не приділялося належної уваги. Керівники медичних служб НАТО, до яких іноді приєднуються головні лікарі з України, регулярно зустрічаються, щоб перевірити, як ці процедури працюватимуть у воєнний час. До 60% українських військовослужбовців було перевезено залізницею.

Медики колись хотіли, щоб лікарні були помітними у зоні бойових дій. Приклад України, де Росія завдавала ударів по об’єктах з великими червоними хрестами на дахах, свідчить про те, що лікарні краще маскувати. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, за час війни в Україні було скоєно майже 900 нападів на медичні установи. Лікарі обмірковують, як зміцнити, замаскувати чи розосередити свої установи. Але легкі та гнучкі польові шпиталі неминуче надаватимуть більш обмежену допомогу. Ще одна проблема полягає в тому, як зробити так, щоб електронні випромінювання медичного обладнання не були маяком для ворожих бомб.

Війна в Україні також повернула до порядку денного питання ядерної зброї. Восени 2022 року західні лідери занепокоїлися, що Росія готується застосувати тактичну ядерну зброю. США, Великобританія та Франція попередили Кремль, що цей крок загрожує йому серйозними воєнними наслідками і небезпека відступила. За часів холодної війни НАТО планувало вести бойові дії на ядерному полі. Ці плани зникли у 1990-х роках. Багато офіційних осіб тепер стурбовані тим, що США та її союзники з медичного погляду не готові до ядерного конфлікту. Наприклад, знадобиться величезна кількість комплектів для спалювання.

Зрештою, війна в Україні продемонструвала, як технології змінюють військову медицину. У дослідженні, опублікованому у лютому 2021 року підполковником Джозефом Меддрі та його колегами з Інституту хірургічних досліджень армії США, було вивчено записи 1267 пацієнтів, перевезених із травмами. Половині з них не вдалось врятувати життя в дорозі, тому їх можна було безпечно перемістити безпілотником.

Україна перевіряє цю теорію на практиці. Зокрема, уже використовуються великі дрони, які здатні перевозити 180-кілограмові вантажі на відстань до 70 км, для евакуації поранених. Таким чином, Україна стала першою країною світу, яка провела такого роду роботизовану медичну евакуацію.

«У процесі розвитку технологій, роботи на борту безпілотників можуть доставляти знеболювальні препарати, продукти крові, кисень, забезпечувати прохідність дихальних шляхів і навіть здійснювати хірургічні процедури. Хоча дрони можуть так само збити, як і гелікоптери», – зазначає Фазал.

Завдання полягає у тому, щоб отримати уроки з таких експериментів і досвіду України. Це вимагає перетворення анекдотів на достовірні дані. США запропонували допомогти Україні створити «реєстр травм» на кшталт тих, що використовувалися в Афганістані та Іраку, — базу даних, в якій реєструються травми пацієнтів, їх лікування та самопочуття. Такий аналіз принесе користь не лише союзним арміям, але й широкому загалу. Холкомб зазначає, що йому вдалося знизити кількість смертей у своїй лікарні в Університеті Алабами у Бірмінгемі, на 30%, застосовуючи навички, набуті в армії. Біль України призведе до медичних здобутків.