В Асоціації українсько-американських юристів пояснили, як Захід потурає диктаторам у світі

Захід зробив те, від чого застерігали країни колишньої радянської імперії: він фактично запровадив план Маршалла для Росії, відстоюючи її членство в Міжнародному валютному фонді, Світовому банку та G7, водночас катастрофічно дозволивши РФ успадкувати місце в Раді Безпеки ООН

У січні 2020 року кандидат у президенти Джо Байден попередив, що «міжнародна система, яку Сполучені Штати так ретельно створили, тріщить по швах». Китай був фронтом і центром його аргументації, а посилання на Росію були другорядними. «Ми повинні відстоювати свободу та демократію, повернути до нас довіру», – зазначив тоді він. Як Китай, Північна Корея та Іран оцінюють нинішню довіру до США у світлі 20-річного відступу Заходу від хижацтва Росії та попри обіцянки захистити «міжнародний порядок, заснований на правилах»? У Женеві 2021 року цей порядок був ще більше підірваний підтвердженням сумнозвісних Мінських угод, купи зобов’язань, яких Росія ніколи не дотримувалася. Разом із 20-річним примиренням Вашингтона щодо агресії Росії, це дало зелене світло вторгненню Путіна в Україну. Про це йдеться в авторській колонці Віктора Рудя, керівника Комітету у закордонних справах в Асоціації українсько-американських юристів на сторінках видання Центру аналізу європейської політики, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Через 2 роки довіра США до стримування стрімко падає. Політичні опоненти Байдена у Конгресі заблокували допомогу Україні, принаймні на даний момент, і деякі країни Європи наполягають на «врегулюванні» війни.

Якщо Росії дозволять домогтися визнання будь-якої частини її загарбаної землі в Україні, це завдасть величезної шкоди.

Україна – це не В’єтнам, чи Афганістан, чи Ірак. Це найбільша країна в Європі. Її перша демократична конституція була складена за 77 років до власної конституції США та на багато років раніше «Духу законів» Монтеск’є.

Її традиції — включно з еквівалентом Великої хартії вольностей, яка на 200 років передує англійській — антипатичні любові Росії до «вертикалі влади». Не дивно, що знищення суверенітету України було основою доктрини тотальної війни Росії проти Заходу, принаймні, з 1997 року.

Незалежність України у 1991 році забезпечила розпад СРСР, що дозволило США оголосити про перемогу у холодній війні. Це припинило втрату приблизно 13 трильйонів доларів у ту епоху та забезпечило США світову першість, якою не користувалася жодна країна з часів, можливо, Британії в середині ХІХ століття.

Віктор Рудь

А що США зробили зі своїм статусом? Вони розтратили його, як це було після Другої світової війни, спираючись на десятки «угод» з Москвою, яка цинічно клала собі одну поступку за одною.

Захід зробив те, від чого застерігали країни колишньої радянської імперії. Він фактично запровадив план Маршалла для Росії, відстоюючи її членство в Міжнародному валютному фонді, Світовому банку та G7, водночас катастрофічно дозволивши РФ успадкувати місце в Раді Безпеки ООН, яке належало Радянському Союзу.

Україна відіграла важливу роль у відновленні репутації Америки через свою роль у розвалі Радянського Союзу та виступаючи в якості вірного союзника під час двох десятиліть війни Заходу із терором.

І зараз Україна сама бореться з терористичною державою, яка з 1970-х років курує та фінансує ісламський тероризм проти Америки та Ізраїлю. Тим часом, саме Америка спонукала Україну здати третій за величиною ядерний арсенал у світі в обмін на «гарантії безпеки».

Тоді США заявили, що зроблять Україну безпечною. Володимир Путін не погодився: якщо «ви не можете сподіватись на міжнародне право, то ви повинні знайти інші способи забезпечення своєї безпеки», — писав він у 2013 році. Таким чином, дедалі більше країн прагнуть отримати зброю масового знищення. Це логічно: якщо у вас є бомба, вас ніхто не чіпатиме.

Якщо територіальну та морську цілісність України не буде відновлено, самовпевненість Китаю щодо Тайваню та Індо-Тихоокеанського регіону досягне небезпечної впевненості. Яким буде каскадний ефект для глобальної довіри до Вашингтона? У Південно-Китайському морі? У Японському морі? Філіппіни? Країни Балтії?

Міжнародний порядок, заснований на правилах, буде подрібнений.

Кидання України під автобус — знову — не врятує Сполучені Штати та їхніх союзників. Натомість, це перекине світ у воронку глобальної війни на кількох фронтах.

І майбутні покоління матимуть підстави проклинати тих, хто допустив такий поганий та недалекоглядний результат.