У США на фестивалі спалили пам’ятник гігантського сталевого фенікса на честь України

Спалення «фенікса» допоможе привернути додаткову увагу до важкого становища України в той час, коли світ говорить «дедалі менше» про війну

Зранку 31 серпня 2023 року у центрі ефемерного міста, яке щоліта височить у пустелі Блек-Рок у Неваді (США), було підпалено ящик висотою 26 футів і шириною 13 футів. Полум’я утворило стовп у небі, охопивши дерев’яну вежу, яка горіла понад 20 хвилин і перш ніж вона впала, оголила захований усередині таємничий пам’ятник: гігантського сталевого фенікса, який втілює стійкість України, що роздирається війною. Про це йдеться у спеціальному фоторепортажі CNN, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Згідно зі своєю назвою, на фестивалі мистецтв та музики Burning Man щороку учасники підпалюють дерев’яне опудало. Але інші об’єкти теж перетворюються на попіл, збудовані для того, щоб згоріти після короткого терміну служби.

Фото: Андрій Іванченко

Ця скульптура під назвою «Фенікс» була роботою 14 художників та фабрикантів як у столиці України, так і в Чикаго. За кілька хвилин до «займання» навколо об’єкту пролунали звуки вибухів та сирен повітряної тривоги, а оперний співак виконав пісню українською мовою.

Незабаром після цього в розмові зі CNN провідний українсько-американський продюсер проекту Еллен Лопаткіна сказала, що витвір мистецтва є «відродженням нашої ідентичності». Вона додала, що реакція відвідувачів фестивалю була «надзвичайно емоційною».

Символи непокори

У перші дні фестивалю Burning Man, «пальники» — прізвисько, яке, зазвичай, використовують відвідувачі фестивалю, — гадали, що ж може бути заховано у загадковій скриньці.

Фото: Андрій Іванченко

Сама дерев’яна конструкція мала символічне значення: її було спроектовано так, щоб повторювати кожухи, які споруджені навколо громадських пам’яток у містах та селищах по всій Україні для захисту їх від російських обстрілів.

Мінімалістичний дизайн фенікса, що повстав з попелу як демонстрація сили, також був символічним, змінюючи перспективу, якщо дивитися під різними кутами. Попереду скульптура також нагадує тризуб – герб України, завтерджений у 1992 році після здобуття незалежності.

Фото: Андрій Іванченко

«Важливо показати, що українці — не просто жертви агресії, але ми… є великою культурою», — зазначає Олексій Сай, один із авторів «Фенікса».

Він не був присутній при горінні Фенікса, хоча подія транслювалася в прямому ефірі за допомогою супутникового інтернет-сервісу SpaceX Starlink.

Проте, художник уже відвідував Burning Man і раніше розробив інсталяцію для фестивалю. Цього року він співпрацював із громадським активістом Віталієм Дейнегою та художницею Богданою Косміною, остання з яких уже досліджувала ідею екранованих пам’яток на Венеціанському бієнале 2022 року.

Фото: Андрій Іванченко

«Я живу в самому центрі Києва, і всі наші пам’ятники вкриті», — сказав Сай, маючи на увазі дерев’яну інфраструктуру та високі мішки з піском, які стали символами непокори, оскільки Україна намагається захистити свою культурну спадщину.

Демонстрація сили

З 1986 року, коли було підпалено першого Burning Man заввишки 8 футів, кількість учасників фестивалю зросла з приблизно 20 осіб у Сан-Франциско до десятків тисяч у Блек-Рок-Сіті, а цього року фестиваль очікує до 87 000 відвідувачів.

Сай сказав, що він та Косміна сподіваються, що спалення «Фенікса» допоможе привернути додаткову увагу до важкого становища України.

Фото: Андрій Іванченко

«Ми більше, ніж просто люди, які страждають. Ми не страждаємо – насправді, зараз в Україні всі старанно працюють», – каже Сай.

За словами Лопаткіної, за кілька годин після того, як полум’я вщухло, місце займання ще тліло. І найближчими днями димова машина продовжить випускати дим через голову фенікса, а на його тіло проектуватиметься вогняний ефект.

Лопаткіна висловила сподівання, що скульптура триматиме Україну у суспільній свідомості в той час, коли, за її словами, світ говорить «дедалі менше» про війну.

Фото: Андрій Іванченко

«Ми хотіли показати світові, що Україна,  незважаючи на війну, незважаючи на труднощі, незважаючи на втрати – ще виробляє, впроваджує інновації та створює мистецтво. Це не лише продуктивний член світової спільноти, але й серце і душа цієї частини Європи», – резюмує Лопаткіна.