Постійне спостереження з боку російських безпілотників ускладнює поповнення резервів ЗСУ і це стає проблемою, особливо в умовах мінусової температури, тому українські військовослужбовці у нерегулярний час і за новими маршрутами прослизають крізь розвідувальну мережу росіян, як «комарі»

Захід постачає Україні надто мало озброєння, а Росії завжди вдається адаптуватися до мінливих умов на полі бою. Та й постійне спостереження з боку російських безпілотників ускладнює поповнення резервів українських військ. Це стає проблемою, особливо в умовах мінусової температури, тому українські військовослужбовці прослизають крізь розвідувальну мережу росіян, як комарі. Про це заявив Маркус Райснер, полковник австрійської армії, історик та член правління Мережі стратегічних досліджень Клаузевиця в інтерв’ю німецьким телеканалам ARD і NTV і Foreign Ukraine пропонує з ним ознайомитись.

ARD: Україна програє війну?

Маркус Райснер: Україна програє війну, якщо Захід не надасть Україні необхідної підтримки. Це війна на виснаження, і вирішується насамперед ресурсами, а не моральним духом. Однак, у європейських столицях відчувається певне похмілля. Вважалося, що постачання зброї достатньо. Але це не той випадок.

ARD: Але Захід багато чого досяг у минулому, продовжує надавати зброю і підтримувати Україну. Чи можлива взагалі додаткова підтримка?

Маркус Райснер: При існуючому виробництві, ви не зможете забезпечити те, що вам дійсно потрібно. Це потребує більше зусиль. І я не хочу використовувати тут слово «військова економіка», але необхідні більші зусилля. Захід має це зрозуміти. Чи готовий він підтримати Україну? Тоді йому доведеться зробити більше. Якщо він до цього не готовий, він повинен про це повідомити. Наразі це жалюгідне пекло приносить тільки більше смертей, але жодних результатів.

ARD: Близько року тому ви розкритикували постачання зброї в Україну, як «надто багато, щоб не померти, але надто мало, щоб жити»?

Маркус Райснер: Я взагалі сказав це невдовзі після початку військових дій. Коли стало ясно, що росіяни почали одужувати від шоку, викликаного невдачею на початку війни. Вже тоді було видно, що створюються всі умови війни на виснаження. Ви не можете вести війну на виснаження на стороні, ви повинні йти ва-банк. Подумайте про систему HIMARS. Замість необхідних 100–150 одиниць сьогодні поставлено Україні лише 38. Винищувачі могли бути поставлені і раніше. Найстаріша версія ATACMS поставляється у невеликих кількостях. Ви можете зробити більше, але боїтеся ескалації. Але зараз ніхто не наважується донести це послання до свого народу. Незважаючи на 11 пакетів санкцій, російська військова промисловість дедалі більше здатна адаптуватися. І Росія не ізольована, а має достатню підтримку з боку Глобального Півдня, щоб мати можливість вести цю війну довше. Європа, схоже, не усвідомила серйозність ситуації.

ARD: Кажуть, що Росія виробляє 2 мільйони артилерійських снарядів на рік і, за даними Південної Кореї, із серпня 2023 року їй було поставлено ще 1 мільйон снарядів із Північної Кореї. ЄС, з іншого боку, не зміг дотримати своїх обіцянок і поставив Україні лише 300 000 артилерійських снарядів?

Маркус Райснер: Нарощування виробничих потужностей займає роки, а не місяці. І Україна більше не має військово-промислового комплексу, який функціонує у необхідних масштабах. Вона не може виробляти озброєння у великих масштабах, зокрема через російські авіаудари по критично важливій інфраструктурі.

ARD: Український контрнаступ не приніс бажаного успіху і українці неспроможні витіснити росіян. Отже, їм пропонується збудувати сильні оборонні лінії, як минулого року?

Маркус Райснер: Я думаю, що ситуація ще небезпечніша, ніж минулого року. Росія тривалий час перебувала в обороні. Російська сторона боялася втратити окуповані території. Тому й почали окопуватись. Україна тоді перейшла в наступ з технікою, що є в її розпорядженні, і зазнала невдачі. Після цього оборонного успіху настрій росіян змінився на краще. А тепер росіяни навіть вірять, що згодом зможуть поставити українців навколішки.

