На думку Роберта Брігера, якщо країни Заходу і, зокрема Європейський Союз залишаться непохитними у довгостроковій військовій підтримці України, то її перемога є цілком реальною

Генерал Роберт Брігер є головою Військового комітету Європейського Союзу (EUMC) – найвищого військового органу ЄС. Раніше він був начальником Генерального штабу збройних сил Австрії і командувачем у Косово та Боснії й Герцеговині. В інтерв’ю німецькому виданню RND він розповідає про агресивну війну Росії проти України, військову підтримку Заходу та підвищення обороноздатності Європи. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з цим інтерв’ю.

RND: Україна перебуває у середині другої зими війни. Чи очікуєте ви будь-яких серйозних змін на передовій протягом найближчих тижнів?

Роберт Брігер: Оперативні рухи на фронті зупинилися. Ані українці, ані росіяни нині не в змозі проводити великі операції. Ми є свідками війни на виснаження, яка призвела і продовжує призводити до тяжких втрат з обох боків. Росія побудувала великі польові укріплення, а численні міни ускладнюють велике просування українських збройних сил. Тільки за наявності найсучасніших західних технологій та оновлених сил Україна зможе ефективно дати відсіч росіянам. Наразі я не бачу жодних ознак цього.

RND: Чи досяжні ще військові цілі України щодо вигнання російських військ та повного відновлення територіальної цілісності?

Роберт Брігер: Відновлення повного суверенітету України потребує більших зусиль, ніж раніше. Як оборонні успіхи України наразі, так і подальший перебіг війни багато в чому залежить від підтримки Заходу. З наявними ресурсами Україні важко досягти своїх військових цілей. Оскільки війна продовжує впливати на безпеку Заходу, у наших власних інтересах поновити суверенітет України. Враховуючи необхідні ресурси та баланс сил із Росією, можна шукати рішення, які відмінні від військового рішення. Але це питання політики.

RND: Знову і знову наголошували, що у Росії закінчуються боєприпаси і що вона не має шансів протистояти мотивації та високому моральному духу України. Але вирішальних проривів на фронті немає. Захід недооцінив Росію?

Роберт Брігер: Із самого початку було багато голосів, які вказують на величезний військовий потенціал Росії. Але я не думаю, що Росію дуже недооцінили. Звичайно, були й хибні судження, оскільки авторитарна система Росії не дозволяє оцінити ситуацію ззовні. Проте, здатність російської армії до відновлення оцінили по суті правильно. Росія має у своєму розпорядженні величезні людські ресурси для війни, і це, як і раніше, актуально.

RND: Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг розповів про понад 300 000 поранених і вбитих російських солдатів. Наскільки добре ви бачите сучасну Росію з погляду кадрових та матеріальних ресурсів?

Роберт Брігер: Незважаючи на війну на виснаження, що призвела до великих втрат солдатів і техніки, російська армія сьогодні, як і раніше, має значну кількість озброєння, боєприпасів і особового складу. Росія сьогодні має в Україні більше солдатів, аніж на початку війни, та довела, що здатна кількісно компенсувати високі кадрові втрати. Загальної мобілізації досі вдавалося уникнути, можливо, через соціальні наслідки. Проте, Росія перейшла на військову економіку, тобто виробництво товарів народного споживання було відкладено на користь зброї та боєприпасів. Хоча Росія має порівняно великі ресурси, зберігається дефіцит морального духу та підготовки її солдатів. Більше того, Європа та її союзники можуть хоча б частково компенсувати матеріальну перевагу Росії за рахунок постачання сучасного озброєння Україні.

RND: Росія від початку перевершувала Україну за кількістю солдатів і озброєння, але не за якістю. Зараз росіяни дедалі краще воюють, кажуть спостерігачі. Які наслідки від цього для союзників України?

Роберт Брігер: Це правда, що російські збройні сили навчаються та вдосконалюються тактично й технологічно. Тому Європа та США мають підтримувати та збільшувати постачання високоякісного озброєння, щоб створити сприятливу стартову позицію України для політичного вирішення за допомогою військових успіхів. Нам потрібне значне розширення виробничих потужностей у Євросоюзі, щоб держави ЄС могли покривати як свої, так і українські потреби.

RND: Країни ЄС поки що поставили лише близько третини обіцяних Україні боєприпасів і, ймовірно, не зможуть виконати своєї обіцянки. Чи є європейці ненадійними союзниками, які втомилися від війни чи ще не прокинулися?

