Українські спецпризначенці використовують зухвалі рейди і тактику відволікання, щоб звільнити Крим

Кінцевою метою цих рейдів є визволення окупованого півострова, і українські збройні сили повільно вдосконалюють їх, особливо десантну тактику

Рій українських водних мотоциклів мчить океаном під чорним небом, видимим лише з інфрачервоної камери дрона, який спостерігає згори. Вони сповільнюються, наближаючись до берега, щоб їх не виявили і поспішають до суходолу. Про це йдеться у спеціальному репортажі CNN, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Крим буде українським», — каже один із чоловіків на відеозаписі, тримаючи український прапор.

У цього солдата був позивний «Музикант». Він був скрипалем, який став солдатом українського спецназу. Музикант є командиром батальйону «Братство», який разом із підрозділами воєнними розвідки України та іншими підрозділами здійснив проникнення до Криму на початку жовтня 2023 року.

«У мене був такий високий рівень адреналіну. Я по-справжньому зрозумів, що був у Криму, лише після того, як ми повернулися на нашу базу. Я зрозумів, що ми виконали колосальну задачу», — розповідає «Музикант».

Ця десантна операція, що відбулася на початку жовтня 2023 року, була проникненням українських спецпризначенців у найбільший опорний пункт Росії в окупованій Україні, що стало частиною нещодавньої тенденції, яка спричинила посилення нападів Києва на півострів. Точна дата і час нападу не розголошуються.

«Музикант» був одним із 10 бійців батальйону «Братство», які брали участь у нічному штурмі Криму у взаємодії з іншими українськими підрозділами – загальна кількість оперативників поки невідома. Вони пливли бурхливим морем на швидкісних катерах, а потім пересіли на водні мотоцикли нижчого профілю, коли вони були у зоні дії півострова.

Потім вони помчали до берега, знищили російську військову техніку, що стояла біля моря, і попрямували назад, і все це за лічені години. Мета полягала не лише у диверсії частини військової техніки, яку Москва тримає біля берега, але й у тому, щоб передати повідомлення громадянам України, які перебувають на території.

«Ми зробили це для того, аби люди в Україні та в окупованому Криму не впали духом і зберегли віру в те, що Крим повернеться в Україну», – сказав «Музикант».

Російські війська незаконно анексували Крим у 2014 році. Півострів має глибоке символічне значення для президента Росії Володимира Путіна, і це стратегічно важливий логістичний центр для військових зусиль Кремля.

«Музикант» сказав, що ця небезпечна операція потребувала місяців планування, аби підготувати українських військових до численних ризиків, з якими вони зіткнуться.

«Коли ми приземлялися, море було штормове, хвилі досягали 2 метрів у висоту. Крім того, російські військові кораблі патрулювали море. Їх було чотири, кожен з екіпажем по 20 російських солдатів, озброєних великокаліберними кулеметами і 30-міліметровою гарматою», – зазначає «Музикант».

Але батальйон «Братство» зміг подолати ці небезпеки. Вони дісталися півострова і виконали свою місію.

«Ми багато тренувалися для цієї місії. Кожен знав свою роль, що він мав робити на березі. На зворотному шляху після виконання завдання нас переслідували російські військові кораблі, але нам вдалося втекти», – згадує «Музикант».

Ніхто з бійців батальйону «Братство» не постраждав і не потрапив у полон, але українська воєнна розвідка визнала втрати, хоча й не надала додаткових подробиць. Проте, втрати з боку Москви були значно більшими.

Москва заявила, що захопила одного з українських військових, які висадилися у Криму, оприлюднивши на національному телебаченні відеозаписи його допиту, але відмовилася уточнити будь-які втрати з боку Росії.

Захоплення, поранення чи смерть — усі ризики, на які «Музикант» готовий піти під час місій, які він вважає необхідними.

«Це не просто моральна підтримка наших людей у Криму, але й допомога нашим військам в окопах. Ми відволікаємо увагу супротивника на себе, і він змушений передислокувати особовий склад і техніку на узбережжя Криму», – зазначає «Музикант».

Кримський фронт

Жовтневий штурм був одним із багатьох, які українські збройні сили здійснили на півострові за останні місяці.

У вересні 2023 року у кримському Севастополі було завдано ударів по штабу Чорноморського флоту Росії британськими ракетами Storm Shadow.

