Дослідження виявило багато випадків, коли наявність дипфейків викликала сумніви чи плутанину, а також пояснило, чому люди втрачають довіру до всіх відео під час війни

Відвідувачів українського інформаційного сайту ввечері 18 лютого 2022 року зустріло знайоме видовище – відео промови їх президента. Хоча людина на відео була схожою, але обличчя трохи не співпадало з головою українського президента. У відеоролику несправжній Володимир Зеленський оголосив, що війна закінчилася і Україна капітулювала. Більшість українців знали, що це неправда. Це було глибоке фейкове відео.

Про це йдеться в авторській колонці Джона Джозефа Тумі, кандидата прикладної психології Національного університету Ірландії, Конора Лінехана, старшого викладача прикладної психології Національного університету Ірландії та Джилліан Мерфі, старшого викладача Національного університету Ірландії на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Наша команда у дослідницькому центрі Lero Національного університету Ірландії щойно опублікувала перше у своєму роді дослідження, яке вивчає способи, якими фейкові відео подавалися та обговорювалися у Twitter протягом перших місяців російського вторгнення в Україну.

Технологія Deepfake — це нещодавня технологічна розробка, яка фактично дозволяє людям створювати відео подій, яких ніколи не було. Здається, вона особливо добре підходить для поширення дезінформації та «фейкових новин» на платформах соціальних мереж та в Інтернеті. Deepfake також використовуються у кібервійні.

Відео оброблені за допомогою технології штучного інтелекту, зазвичай включають синтез реального та підробленого контенту. Завдяки цьому, вони виглядають більш реалістичними та переконливими, аніж відео, повністю зґенеровані за допомогою штучного інтелекту. Наприклад, технологія deepfake може зняти справжнє відео та поміняти місцями обличчя двох людей або змінити рухи губ так, аби здавалося, що людина говорить щось інше, ніж те, що вона сказала спочатку.

Коментатори та науковці зазначають, що фейкові відео можна створювати набагато легше та швидше за допомогою технології deepfake, аніж за допомогою попередніх методів.

Втрата довіри

Наше дослідження виявило багато випадків, коли наявність дипфейків викликала сумніви чи плутанину. Вражаючим є те, що наші дані продемонстрували випадки, коли люди називали реальні відео фейковими. Ми також знайшли докази того, що люди втрачають довіру до всіх відео під час війни, при цьому деякі люди підтримують теорії про те, що світові лідери мертві та їх замінили дипфейками.

З багатьох прикладів дипфейків, які використовувалися в Інтернеті під час російсько-української війни, приклад Зеленського, який заявив, що війна закінчилася, був чи не найстрашнішим. Цим пояснюється, як дипфейки можуть використовуватися разом із зламаними медіа-сервісами для поширення повідомлень, які є неправдивими. Кінцевим результатом цього інциденту стало поширення неправдивої інформації з надійного джерела. Подібні дипфейкові відео капітуляції президента Росії Володимира Путіна також з’являлися під час війни.

Наше дослідження є першим академічним дослідженням впливу дипфейків на війну. Щоб з’ясувати, як дипфейки використовувалися на початку російського вторгнення в Україну, ми спочатку створили хронологію різноманітних дипфейків, які поширювалися на початку російського вторгнення. Хоча ми не змогли зафіксувати кожен дипфейк, який з’явився, ми намагалися знайти найпомітніші приклади та ті, які мали найбільший вплив. Потім ми проаналізували, як ці відео обговорювалися у Twitter (тепер ця соцмережа називається X).

Гумор, розгубленість і скептицизм

Багато дипфейків, створених під час війни, мали гумористичний характер, деякі включали Путіна в такі фільми, як «Падіння» (Der Untergang) або фільм Чарлі Чапліна «Великий диктатор» 1940 року. Були також дипфейкові (і CGI) відео, створені українським урядом для навчання людей.

Цікаво, що демонстрація спроможності України створювати фальшиві відео, хоч і освітні, могла бути контрпродуктивною. Вони породили у глядачів недовіру та підозру до справжніх ЗМІ.

Значна частина обговорень дипфейків в Інтернеті включала здоровий скептицизм, наприклад поради щодо перевірки фактів і виявлення дипфейків. Однак, ми також знайшли численні приклади відео, які люди помилково ідентифікували як дипфейки. Таких відео було два різновиди. По-перше, багато відео виявилися низькотехнологічними фейками, наприклад, з фальшивими субтитрами або відео подій з інших війн, поданих як докази подій в Україні.

По-друге, ми знайшли багато прикладів реальних відео подій в Україні, які коментатори навмисно називали дипфейковими. Втрата довіри до реальних ЗМІ є серйозним наслідком дипфейків і лише сприяє створенню теорій змови, зосереджених на дипфейках.

Вивчення уроків

Які уроки може винести пересічний користувач соціальних мереж із цього дослідження? За останні п’ять років поширеність глибоких фейкових відео в Інтернеті зросла, а технологічне виявлення глибоких фейкових відео зараз недостатньо точне. Важливо заохочувати хорошу медіаграмотність людей, щоб збалансувати здоровий і нездоровий скептицизм.

Необхідно скептично ставитися до вкрай підбурювальних ЗМІ та чекати, поки такі новини будуть перевірені кількома надійними джерелами. З іншого боку медалі, люди повинні бути обережними, щоб помилково не ототожнювати реальне відео з дипфейком.

Важливо не втрачати довіри до кожного медіа, з яким ми стикаємося, особливо якщо дипфейки не дуже поширені в Інтернеті. Одне можна сказати напевно: питання глибокої фейкової дезінформації буде у голові кожного, оскільки глобальні конфлікти розвиватимуться протягом цього десятиліття і надалі.