Дослідження, проведене Азіатською лабораторією перевірки фактів, під час якого вивчалися китайські та російські наративи протягом перших 100 днів агресивної війни проти України, засвідчило, що КНР відтворила російську версію вторгнення в Україну, і між китайськими та російськими версіями війни немає великої різниці

«Китай виступає за мир, тоді як США перешкоджають мирному процесу», «Дії НАТО під керівництвом США загострили напруженість між Росією та Україною» або «Українські «неонацисти» відкрили вогонь по китайським студентам». Хоча Пекін позиціонує себе як нейтральний гравець, який поважає суверенітет і територіальну цілісність усіх націй, Китай надає Кремлю риторичну підтримку. Про це йдеться в аналітичній публікації TagesSchau, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Китайські державні ЗМІ дозволили людям, близьким до Кремля, таким як співробітники російського державного телебачення, подати свою позицію світовій аудиторії. За даними британської газети The Guardian, Китай, мабуть, витрачає мільярди доларів на російську пропаганду війни.

«Китайська держава повторює і поширює такі самі аргументи на користь війни в Україні, що і режим Путіна», – стверджує Джеймс Рубін, голова Центру глобальної взаємодії, який займається іноземною пропагандою.

Дослідження, проведене Азіатською лабораторією перевірки фактів, під час якого вивчалися китайські та російські наративи протягом перших 100 днів агресивної війни проти України, засвідчило, що КНР відтворила російську версію вторгнення в Україну, і між китайськими та російськими версіями війни немає великої різниці.

Китай близький до позиції Росії

За даними німецького Фонду Маршалла, Китай не говорить про війну чи вторгнення, але завжди використовує такі терміни, як «конфлікт», «спецоперація» чи «ситуація», аналогічно тому, що тривалий час робив Кремль.

«Що стосується війни в Україні, Китай близький до російської позиції. Війну у Китаї, зазвичай, називають кризою або конфліктом через розширення НАТО, що агресор зовсім не агресор, а був спровокований. Одним словом, таку можливість використовують, щоб виставити НАТО і США у поганому світлі. А з іншого боку, Китай бачить себе оточеним США, як і Росія. Йдеться не лише про Україну, але, звісно, і про наші власні інтереси безпеки», – погоджується Бйорн Альперманн, завідувач кафедри сучасного китаєзнавства у Вюрцбурзькому університеті.  

Це підтверджується оцінкою німецького Фонду Маршалла. Антиамериканські та антинатівські наративи займають центральне місце у китайській стратегії дезінформації і часом не зовсім витончені. Однією з найбільш републікованих та популярних публікацій стала карикатура, на якій діти зіштовхують зі скелі сміттєвий бак зі знаками НАТО, наповнений зброєю.

Інші хибні твердження

Активно поширювалися й інші історії змови, наприклад, про ймовірні американські біолабораторії в Україні. Наприклад, генеральний консул Китаю в Окленді написав у службі коротких повідомлень X, що «за дорученням Міністерства оборони США» в Україні діють «десятки біологічних лабораторій» і що США «інвестували понад 200 мільйонів доларів у діяльність цих лабораторій». Це було після заяви Китаю про те, що за спалах вірусу Covid-19 відповідальні біологічні дослідні лабораторії США. Наприклад, китайські акаунти поширюють помилкові твердження про санкції, запроваджені проти Росії, і поділяють російські твердження про те, що масове вбивство українських мирних жителів у Бучі російськими солдатами у березні 2022 року було сфабриковано. Після того, як китайські ЗМІ стали менше згадувати Україну та Росію з травня 2022 року, ця кількість різко зросла з лютого по квітень 2023 року, згідно з даними Asia Fact Check – з новим акцентом на Китай як миротворця, який Сполученим Штатам не дозволяє розпалювати війну.

Китай стверджує, що він нейтральний

Проте, Пекін претендує на те, щоб бути нейтральною стороною: «Що стосується української кризи, Китай завжди був на стороні миру», — йдеться у статті англомовного видання Global Times. Крім того, у лютому 2023 року Китай представив план з 12 пунктів мирних переговорів та припинення вогню. Ван Веньбінь, представник Міністерства закордонних справ Китаю, заявив у своїй промові, що Китай завжди займає «об’єктивну та справедливу позицію» з українського питання та сприяє мирним переговорам, а не розпалює боротьбу чи відправляє зброю на поле бою.

