Українська економіка адаптувалась до війни і поступово відновлюється

Попереду українську економіку ще чекають величезні виклики, зокрема дорога відбудова зруйнованих міст країни, дефіцит державного бюджету, який продовжуватиме зростати в міру затягування війни, та нестача робочої сили, спричинена відтоком українців, які втікали від війни, та мобілізацією громадян працездатного віку

Коли російські війська наблизилися до Києва на початку вторгнення у лютому 2022 року, персонал популярної пекарні «Завертайло» у Києві почав готувати безкоштовні салати для солдатів, які захищали українську столицю. Поставки скоротилися, оскільки навколо Києва точилися бої, а прибутки пекарні впали, адже її менеджери продовжували платити зарплату персоналу. Про це йдеться у спеціальному репортажі The New York Times, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Бізнес повністю зупинився, доходів не було. Потрібно було багато працювати, щоб повільно відновити бізнес, — розповідає засновниця пекарні Анна Завертайло.

Але це окупилося. Цієї весни «Завертайло» відкрив другу пекарню у Києві, завдяки зростаючому попиту клієнтів, коли життя у столиці поступово адаптувалося до умов війни і поверталося до певної рутини.

«Перед нами відкрилися нові можливості, — зазначила операційний директор «Завертайло» Вікторія Коломієць.

Розширення пекарні є частиною хоча й скромного, але все ж економічного відновлення в Україні. Незважаючи на те, що економіка України значно менша, аніж до війни — економіка скоротилася на третину після повномасштабного вторгнення Росії минулого року — цього року вона зросте приблизно на 3,5%, прогнозує Світовий банк. Розширення зумовлене збільшенням внутрішніх витрат і постійним потоком іноземної фінансової допомоги.

Економісти кажуть, що українській економіці знадобиться багато років, щоб повернутися до довоєнного рівня, і прогнози в час запеклих боїв будуть невизначеними. Попереду чекають величезні виклики, зокрема дорога відбудова зруйнованих міст країни, дефіцит державного бюджету, який продовжуватиме зростати в міру затягування війни, та нестача робочої сили, спричинена відтоком українців, які втікали від війни, та мобілізацією громадян працездатного віку.

Проте, місцеві аналітики та бізнесмени кажуть, що після майже 20 місяців війни з’явилося відчуття стійкості та відносної стабільності, що підвищило довіру споживачів та інвесторів.

«Економіка України пристосовується до війни, — каже Олена Білан, головний економіст київського інвестбанку Dragon Capital.

Вона додала, що люди перейшли від «режиму заощаджень» до ситуації, коли тепер «відчувають себе більш розслабленими та починають витрачати більше».

Світовий банк оцінив у нещодавньому звіті, що приватне споживання в Україні зросте на 5% цього року після скорочення більш ніж на чверть минулого року. У таких містах, як Київ і Дніпро, які знаходяться далеко від зони бойових дій, але залишаються під загрозою російських повітряних атак, клієнти повертаються до відкритих ресторанів і відновлюють покупки.

«Сьогодні більшість українців розуміють, що війна може затягнутися, і їм потрібно продовжувати жити в цих нових обставинах», – зазначає Андрій Черуха, засновник компанії «Етнодім», яка виробляє вишиванки — традиційні вишиті українські сорочки.

Він сказав, що цього року продажі в його магазині зросли втричі порівняно з минулим, частково завдяки зростанню патріотизму.

Українці, додав пан Черуха, «продовжують працювати та купувати одяг та інші речі, які можуть не вважатися першочерговими, але є способом підтримувати відчуття нормального життя».

Ольга Кустенко, співвласниця еспресо-бару First Point на модному київському районі Поділ, каже, що людям потрібна рутина, щоб пережити війну. За її словами, клієнти повернулися до її кафе, бо шукають знайоме місце, щоб провести час. Цієї весни вона відкрила друге кафе, аби задовольнити зростаючий попит.

Більші, ніж очікувалося, витрати спонукали фінансові установи покращити свої економічні прогнози. Міжнародний валютний фонд передбачив, що цього року загальний обсяг виробництва в країні зросте на 2%, що менш оптимістично, ніж прогноз Світового банку, але суттєво покращує початковий прогноз про зниження на 3%.

Безперечно, економіка України зростає з низької бази після того, як перший рік війни зруйнував основні економічні активи країни. Минулого року під час боїв за Маріуполь було знищено металургійний комбінат «Азовсталь», на який припадала п’ята частина виробництва сталі в Україні.

Темпи зростання також можуть бути поганим показником економічного здоров’я країни у воєнний час, оскільки виробництво часто роздувається військовим виробництвом. Уряд України виділив значну частину свого бюджету на оплату праці в армії та підтримку виробництва зброї.

Але економісти кажуть, що здатність України адаптуватися до різних викликів війни, наприклад, підтримувати постачання електроенергії, незважаючи на зимову кампанію Москви проти її енергетичної інфраструктури, допомогла вивести економіку на шлях стабілізації.

«У нас не було дефіциту електроенергії зі середини лютого 2023 року. Це був перший позитивний фактор, який підштовхнув виробниче зростання», — сказала пані Білан з Dragon Capital.

Іншою ознакою стійкості є те, що у вересні 2023 року Україна експортувала понад 110 000 мегават-годин електроенергії, що є рекордним обсягом для 2023 року, в основному виробленої на атомних елетростанціях країни, хоча це залишається незначною частиною експорту електроенергії країни до того, як Росія почала атакувати енергетичні об’єкти.

Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії, зазначила, що відкриття нових торговельних шляхів в обхід спроб Москви заблокувати Чорне море також сприяє відновленню сільськогосподарського експорту, який становив основну частину довоєнних доходів України.

За оцінками Світового банку, загальний експорт України продовжуватиме скорочуватися цього року, але зросте на 15% наступного року та на 30% у 2025 році — потенційний економічний порятунок, якщо війна затягнеться.

Так само, як і російська, економіка України дедалі більше реструктуризується навколо війни. Більше половини державних витрат наступного року, приблизно 46 мільярдів доларів, буде спрямовано на оборону.

Але з невеликими податковими надходженнями для фінансування цих витрат, дефіцит бюджету України досягне 21% від загального обсягу виробництва країни наступного року, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він додав, що його уряду знадобиться 42 мільярди доларів фінансової допомоги, щоб покрити цей дефіцит.

Цю суму може виявитися важко отримати, оскільки підтримка України у Сполучених Штатах, безумовно найбільшому фінансовому спонсорі Києва, зменшується, а увагу світу прикуто до війни між Ізраїлем і Газою.

«Ситуація виглядає справді тривожною», – додає Репко.

Українські підприємства також стикаються з дефіцитом робочої сили, оскільки чоловіків призивають в армію, а також унаслідок масового потоку біженців після вторгнення Росії минулого року. Понад 6 мільйонів українців — майже 15% довоєнного населення — залишаються за межами країни, і майже чверть з них не впевнені, чи повернуться після закінчення війни, згідно з нещодавнім опитуванням ООН.

У своїй пекарні Завертайло важко найняти більше персоналу, але місяці війни навчили її, як перетворювати проблеми на можливості.

Минулого року пекарня попросила клієнтів гарантувати безкоштовну каву для солдатів — це спосіб підтримати Україну у боротьбі та відновити її бізнес. Програма зібрала понад 40 000 доларів.