Успішне знищення російських систем радіоелектронної боротьби має вирішальне значення, якщо Україна хоче звільнити більше територій

На початку листопада 2023 року в Інтернеті з’явилося відео з дрону, на якому можна побачити, як внаслідок цілеспрямованого удару було підірвано три антени на даху багатоквартирного будинку. Командир українського безпілотника, який опублікував це відео, заявив, що знищив російську систему радіоелектронної боротьби «Поле-21» на східному фронті під Донецьком. Ця атака показує, як Україна поспішає знищити російські технології на полі бою і наздогнати РФ у сфері радіоелектронної боротьби, тому усе це може бути важливим для майбутньої війни. Про це йдеться в аналітичній публікації CNN, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Електронна війна або радіоелектронна боротьба (РЕБ) включає зброю або тактику, яка використовує електромагнітний спектр. Усе відбувається переважно за допомогою електронних глушників, які скидають системи озброєння із GPS-наведенням, внаслідок чого ракети не влучають у ціль.

Після майже шести місяців повільного та завзятого контрнаступу України стало зрозуміло, що Росія створила не лише фізичну оборону, але й потужну електронну оборону, і українським солдатам на передовій доводиться швидко адаптуватися.

Павло Петриченко, командир безпілотника 59-ї моторизованої бригади України, яка завдала удару на початку листопада 2023 року, каже, що успішне знищення цих систем має вирішальне значення, якщо Україна хоче звільнити більше територій. Відео, яке він опублікував у соціальних мережах є одним із багатьох повідомлень українських військових та ЗМІ про успішні удари лише по системах «Поле-21», починаючи з літа.

«На початку війни росіяни використовували засоби радіоелектронної боротьби, щоб завадити нашому спілкуванню, нашим раціям, радіозв’язку, телефонам та дронам. Але коли ми почали отримувати зарубіжну техніку, вони почали використовувати ці системи для придушення нашої зброї. Оскільки HIMARS (високомобільна артилерійська ракетна система) та Excalibur 155 (артилерійський снаряд збільшеної дальності) наводяться із супутників, радіоелектронна боротьба активно використовується Росією як один із елементів захисту від нас», – пояснює Петриченко.

Прогалина у західній зброї

Російські глушники перетворили технологічну перевагу західної «розумної» керованої зброї на вразливість. Високоточні ракети та керовані ракетні системи залпового вогню, такі як HIMARS, за своєю природою більш уразливі для радіоелектронної боротьби, ніж некерована зброя, оскільки для ураження цілей вони покладаються на GPS. Некерованої зброї, яка до 2022 року була у радянських запасах як Росії, так і України, немає.

Система «Поле-21», яка призначена для придушення сигналів GPS і захисту від дронів або ракет, є лише однією із особливостей зростаючого електронного арсеналу Москви.

Встановлення перешкод, а також «підміна» GPS – метод, який ефективно змушує ворожий безпілотник або ракету думати, що він знаходиться десь в іншому місці – що також порушує роботу радарів, радіо- і навіть стільникового зв’язку  і це частина стратегії Кремля.

У вересні 2023 року прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін заявив на засіданні уряду, що виробництво ключових видів військової техніки у РФ, включно із РЕБ, подвоїлося за перші вісім місяців поточного року.

Експерти та українські офіційні особи також кажуть, що Росія повністю інтегрувала засоби радіоелектронної боротьби зі своїми військами.

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний зазначив, що Росія зараз масово робить те, що він називає «окопною радіоелектронною боротьбою». За його словами, снаряди «Ескалібур» американського виробництва, «значно знизили свої можливості, оскільки система наведення (з використанням GPS) дуже чутлива до впливу радіоелектронної боротьби супротивника».

Представник Пентагону майор Чарлі Дітц заявив, що «хоча вплив російських перешкод спостерігався» у деяких системах озброєння, наданих Сполученими Штатами, включаючи ракетні установки HIMARS, «це не зробило їх неефективними». Проведено реінжиніринг та оновлення цих систем, щоб протидіяти РЕБ.

Від армії дронів до електронної армії

Україна цього року збільшила вітчизняне виробництво дронів у 100 разів – і це змінило ситуацію на полі бою.

Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров тепер сподівається повторити цей успіх за допомогою радіоелектронної боротьби – не в останню чергу тому, що дрони часто стають жертвами РЕБ.

«Ми не лише масштабуємо виробництво БПЛА, ми масштабуємо і виробництво РЕБ і загалом змінюємо підхід до застосування РЕБ. Вся доктрина використання цієї технології змінюється з нашого боку», – підкреслив чиновник.

Це передбачає не просто інтеграцію засобів радіоелектронної боротьби як рівень захисту на полі бою, але й розумне виконання цієї дії.

Федоров застерігає від «перенасичення» поля бою, але натомість підтримує розробку систем РЕБ, якими можна керувати дистанційно, щоб вони були націлені лише на техніку супротивника.

«В іншому випадку існує реальний ризик того, що системи РЕБ можуть спрацювати проти вас, збивши ваші безпілотники», – зазначає Федоров.

У доповіді британського аналітичного центру Royal United Services Institute за листопад 2022 року йдеться про те, що він називає «електронним братовбивством» – випадковий напад на власні збройні сили – і це було настільки великою проблемою для російської армії у перші дні війни, що їм довелося масштабувати РЕБ, щоб уникнути диверсій проти власних засобів зв’язку на полі бою.

«Однак, найважливіше завдання наразі полягає в тому, щоб Україна отримала технологію, яка дозволяє програмувати свої дрони для протидії засобів радіоелектронної боротьби супротивника», – зазначає Федоров.

Це змінило б правила гри для таких операторів дронів, як Петриченко, який визнає, що вони грають у кішки-мишки, полюючи за російською технікою.

«Зараз ми найбільше сподіваємось на те, що відео стануть вірусними і діятимуть як довідник, що допомагатиме їм ідентифікувати російські антени на полі бою», – каже Петриченко.

Зрозуміло, що це змінює правила гри за межами України.

«Я думаю, в Україні ми бачимо як виглядає сучасна війна, тобто можливості й тактика радіоелектронної боротьби інтегровані в операції звичайних збройних сил», — вважає Карі Бінген, директорка проекту аерокосмічної безпеки у Центрі стратегічних та міжнародних досліджень.

За словами Федорова, Україна інвестує кошти безпосередньо у засоби радіоелектронної боротьби, але також стимулює внутрішнє виробництво безпілотників.

«На Заході є усі необхідні нам технології. Питання, можливо,  полягає у тому, як їх використати. Нам потрібно подумати про наступний технологічний етап війни», – резюмує Федоров.