ARD: Є так звані FPV-Дрони, тобто дрони з виглядом від першої особи з вибуховими пристроями, за допомогою яких оператори можуть бачити супротивника в окулярах штучного інтелекту. Як ці системи змінюють війну?

Маркус Райснер: Одночасне використання тисяч дронів створює скляне поле битви. Кожен знає, що робить інший. Ніхто не може піти на маневри. Наразі робиться спроба знову затемнити це скляне поле бою, щоб маневр знову став можливим. Для цього вам доведеться опанувати електромагнітне поле. Але тут росіяни змогли розширити масове домінування.

ARD: Що це означає для солдатів в окопах?

Маркус Райснер: Це пекло. Під час Першої світової війни можна було сховатись в окопах, аби не бути під прямим вогнем кулемета. Але на скляному полі бою ми тепер можемо спостерігати, як люди помирають із відстані двох метрів через дрон.

ARD: За допомогою відносно недорогого невеликого дрону ви можете атакувати та знищувати окремих людей, а також важку військову техніку, таку як бойові танки?

Маркус Райснер: Ми практично повернулись у ХІХ століття. Майже як за часів Наполеона, коли життя рятували за допомогою ампутацій. У нас є «золота година» — вже за годину ви у лікарні і лікуєтесь у фахівців. Якщо вас поранили зранку, ви помрете, тому що вас неможливо евакуювати, якщо вас поранили увечері, вам пощастило. Тоді вас можуть забрати вночі. У найближчому медичному закладі вам відріжуть кінцівки, щоб урятувати життя. І це понад 100 років після закінчення Першої світової війни. Через 200 років після наполеонівських воєн.

ARD: Як, на вашу думку, можна зупинити цю бійню? Росія не хоче вести переговори – навпаки…?

Маркус Райснер: Це проблема. Є багато паралелей із ситуацією в Кореї. Корейська війна спочатку була дуже динамічною, а потім виникла тупикова ситуація. Потім знадобилося два роки та 473 дні переговорів, щоб виробити 18-сторінковий документ, який встановлює режим припинення вогню, який діє і сьогодні. Обидві країни ще перебувають у стані війни, але це означатиме, що Україна більше не існуватиме в тих кордонах, які ми знаємо. Дилема полягає в тому, що Росія буде ще менш схильна до переговорів, як тільки зрозуміє, що Захід стоїть навколішки.

ARD: І що тепер мають робити держави Європейського Союзу?

Маркус Райснер: Гарні часи, ймовірно, закінчаться. І нам треба подумати, як формувати нові часи. Якщо ми не готові підтримувати Україну, то, на мій погляд, ми повинні повідомити про це і, можливо, розпочати переговори.

NTV: Температура повітря в Україні опустилася нижче 0 градусів. Чи можна боротися на фронті за таких умов?

Маркус Райснер: При температурі близько нуля боєздатність солдатів швидко падає. Це прискорюється, коли солдати піддаються впливу холодної та вологої погоди і не мають змоги зігрітися чи змінити мокрий одяг. Особливо там, де українські військові перейшли у наступ – тобто на північ від Мелітополя та Маріуполя, під Бахмутом та під Кринкою – вони практично не мають постійного житла. Вони лежать у брудних окопах чи зруйнованих земляних бункерах, іноді навіть у болотистих місцях. Тому командири намагаються кожні кілька днів замінювати солдатів на бронетехніку. Однак, через постійну загрозу з боку російських дронів-камікадзе це можливо лише обмежено практично неможливо на Дніпрі.

NTV: Ви кажете про так зване скляне поле бою, на якому обидві сторони за допомогою дронів стежать за кожним рухом супротивника?

Маркус Райснер: Точно. Постійне спостереження з боку росіян не дозволяє українським солдатам розпалювати багаття, що зігрівають, за такої температури. Це могло одразу їх видати та залучити артилерійський та мінометний вогонь по їхнім позиціям. Ці проблеми стосуються і росіян. У соціальних мережах з’явилися перші відеоролики, на яких солдати обох сторін страждають від сильних обморожень.

NTV:  За словами українських солдатів, ситуація на фронті нестабільна, бо зараз не вистачає всього: води, теплого одягу, палива?

