Росіяни, які проживають в нашій країні скаржаться на складний процес отримання українського громадянства, без якого вони не можуть реалізувати свої елементарні права

Галина народилася в Україні, розмовляє українською мовою, її чоловік служить у Збройних силах України, а вона живе у селі неподалік Вінниці. Але Галина де-юре є росіянкою. У дитинстві вона переїхала до РФ, де згодом отримала російське громадянство. Це означає, що вона, як і тисячі інших росіян в Україні, зараз перебуває у правовому тупику. Про це йдеться у спеціальному репортажі ВВС, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Коли ти показуєш документи, то люди здивовано дивляться на тебе», — розповідає Галина у себе вдома на кухні, де шиє футболки для поранених українських солдатів.

Державна міграційна служба України наполягає на тому, що всі іноземці в Україні мають рівні права і жодна національність не дискримінується.

Але юристи, які співпрацюють з росіянами в Україні, наприклад, розповіли BBC, що їхні клієнти стикаються із заморожуванням власних банківських рахунків.

Після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення, Національний банк України обмежив фінансові послуги для всіх громадян Росії та Білорусі, хоча, як стверджується, це не стосується тих, хто має посвідку на проживання в Україні.

Галина з цим не погоджується. Вона каже, що через відсутність українського паспорта не може влаштуватися на роботу, і боїться, що її банківський рахунок можуть заблокувати.

Вона наразі перебуває на сьомому місяці вагітності, але оскільки не є українкою, то не може отримати безкоштовні державні медичні послуги.

Також Галина переживає, що не зможе зареєструвати народження дитини: після того, як вона вийшла заміж за свого чоловіка Максима, то чиновники відмовилися визнавати цей шлюб через її неврегульований статус.

«Чиновники сказали мені: повертайся, коли матимеш паспорт. Вони не можуть зрозуміти, хто я», – зазначає Галина.

Згідно українського законодавства, подвійне громадянство заборонено, хоча дехто його має.

Галина почала подавати документи на отримання українського громадянства, але не змогла завершити процес через повномасштабне вторгнення Росії. Зараз у Галини закінчився термін чинності посвідки на проживання і тепер вона почувається «заручницею Росії».

«Змінити паспорт було складно навіть до війни – а тепер неможливо», – підкреслює Галина.

Зараз в Україні проживає понад 150 000 росіян, які мають посвідку на постійне проживання. Близько 17 000 росіян мають тимчасовий статус.

Щоб успішно подати документи на український паспорт або громадянство, їм спочатку потрібно фізично відмовитися від російського громадянства.

Москва ускладнила цей процес: для цього їм доведеться здати документи або в російському консульстві за кордоном, або в самій Росії.

Немає жодних гарантій, що Галину при цьому не заарештують або вона не опиниться за межами України.

Коли діти Галини повертаються зі школи, в її очах видно печаль. Тривога, яку вона намагається приховати від своїх дітей.

Але вона відмовляється притягувати Україну до відповідальності чи заявляти про дискримінацію.

Галина покладає всю провину за цю ситуацію на Росію, а також на членів своєї російської родини, які вирішили підтримати власну країну в її так званій «спеціальній військовій операції».

«Як я можу підтримувати грабіжника, ґвалтівника і вбивцю, який вдерся до мене у будинок?», – риторично запитує Галина.

Коли у 2015 році росіянка Анастасія Леонова переїхала з Москви до Києва, то друзі попередили її, що їй «не дозволять розмовляти російською мовою» і що «там одні нацисти».

Це був російський пропагандистський наратив, який її дратував, оскільки в Україні в неї живуть дядьки та двоюрідні брати.

Переїзд Анастасії відбувся після її критики в Інтернеті анексії Криму у 2014 році та підтримки бойовиків-сепаратистів, через що вона втратила роботу у Росії, а також отримала погрози вбивством.

24 лютого 2022 року, коли російські війська рухалися на Київ, Анастасія каже, що в її голові була лише одна думка – залишитися і воювати.

«Моя кров частково українська. Я обрала Україну своєю батьківщиною, я не могла зрадити цьому вибору», – пояснює Анастасія.

Вона добровільно пішла бойовим медиком в українські війська.

«Ніхто не питав мій паспорт, коли я працювала», — каже Анастасія з посмішкою.

Вона зізнається, що спочатку було дуже важко лікувати поранених росіян через те, що вони робили.

Але згодом вона, зрозуміла, що лікувати їх – це «спосіб повернути наших людей, українців, яких полонили росіяни».

«Відколи я приїхала сюди з першого дня, я мріяла мати український паспорт. Це те, за що я борюся. Не тільки за свободу, але й за свій паспорт», – наголошує Анастасія.

Лише кілька сотень росіян отримали українське громадянство за 18 місяців після повномасштабного вторгнення.

На відміну від Галини, Анастасія вважає, що її мрія – отримати український паспорт може швидко здійснитись.

Ймовірно, служба в армії допоможе їй.

Служба в армії, одруження з українцем і тривалість проживання враховуються у заявах на українське громадянство.

Наразі готується новий закон, який спростить оформлення громадянства та прописки для тих, хто воює за Україну.

Але голова Державної міграційної служби України Наталія Науменко зазначає, що унаслідок повномасштабного вторгнення, процес для росіян точно не полегшиться.