Україна також кілька разів завдавала ударів по Керченському мосту, що з’єднує Крим із материковою частиною Росії.

13 вересня 2023 року українські війська пошкодили російський корабель і підводний човен під час удару по одному із сухих доків Чорноморського флоту, а Україна здійснила численні удари по авіабазі Саки, звідки Росія запускає частину своїх штурмовиків.

Росія кілька разів обіцяла відплатити, називаючи атаки «терористичними актами», але Україна продовжувала завдавати ударів по півострову. Крім безпілотників і ракет, у Криму діяв київський спецназ, але його репутація покращилась після жовтневого десантного рейду.

Один із засновників підрозділу «Братство» та головний планувальник хірургічного удару Дмитро Корчинський заявив, що наступ на півострів є ключовим для контрнаступальних зусиль України.

«Крим є військовою базою, яку вони (Росія) ще вважають добре захищеною. Тому для нас це життєво важливо. А також це важливо з військово-політичної точки зору. Ми не можемо дозволити нікому забути, що Крим є українським, і ми завжди будемо там працювати. Ми ведемо окопну війну на передовій, і успіх там не завжди очевидний – спецоперації такого роду у тилу чи на морі надихають і додають (нашим солдатам) енергії для продовження боротьби», – пояснив Корчинський.

І хоча удари по російських об’єктах за допомогою безпілотників і ракет є важливими, він вважає, що наявність українських солдатів на землі відволікає увагу Москви та змушує Росію передислокувати активи.

«Кожен солдат, який охороняє пляж, — це той, кого немає на Запорізькому фронті», — сказав він.

За словами Корчинського, ці операції у тилу ворога вглиб території, контрольованої Росією, залежать від підтримки місцевого населення.

Моніторинг військових об’єктів

Українці, які живуть під російською окупацією, вже давно організовуються у групи опору, які місцеві називають партизанами. Вони активно діяли на території окупованої України, особливо у Херсоні та Мелітополі, а також у Криму.

Одне з угруповань, які діють на півострові, має назву «Атеш», що в перекладі з кримськотатарської означає «вогонь». Група погодилася спілкуватися зі CNN через мессенджер, відмовившись говорити на камеру, щоб захистити особистість учасників.

«Атеш» також відмовився коментувати, чи причетні вони до вересневого удару по штабу Чорноморського флоту у Севастополі, але зазначив, що веде постійне спостереження за російськими військовими та повідомляє про будь-які переміщення українців.

CNN вдалося підтвердити причетність групи до українських спецслужб.

Їхня робота, за словами групи, важлива, але надзвичайно небезпечна, їх членів активно шукає російська влада, включаючи Федеральну службу безпеки (ФСБ).

«Вони використовують різні засоби прослуховування на території (квартири, кафе чи будь-які інші приміщення), а також (здійснюють) спроби інкорпорувати в наш рух агентів ФСБ. Спроби росіян проникнути до наших лав постійні, але наша команда вміло їх виявляє. Крім того, ми дуже суворо фільтруємо потенційних агентів, і більшість агентів працюють автономно, щоб запобігти витоку інформації. Агенти нашого руху розуміють усі ризики та суворо дотримуються заходів безпеки», — додали в «Атеш».

Готовий до звільнення

Партизани кажуть, що вони здатні ефективно виконувати свої місії лише тому, що користуються «широкою підтримкою місцевих жителів», і стверджують, що ці скоординовані атаки з повітря та моря зміцнюють їхні лави.

«Наш рух та інші рухи опору стають тільки більшими та сильнішими. Окупанти це добре знають. Проукраїнськи налаштовані жителі Криму готові до звільнення півострова», – зазначили вони.

Корчинський сказав, що кінцевою метою цих рейдів є визволення, і українські збройні сили повільно вдосконалюють їх, особливо десантну тактику.

«Музикант» знає, що ще є час і багато наполегливої роботи, перш ніж українські війська зможуть розпочати більший наступ на Крим, але на горизонті нові – і сміливіші – рейди.

«Ми послаблюємо їх, знищуючи російську військову техніку та особовий склад, але вони стають уважнішими та кращими. Тож кожне наступне завдання складніше», – зазначає Корчинський.

Зрештою, він каже, що ним керує віра в те, що українці в Криму чекають на них.