Роберт Брігер: Європа прокинулася і зіткнулася з реальністю того, що конвенційна війна на європейській землі не лише можлива, але й вестиметься. Але після закінчення холодної війни оборонна промисловість значно скоротила свої потужності у Європі, оскільки попит упав. Відновлення виробництва зараз потребує часу. Щоправда, доставити мільйон боєприпасів в Україну, швидше за все, не вдасться. Але ЄС зробив багато чого, щоб покрити хоча б частину потреб у боєприпасах та виробляти їх у великих кількостях у майбутньому. Наша амбітна програма передбачає створення спільних закупівель не лише для постачання Україні боєприпасів, але й для поповнення європейських складів боєприпасів.

RND: Чи матиме сенс тимчасова військова економіка для поповнення складів боєприпасів та зброї?

Роберт Брігер: Як військовий, я міг би, звичайно, сказати, що військова економіка бажана, враховуючи більш-менш порожні склади і війну. Але ми повинні враховувати відмінності у політичних системах: 27 держав-членів ЄС повинні брати до уваги потреби свого населення, а у демократичних суспільствах важко здійснити повний перехід до військової економіки з відповідними обмеженнями цивільного життя. Зрештою, всі зусилля спрямовані не лише на успіх України, але й на захист усієї архітектури європейської безпеки. Для цього нам потрібне довгострокове планування.

RND: Держави ЄС хотіли використати санкції, аби гарантувати, що Росія більше не зможе створювати високотехнологічну зброю. Ця стратегія провалилася?

Роберт Брігер: Санкції поки що істотно не сповільнили і не перервали здатність Росії вести війну. Вони не провалились, хоча багато хто очікував більшого ефекту. Вони вплинули на роботу російської промисловості і Росія змушена була вибудовувати нові ланцюжки поставок. Санкції вдарили і по російському суспільству: є обмеження в авіаційній галузі, автотранспорті та запасних частинах та багато іншого. Тим не менш, Росія, як і раніше, отримує високотехнологічні компоненти, оскільки санкції є західним режимом і зокрема держави Південно-Східної Азії в них не беруть участі.

RND: В останні тижні дебати з приводу припинення вогню та мирних переговорів набрали обертів. Чи вірите ви, що Путін виконає таку угоду?

Роберт Брігер: Я не розумію Путіна, а намагаюся проаналізувати факти, що лежать на столі у військово-аналітичному ключі. Ми знаємо, що авторитарні режими формують свою політику виключно з погляду політики влади та інтересів. Тож чи Путін почуватиметься пов’язаною цією мирною угодою? Як західна людина, яка приймає рішення, я б, звичайно, не покладався б на такі угоди. Європа має вийти з цієї війни із спільною формою захисту. Це потребує більше ресурсів, аніж раніше. Йдеться про перекладання на себе більшої відповідальності за європейську безпеку.

RND: Чи робить Європа достатньо, щоб забезпечити себе належним чином?

Роберт Брігер: Усі країни-члени ЄС значно збільшили свої оборонні бюджети. Але відновлення збройних сил, які були значно скорочені після холодної війни, вимагає часу. Якщо я подивлюся на збройні сили моєї рідної Австрії, то через 10 років вони будуть в обороноздатному стані. Однак, можлива мирна угода в Україні може знизити мотивацію європейських країн-членів інвестувати в оборону. Тому перед політиками буде завдання підтримувати спосіб мислення за допомогою відповідних комунікацій, що ми повинні продовжувати робити внесок у військову безпеку.

RND: Хіба це не вигідно, коли військова допомога Україні збільшиться, оскільки переважна частина грошей надходить до європейських оборонних компаній?

Роберт Брігер: Так, Європа також виграє і в іншому аспекті: оборонні компанії мають більш тісно співпрацювати та збільшувати номенклатуру техніки у європейських арміях за допомогою спільних проектів. Заявленою метою ЄС є також зміцнення оборонної промисловості країн-членів. Утім, варто усвідомлювати, що кінця війні не видно і Україна ще довго залежатиме від фінансової та військової допомоги Заходу.

RND: Якщо зібрати всі чинники разом, шанси на закінчення цієї війни на користь України залишаються добрими?

Роберт Брігер:  Путін тягне час та робить ставку на те, що Захід поступово скоротить свою підтримку України. Чи спрацюють його розрахунки? Я припускаю, що Захід залишиться твердим у своїй підтримці. Конфлікти, які виникають у світі, такі як ескалація на Близькому Сході, відволікають увагу від України. І симптоми втоми не є чимось незвичайним у тривалих війнах. Проте, ЄС створив інструменти, які гарантують довгострокову підтримку України. Наразі важлива єдність керівників урядів західних країн для продовження підтримки України у її боротьбі за існування. Якщо зібрати всі чинники разом, шанси на закінчення цієї війни на користь України залишаються добрими.