У Чорному морі масово гинуть дельфіни

Офіційно задокументовано понад 900 випадків загибелі дельфінів, хоча деякі екологи припускають, що лише за перший рік російсько-української війни могло загинути понад 50 000 дельфінів

Мертвого дельфіна знайшли на пляжі біля Одеси на початку цього літа і причина його смерті залишається невідомою. За розтином дельфіна на відкритому полі під час дощу спостерігали співробітники правоохоронних органів, представник місцевої прокуратури та цивільні свідки. Про це йдеться у спеціальному репортажі The New York Times, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Дельфіни — це не тільки милі створіння. Вони є ключовими істотами для морської екосистеми. Якщо дельфіни в поганому стані, то вся екосистема буде в поганому стані», — розповідає перед розтином дельфіна 44-річний Павло Голдін, доктор зоології, який спеціалізується на популяціях морських ссавців в Українському науковому центрі екології моря.

Українські офіційні особи кажуть, що становище дельфінів свідчить про жахливі втрати, які війна завдає морській фауні та навколишньому середовищу загалом.

Наразі міжнародними злочинами визнано чотири конкретні дії — геноцид, злочини проти людяності, агресію та військові злочини. Україна хотіла б додати п’ятий — екоцид — і збирається побудувати свою справу проти Росії.

«Ми зараз розробляємо стратегію кримінального переслідування екологічних військових злочинів та екоциду», – зазначив Максим Попов, радник генпрокурора України, який спеціалізується саме на екологічних питаннях.

Хоча люди часто називають морських свиней і дельфінів взаємозамінними, вони є різними істотами, які знаходяться під загрозою зникнення.

Спроба задокументувати та переслідувати злочини в Україні є масштабною, і уряду в Києві, допомагають експерти зі Сполучених Штатів, Великої Британії та Європейського Союзу. Розслідуються десятки тисяч зареєстрованих військових злочинів, включаючи вбивства невинних; руйнування цивільної інфраструктури та цілих міст; випадки викрадення, катування та зґвалтування; і примусову депортацію чоловіків, жінок і дітей.

Незважаючи на стільки страждань, які необхідно задокументувати, українська консультативна рада щодо жорстокості також виділила ресурси для розслідування та судового переслідування екологічних злочинів.

«Навколишнє середовище часто називають мовчазною жертвою війни. Україна намагається це змінити, оскільки «довкілля не має ані громадянства, ані кордонів», – підкреслює Попов.

На знак важливості, яку Київ надає цьому питанню, президент України Володимир Зеленський включив «негайний захист навколишнього середовища» до мирного плану з 10 пунктів, на основі якого Україна сподівається створити основу для переговорів про припинення війни.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець заявив, що екологи зібрали дані про понад 900 випадків загибелі дельфінів. До цієї невтішної статистики входять дельфіни, які знайдені на берегах України, а також Туреччини та Болгарії, які також мають вихід до Чорного моря.

За його словами, протягом одного тижня липня було знайдено 10 мертвих дельфінів, які вивчаються, щоб визначити, як вони загинули.

«Це новий виклик для воєнного часу. Ми не можемо втратити жодної інформації про екологічні злочини», — стверджує Стрілець.

Руйнування Каховської дамби, внаслідок чого трильйони галонів забрудненої води потрапили вниз по Дніпру у Чорне море, стало найсерйознішим ударом по довкіллю. Але навіть до цього дельфіни гинули із загрозливою швидкістю.

Російські військові кораблі, які загрожують південному узбережжю України у Чорному морі, постійно використовують акустичні сигнали гідролокатора, які, за словами вчених, можуть заважати орієнтуванню дельфінів, оскільки вони використовують свій власний природний гідролокатор для ехолокації.

Вибухи, запуски ракет і низькі польоти російських винищувачів лише посилюють какофонію, яка травмує дельфінів. Але, за словами Голдіна, ще занадто рано прямо пов’язувати загибель дельфінів з однією причиною.

Морські міни, що засмічують прибережні води, створюють нові смертоносні перешкоди. Забруднювачі від вибухівки та витоку пального, а також різноманітні обламки, пов’язані з війною, зіпсували величезні території Чорноморського біосферного заповідника — найбільшої природоохоронної території України, яка класифікується як «водно-болотні угіддя міжнародного значення». А наслідки прориву Каховської дамби для навколишнього середовища ще інтенсивно вивчаються.

Голдін зазначає, що паводкова вода включала важкі метали, пестициди та поживні речовини — зокрема азот і фосфор — які накопичувалися в осадах за дамбою. Ці поживні речовини спровокували масове цвітіння водоростей, які можуть стати токсичними.

Велике дослідження популяції китоподібних у Чорному морі у 2019 році засвідчило, що там було близько 200 000 морських свиней, 120 000 звичайних дельфінів і від 20 000 до 40 000 афалін.

Хоча деякі екологи припускають, що лише за перший рік війни могло загинути понад 50 000 чорноморських дельфінів, науковці, які брали участь у судово-медичній експертизі, більш обережні.

Голдін вважає, що поки що неможливо оцінити, скільки дельфінів загинуло безпосередньо внаслідок війни, і Україна працює з міжнародними партнерами, аби краще зрозуміти, що відбувається.

«Україні довелося створювати нові методики документування шкоди довкіллю. Чорне море є зоною бойових дій, великі ділянки українського узбережжя знаходяться під російською окупацією, і багато районів є надто небезпечними для відвідування через запеклі бої», – пояснює Стрілець.

Але одна справа задокументувати мертвого дельфіна, який викинувся на берег. Набагато складніше зрозуміти, чому тварина загинула.

«Діагноз є результатом усіх етапів усіх досліджень», — каже Голдін.

Після кожного розтину дельфіна, Україна надсилає зразки експертам Університету Падуї в Італії та Університету Ганновера у Німеччині для подальшого аналізу.

«Ця робота забере багато часу. І лише після війни, коли можна буде провести масштабне обстеження морських мешканців Чорного моря, стане відомо про справжню кількість жертв», – зазначає Голдін.

Тим не менш, кожна смерть дельфіна, яку вони документують і вивчають, дає важливі підказки.

Голдін сподівається, що найближчими місяцями вони почнуть отримувати кращу загальну картину того, що відбувається з дельфінами, але «найкращим агентом охорони природи зараз є українська армія».

«Можливо, ми були не найкращими господарями, але ми справді шоковані тим, що росіяни роблять з природою. Чим швидше українська армія візьме контроль над Чорним морем, тим швидше екологія у Чорному морі почне відновлюватись», – резюмує Голдін.