Якщо Москва стане постійним покупцем північнокорейської зброї це допоможе Путіну продовжувати незаконну війну проти України, а Пхеньян отримуватиме технології від Росії і становитиме довгострокову небезпеку для світу

Представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі 30 серпня 2023 року зазначив, що переговори між Північною Кореєю та Росією про купівлію зброї «активно просуваються», оскільки російський президент Володимир Путін прагне підживити свою військову машину. Росія та група Вагнера вже начебто звернулися до Пхеньяна за артилерійськими снарядами та іншим озброєнням. Хоча ця торгівля зброєю та процвітаючі ділові відносини з Північною Кореєю можуть мати важливий вплив на бойові дії в Україні, мої дослідження мереж торгівлі та закупівлі зброї у Північній Кореї свідчать, що Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), ймовірно, чекатиме від Росії технологій. Це було б величезним поштовхом для програм озброєнь КНДР і, водночас, значною мірою завдало б шкоди режиму санкцій ООН, який прагне обмежити ці програми. Про це йдеться в авторській колонці Деніела Солсбері, запрошеного наукового співробітника Королівського коледжу Лондона на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Розквіт військових відносин РФ і КНДР

Нещодавні події свідчать про те, що продаж зброї відбувається, незважаючи на заперечення Північної Кореї та нещодавно померлого лідера Wagner Group Євгена Пригожина.

У вересні 2022 року США припустили, що КНДР постачає Росії артилерійські снаряди у «значній» кількості. А у січні 2023 року – через два місяці після того, як Північна Корея начебто поставила Групі Вагнера ракети – Кірбі поділився супутниковими зображеннями потяга на кордоні з КНДР і Росією, який перевозив смертоносний вантаж.

У березні 2023 року Ашот Мкртичев, громадянин Словаччини, потрапив під санкції Міністерства фінансів США за співпрацю з офіційними особами КНДР щодо закупівлі «двох десятків видів зброї та боєприпасів для Росії». Це свідчить про те, що у двох країн є кілька шляхів контакту.

У липні  2023 року США наклали санкції на північнокорейського торговця зброєю Ріма Йон Хека за сприяння невизначеним передачам зброї групі Вагнера. У звіті ООН за 2019 рік зазначено, що особа з таким же іменем була заступником представника північнокорейської компанії з торгівлі зброєю Komid у Сирії.

Брати по зброї

Утім, саме візит Сергія Шойгу, міністра оборони Росії, до Пхеньяну став найважливішою ознакою процвітання відносин з КНДР. Шойгу був у центрі святкувань 70-ої річниці перемир’я у Корейській війні, відвідував військовий парад та інші видовища, затьмарюючи китайську делегацію.

Найважливішим є те, що Шойгу на виставці зброї супроводжував лідер Північної Кореї Кім Чен Ин. На виставці були представлені міжконтинентальні балістичні ракети, гіперзвукові ракети великої дальності та нещодавно представлені передові безпілотні літальні апарати, а також низка інших систем озброєння.

Експорт зброї Північної Кореї стабільно зростав разом із її оборонно-промисловою базою з 1970-х років. Багато експортних поставок було здійснено ідеологічним союзникам часів холодної війни, але країна також дедалі більше продавала зброю за тверду валюту та бартер, щоб вирішити свої економічні проблеми. Іран був одним із найбільших клієнтів Північної Кореї у 1980-х роках під час війни з Іраком.

З 2006 року КНДР перебуває під дедалі складнішим режимом санкцій ООН, запроваджених для протидії програмам із виготовлення зброї масового знищення. Ембарго ООН на постачання зброї передбачає заборону на імпорт основних систем озброєння з Північної Кореї з 2006 року, а також імпорт усієї зброї з Північної Кореї з 2009 року.

Росія – постійний член Ради Безпеки ООН із правом вето – активно підтримувала створення режиму санкцій щодо КНДР понад 10 років, голосуючи за резолюції про санкції. Останній пакет санкцій був ухвалений у 2017 році.

Але імплементація режиму санкцій країною – разом із іншим постійним членом Ради безпеки Китаєм – була далеко не наполегливою. Існує мало доказів дій російського уряду проти мереж закупівель Північної Кореї на території Росії.

Дійсно, обидві країни дедалі більше зволікають із подальшими санкціями.

Пхеньян жадає технологій

Очевидно, що Росія може отримати вигоду на полі бою в Україні. Але купівля зброї у КНДР підірве режим санкцій та допоможе отримати дохід режиму Кім Чен Ина. Це також може стимулювати ренесанс експорту зброї з Північної Кореї.

Північна Корея відчайдушно потребує таких товарів, як продукти харчування, нафта, добрива та інші товари. Наприклад, згадана вище словацька особа, яка потрапила під санкції, працювала з офіційними особами КНДР, щоб закуповувати зброю для Росії «в обмін на матеріали, починаючи від комерційних літаків, сировини й товарів, які надсилатимуться до КНДР».

Але більше занепокоєння, ніж підсанкційні товари викликає те, що Північна Корея довгий час покладалася на продаж зброї для фінансування розробки ядерної програми та програми ракет великої дальності.

Це було названо «фінансуванням розповсюдження». Громадянське суспільство доклало великих зусиль, щоб заохотити уряди та приватний сектор у всьому світі виконувати санкції ООН.

Росія має величезний військовий, ядерний і ракетно-промисловий комплекс, який міг би забезпечити Пхеньян вкрай необхідними технологічними продуктами. Хоча доказів передачі Росією технологій зброї масового знищення небагато, зміни обставин можуть потенційно вплинути на це.

Росія виявилася щедрим ринком для північнокорейських закупівель. У доповіді ООН за 2022 рік підкреслюється роль північнокорейського дипломата у Москві для закупівлі низки технологій для балістичних ракет і навіть у спробі придбати 3000 кг сталі для програми підводних човнів Північної Кореї в період з 2016 по 2021 роки.

Іронія нового інтересу Росії до північнокорейської зброї полягає в тому, що історично поруч з Китаєм, Москва була головним постачальником зброї для Північної Кореї до епохи санкцій. Кремль також фінансував режим Північної Кореї до краху комунізму та закінчення холодної війни.

Якщо Москва стане постійним покупцем північнокорейської зброї, на яку поширюється ембарго, це допоможе Путіну продовжувати незаконну війну проти України. Крім того, потенційна технологічна винагорода від Росії для Пхеньяна може становити довгострокову небезпеку для світу, і її також варто враховувати.