Маркус Райснер: Логістика має вирішальне значення у війні: найчастіше перемагає не той генерал, який ухвалює найсміливіші рішення, а той, хто ретельно стежить за постачанням своїх військ. Україна має тут перевагу: вона воює на так званій «внутрішній лінії». Це означає, що вона має відносно короткі шляхи постачання з внутрішніх районів країни на фронт. Росія веде бойові дії на «зовнішній лінії», і вона має прокласти набагато довші маршрути поставок. Вони повинні доставити припаси через Керченський міст, протоку або сухопутним коридором з Маріуполя до Мелітополя. Однак, ця українська перевага нівелюється одним вирішальним фактором.

NTV:  Яким?

Маркус Райснер:  Росія може виробляти та постачати озброєння без обмежень, у той час як Україна страждає від великої руйнації критично важливої інфраструктури, спричиненої російськими повітряними ударами. Це означає, що вона більше не може сама виробляти, а залежить від постачання допомоги.

NTV:  Постачання гуманітарної допомоги в Україну наразі призупинено. За наявними даними, на кордоні Польщі з Україною заблоковано понад 2500 вантажівок. Які наслідки?

Маркус Райснер: У тисячах вантажівок, що утворюють на кордоні пробки довжиною до 40 кілометрів, є значна кількість військової техніки. До них входять важливі види боєприпасів, терміново необхідні запасні частини, а також патрульний катер Mark VI, що поставляється США. Чим довше триватимуть ці блокади, тим нестабільнішою буде ситуація з поставками для України.

NTV:  Як Україна долає вузькі місця у постачаннях?

Маркус Райснер: На фронті українські збройні сили використовують тактику комарів. Невеликі загони чи окремі бронемашини намагаються у нерегулярний час проїхати до солдатів за новими маршрутами. Вони прослизають через російську розвідувальну мережу, як комарі. Це необхідно, оскільки постачання може відбуватися під постійною загрозою артилерійських атак та атак безпілотників.

NTV:  Повідомляється, що в Авдіївці росіяни домоглися подальшого просування у промисловій зоні, а також на південь і північ від міста. Українським збройним силам загрожує оточення?

Маркус Райснер: Це залежить від того, чи зможуть українські бригади, які ще є міцними в районі на захід від Авдіївки, стримати російські атаки. З одного боку, під Степовим дислокується 47-а механізована бригада, а біля Сіверська дислокується 53-а механізована бригада. 47-а дивізія дуже добре оснащена основними бойовими танками «Леопард» та основними бойовими бронетранспортерами «Бредлі», і їй неодноразово вдається використати контратаки, щоб відтіснити росіян через залізничну лінію на північний захід від Авдіївки. Але росіяни продовжують атакувати, незважаючи на тяжкі втрати. Бої йдуть то туди, то сюди, але, за словами українських солдатів, тиск з боку росіян посилюється з кожним днем. Вони намагаються застати російські війська зненацька за межами своїх основних районів і змусити їх передислокувати свої тактичні та оперативні резерви. Це зроблено для того, щоб зменшити тиск на небезпечні регіони. Україна завдає ударів, насамперед, по Дібровій на північ від Сіверська, по Торецьку на південь від Бахмута та по плацдарму Кринки на схід від Херсона. Тут бої часто спалахують за висоти, лісові острови, перехрестя або повністю зруйновані села.

NTV: Президент Росії Володимир Путін оголосив, що збільшить російську армію на 170 000 солдатів, але водночас заперечує нову хвилю мобілізації. Звідки тоді будуть брати людей?

Маркус Райснер: У Росії регулярно набирають призовників, яких можна прийняти як контрактників після 12 місяців служби. Не варто забувати, що населення Росії становить 145 мільйонів осіб. Це призводить до відповідного захисного потенціалу.

NTV: Які наслідки матиме збільшення чисельності російської армії для України?

Маркус Райснер: Росія зможе у середньостроковій перспективі розмістити в Україні ще більше військ. Тому можна припустити, що основна частина із 170 000 нових солдатів буде скерована до сухопутних військ. Вони дислокуються безпосередньо на фронті. Загалом в Україні перебуває близько 430 000 російських солдатів. Не всі з них розгорнуті безпосередньо на фронті довжиною майже 1200 кілометрів, а розгорнуті у внутрішніх районах для контролю над українським населенням, що залишилося, для організації постачання або як військово-повітряні і військово-морські сили. З новими силами Росія зможе знову розширити свої атаки. Це ще більше посилить напружену ситуацію, в якій опинилися українські збройні сили.