Торгівля з Україною супроводжується ризиком закриття банківських рахунків

Банки примусово закривають рахунки британських компаній, які торгують з українськими партнерами, через занепокоєння російськими санкціями та відмиванням грошей. Лідери бізнесу попередили, що це перешкоджає підтримувати зруйновану війною економіку України. Про це йдеться в аналітичній публікації Politico, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

У листі до міністра фінансів Великобританії Ендрю Гріффіта, співголова Британсько-української торгівельної палати (BUCC) Бейт Томс сказав, що британські компанії дедалі частіше «бояться торгувати з Україною через ризик закриття банківського рахунку.

У листі від 26 липня 2023 року, копія якого також надіслана міністру бізнесу й торгівлі Великобританії Нусрату Гані, стверджується, що BUCC отримала численні скарги від компаній, яким закрили банківські рахунки або відмовили у спробах відкрити рахунки через операції в Україні.

«Проведення навіть однієї української транзакції може призвести до закриття рахунку», — написав Томс.

Банки наполягають на тому, що вони повинні дотримуватися своїх юридичних і регулятивних зобов’язань, зокрема тих, що стосуються дотримання санкцій Заходу проти Росії, яка зараз окупувала частину України. Операції з непідконтрольними уряду регіонами України є складними і можуть виникнути затримки під час перевірки. Вони наполягають, що торгівля з Україною безпосередньо не заборонена.

«Якщо торгівля Сполученого Королівства з Україною буде неможливою для малих і середніх підприємств, економіки Великобританії та України постраждають і це не дозволить Україні фінансувати свою оборону та зробить ще більш залежною від зовнішньої допомоги», — попередив Томс.

У листі Томса зазначається, що «кілька десятиліть тому» Україна була визначена британськими банками як «ризикована юрисдикція для ведення бізнесу їхніми клієнтами», але наполягає, що «відтоді Україна значно просунулась у сфері верховенство права».

Британсько-українська ділова рада, яка заснована Лондонською торгово-промисловою палатою ще у січні 2023 року погодилася, що надто обережний підхід британських банків перешкоджає економічним контактам між двома країнами.

«Втручання банків Сполученого Королівства «має великий вплив на всіх нас, хто докладає зусиль, щоб підтримати Україну в цей травматичний для країни період», — зазначив Джеймс Уоткінс, секретар Британсько-української ділової ради та політичний керівник Лондонської торгівельно-промислової палати.

Дискусії навколо відновлення зруйнованої економіки України є актуальною темою в Уайтхоллі, а у червні 2023 року британський уряд був співорганізатором конференції з відновлення України для світових лідерів і фінансистів у центрі Лондона.

Відкриваючи конференцію, прем’єр-міністр Сполученого Королівства Ріші Сунак закликав уряди працювати у тандемі з міжнародними фінансовими установами та бізнес-лідерами, щоб допомогти «швидшому» відновленню України.

Але відповідаючи на лист Томса, речник Міністерства фінансів Великобританії сказав, що питання компаній, які торгують з Україною, «не входить до сфери» його поточного перегляду PEP/дебанкінгу, який стосується фізичних осіб, а не компаній.

«Ми продовжуємо твердо підтримувати Україну, надаючи значну військову та гуманітарну допомогу», – підкреслив речник міністерства фінансів Великобританії.

Том Кітінг, директор Центру досліджень фінансових злочинів і безпеки аналітичного центру Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI), вважає, що це не дуже втішить постраждалі компанії.

«Уряд не бажає сприяти торгівельним відносинам між британськими та українськими компаніями», – стверджує Кітінг.

Точні масштаби цієї проблеми невідомі, оскільки офіційні дані не публікуються, а підприємства часто хвилюються, коли публічно обговорюють свої банківські труднощі.

Проблеми для британських малих та середніх підприємств, які торгують з Україною, виникли ще до вторгнення Володимира Путіна в лютому 2022 року, але експортери кажуть, що вони посилилися з початком війни.

Банки розглядаються як перша лінія захисту від відмивання грошей, щоб запобігти потраплянню брудних грошей у фінансову систему. Регулятори очікують від них виявлення підозрілих транзакцій і перевірки законності грошей після таких скандалів, як 200 мільярдів євро, відмитих через естонське відділення Danske Bank між 2007 і 2015 роками.

Підтримка торгівлі з Україною стала набагато складнішою після того, як почалася війна, оскільки банки керувалися санкціями Заходу проти Росії, яка зараз окупувала частину України, одночасно застосовуючи закони про боротьбу з відмиванням грошей.

Утім, Україна не входить до списку третіх країн з високим ризиком у Сполученому Королівстві з метою боротьби з відмиванням грошей, що вимагає від компаній застосовувати посилені заходи належної перевірки клієнтів.

HSBC, один із банків, згаданих у листі Томса, відмовився від коментарів.

Інша компанія Santander UK, яка «призупиняє… або відмовляє у кредитуванні банківських переказів з України», надала такий коментар: «Santander UK дотримується своїх правових і регулятивних зобов’язань, зокрема тих, що стосуються дотримання санкцій. Ми не забороняємо транзакції чи відносини з клієнтами, які пов’язані з Україною. Однак, транзакції з непідконтрольними уряду регіонами України є складними та іноді можуть виникати затримки, поки завершаться всі необхідні перевірки, а у деяких випадках певні платежі можуть бути неможливими».

Уоткінс розуміє занепокоєння банків, але закликає до « здорового глузду», за допомогою якого «ви максимально зменшуєте ризик, погоджуючись з тим, що ситуація дуже складна».

Експортер сільськогосподарської продукції, який зіткнувся із труднощами під час торгівлі з Україною та іншими країнами, на правах анонімності, додав: «Ми працюємо за більш суворими правилами, ніж хоче британський уряд і стикаємося з дедалі суворішими випробуваннями, які, здається, не нав’язуються нашим європейським конкурентам і не ґрунтуються суто на санкціях або обмеженнях уряду Сполученого Королівства, а швидше на власному тлумаченні ризику банківським сектором».