Майже усі російські військовополонені заперечують садистські жорстокості стосовно українських військовополонених, а також вбивства, тортури та зґвалтування українських мирних жителів

З початком війни багато військовослужбовців російської армії опинилися у полоні в Україні. Вони перебувають у в’язниці чи єдиному в країні таборі для військовополонених. Про це йдеться у спецрепортажі німецького видання TagesSchau, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Сотні чоловіків, деякі з яких у вицвілих сірих та синіх куртках та штанах, сидять у їдальні єдиного в Україні табору для військовополонених російської армії. Де саме він знаходиться і скільки чоловіків там утримується, громадськості невідомо. Цього дня, окрім іншого, в меню є тушонка з м’ясом та картоплею з білим хлібом.

«Дякуємо за обід»

В’язні, які пообідали, встають, складають руки за спиною і хором кажуть «Дякуємо за обід» українською мовою. Чоловіки їдять позмінно, і черга тягнеться від прилавка з їжею вниз по сходах і аж до подвір’я. На високих кам’яних стінах із колючим дротом висять фотографії українських діячів минулих століть та всіх попередніх президентів з моменту здобуття незалежності.

«Військовополонені прибули з Росії та окупованих Росією територій України», – розповідає Петро Яценко з відповідального координаційного офісу у Києві, який оглядає табір.

Більшість чоловіків не відбувають жодного покарання, але дехто засуджений за військові злочини. Яценко згадує розстріли українських мирних жителів.

«Найвідоміший приклад –  це Буча. Але у кожному окупованому Росією місті були злочини проти мирного населення, людей вбивали, катували і ґвалтували без жодної причини. А ті, хто це робив, насправді є злочинцями, які використовують війну для скоєння злочинів», – вважає Яценко.

«Вони вважають нас терористами»

«Це все вигадка», – стверджує військовополонений Руслан, який збирає садові меблі у майстерні.

Сварливий чоловік років 40 скаржиться на їжу та щоденні переклички. Він родом із окупованого Росією міста Донецька та каже, що Україна напала на Донбас.

«Вони бачать у нас терористів, сепаратистів. Вибачте, але якщо вони почнуть нас вбивати, що ми робитимемо?», – риторично запитує Руслан.

У лазареті ліжка встановлені впритул один до одного. У поранених там спотворені обличчя, забинтовані голови, ампутовано руки та ноги або навіть є виразки шлунка.

Одні полонені читають, а інші стежать за журналістами поглядами, що нагадують суміш інтересу, зневаги та стримуваної люті.

Ви не помітили жорстокості групи Вагнера?

За сотні кілометрів у підвалі казенної будівлі у Києві сидить Дмитро Воробйов. 41-річний чоловік одягнений у російську форму і його охороняє озброєний український солдат. Росіянин із Волгоградської області тричі був найманцем сумнозвісної групи Вагнера.

Крім того, він воював під Бахмутом і кілька разів був поранений. З 25 чоловік, з якими він починав воювати, лише п’ятеро залишилися живими. Він аполітична людина. У середині липня 2023 року він перейшов у регулярну російську армію і повернувся в Україну і на початку вересня здався у полон. Воробйов не робить різниці між найманцями Вагнера і російською армією.

Просто втекти від усього

28-річного Олександра Гапонова із Челябінська засудили в Росії до десяти років позбавлення волі за пограбування. З в’язниці він пішов добровольцем в Україну і був поміщений до так званого «Штурмового загону Z». За даними Американського інституту вивчення війни, ці підрозділи складаються в основному із завербованих полонених, яких дислокують на особливо небезпечні ділянки фронту.

«Мене не хотіли евакуювати до вечора, і я сказав, що, можливо, на той час мене вже не буде в живих. Я продовжував повзти, якнайдалі від усього, а потім мене схопили українці», – розповідає Олександр.

Російська сторона обмінює менше полонених

ARD провело інтерв’ю у таборі для військовополонених без нагляду з боку України. Але ув’язнені, ймовірно, все одно піддають себе цензурі: усі, з ким довелось поспілкуватись, кажуть, що нічого не знали ані про садистські жорстокості, які чинила російська сторона стосовно українських військовополонених, ані про вбивства, тортури та зґвалтування українських мирних жителів.

Військовополонені хочуть повернутися до Челябінська чи Донецька. Але з літа 2023 року обмінів полоненими було дуже мало – за деякими винятками.

«На жаль, російська сторона заморозила цей процес, і це дуже велика проблема. Краще, щоб усіх чоловіків з табору для російських військовополонених обміняли на українських полонених», – вважає Яценко.