Росія та Китай розширюють партнерство

Утім, існують серйозні сумніви щодо нейтральної ролі Китаю як посередника. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також заявив, що Китай не заслуговує на довіру через нібито нейтральну роль посередника. Китай не засудив незаконне вторгнення, а також розширив своє партнерство з Росією, оскільки Китай та Росія зміцнили свої економічні зв’язки через західні санкції проти Росії. За даними Міністерства торгівлі Китаю, лише торік було продано товарів на суму близько 178 мільярдів євро.

Співпраця з авторитетними ЗМІ

Китай багато років тому розробив стратегію поширення власних ідей на міжнародному рівні.

«Де б не були читачі, де б не були глядачі, пропагандистські репортажі мають простягати туди свої щупальця», – заявив державний та партійний лідер Китаю Сі Цзіньпін у лютому 2016 року.

У доповіді неурядової організації Freedom House йдеться про те, що Китай у 2017 році витратив до 10 мільярдів доларів на зміцнення так званої «м’якої сили», що на 4 мільярди більше, ніж у 2009 році. Наразі у Китаї працюють онлайн-ЗМІ, теле- та радіостанції кількома мовами, включаючи англійську, іспанську та французьку. Згідно із звітом, китайський уряд також намагається інтегрувати власні погляди у зарубіжних ЗМІ, наприклад, через співпрацю або надання відеоматеріалів.

У 2020 році Südwestrundfunk відкликав документальний фільм про спалах пандемії коронавірусу у китайському місті Ухань після того, як стало відомо, що знятий матеріал був використаний підвідділом Інформаційного бюро Держради Китаю. Критики зазнала і спільна трансляція Norddeutscher Rundfunk та англомовного каналу CGTN китайського державного телебачення China Central Television (CCTV) у 2017 році. Китай також намагався поширювати власні наративи до друкованих ЗМІ – за допомогою рекламних роликів. Подібні рекламні ролики з доброзичливими текстами про Китай публікувались у відомих газетах світу, зокрема у «Зюддойче Цайтунг».

Колишні політики як мультиплікатори

«Оскільки ці досягнення Китаю викликали багато критики у Німеччині та інших західних країнах, Китай тепер пробує непрямі шляхи. Тобто шукає адвокатів, які мають певний авторитет у німецькій громадськості, наприклад, колишніх політиків. Є надія, що ці мультиплікатори схилять німецьку громадськість чи принаймні певні групи до проурядових наративів», – каже Крістін Ши-Купфер, професорка китаєзнавства в Університеті Тріра.

У доповіді Freedom House згадується, зокрема, колишній канцлер ФРН Герхард Шрьодер, який в інтерв’ю агентству Reuters, серед іншого, назвав повідомлення очевидців про табори для уйгурської меншості в Китаї «балаканиною».

Китайська стратегія «м’якої сили» є особливо ефективною у країнах Глобального Півдня.

«У Китаї популярна думка, що Захід використовує подвійні стандарти. Кажуть, що хоча багато ліберальних демократій люблять критикувати з моральної переваги, вони також мають багато бруду. У деяких країнах це дуже популярне. Як і твердження про те, що, на відміну від Заходу, Китай справді дбає про Глобальний Південь», – зазначає Ши-Купфер.

Китайські компанії будують інфраструктуру

Китайські компанії також беруть активну участь у розширенні медіа-інфраструктури, особливо в африканських країнах. За даними китайського провайдера StarTimes, він має близько 13 мільйонів передплатників у 30 країнах африканського континенту.

«Китай також пропонує освіту та навчання журналістам з країн Глобального Півдня. Важко оцінити, наскільки успішними є заходи Китаю загалом. Є дослідження, які свідчать, що певний вплив існує. Але це не означає, що китайські наративи домінуватимуть у громадській думці. Багато залежить від того, наскільки сприйнятливими є реципієнти такої інформації», – резюмує Альперманн.