Одночасне збільшення офіційної допомоги з метою розвитку та військових витрат може на перший погляд означати збалансовану реакцію на зростання загроз і потреби країн, які розвиваються

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році вплинуло на безпеку людей та сприйняття військової загрози, яка виходить далеко за межі самої України. У багатьох країнах, які розвиваються, це сприяло високій інфляції, нестабільності та кризам з поставками продовольства, що мало серйозні наслідки для безпеки людини. У 2022 році країни-члени Комітету сприяння розвитку (КСР) Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) збільшили потоки офіційної допомоги розвитку (ОДР) на 14% (24,4 мільярда доларів) у реальному вираженні, досягнувши рекордного рівня у 204 мільярди доларів. За цей період їх сукупні військові витрати зросли на 1,4% (19,4 млрд доларів), сягнувши 1,36 трильйона доларів. Про це йдеться у звіті Стокгольмського інституту дослідження миру (SIPRI), з яким пропонує ознайомитись Foreign Ukraine.

Одночасне збільшення офіційної допомоги з метою розвитку та військових витрат може на перший погляд означати збалансовану реакцію на зростання загроз і потреби країн, що розвиваються. Утім, поглиблений погляд на дані показує складнішу картину. Ухвалюючи рішення про витрати, уряди завжди повинні балансувати широкий спектр пріоритетів, включаючи минулі зобов’язання, внутрішні програми, майбутні ризики та непередбачувані події.

Військові витрати, військова допомога та внутрішні пріоритети

Хоча багато членів КСР вже збільшили свої військові витрати у відповідь на анексію Криму у 2014 році, події лютого 2022 року ще більше підвищили рівень загрози, що сприймається. У підсумку, багато членів КСР, особливо географічно близьких до Росії та України (зокрема, Фінляндія, Німеччина, Литва, Польща та Швеція), прискорили та збільшили свої плани військових витрат.

Частина збільшення військових витрат членів КСР припадає на військову допомогу Україні, включаючи як військову, так і фінансову допомогу. За оцінками SIPRI, у 2022 році Україна отримала не менше 30 мільярдів доларів фінансової військової допомоги, що наразі є найбільшою сумою, отриманою однією країною за один рік. Причому лише Сполучені Штати надали 19,9 мільярда доларів.

Сам обсяг цієї військової допомоги демонструє пріоритет, який члени КСР надають самообороні України. До 2022 року Україна послідовно отримувала значно більше ОДР від членів КСР у сукупності, ніж фінансова військова допомога, і жодна з цих цифр ніколи не перевищувала 1 мільярд доларів за один рік. У 2022 році, хоча обидві цифри різко зросли, обсяг військової допомоги, яка надходить в Україну від членів КСР, був на 86% більшим, ніж їхні внески до ОДР.

Оскільки фінансові ресурси обмежені, урядам, які прагнуть збільшити одну категорію видатків, зазвичай, доводиться йти на компроміс з іншими категоріями, включаючи ОДР. У Фінляндії, наприклад, у бюджеті на 2023 рік стаття бюджету Міністерства оборони суттєво зросла, тоді як у реальному вираженні було скорочено бюджети інших відомств.

У Швеції витрати за бюджетною статтею «Оборона та готовність суспільства до кризи», яка включає військові витрати, згідно з прогнозами, збільшаться на 6,9% в реальному вираженні у період з 2022 по 2023 рік, тоді як асигнування скоротяться на «охорону здоров’я, медичну та соціальну допомогу» (– 13%); «енергетику», що включає підтримку виробництва «зеленої» енергії (– 64%); «клімат, навколишнє середовище та природа» (–11%); та «фінансове забезпечення для людей із захворюваннями та інвалідністю» (–11%).

Зміни у розподілі офіційної допомоги з метою розвитку

Тенденція у наданні ОДР країнами-членами КСР останніми роками йшла паралельно зі своїми військовими витратами. Їхня сукупна ОДР побила нові рекорди чотири роки поспіль аж до 2022 року, а 14-відсоткове збільшення у 2022 році стало одним із найвищих показників річного зростання, коли-небудь зареєстрованих цією групою донорів. Внески ОДР з боку 26 із 30 країн-членів КСР збільшилися, зокрема чотирьох найбільших військових витрат групи: США (+8,2%), Великобританії (+6,7%), Німеччини (+ 12%) та Франції (+ 13%).

Хоча збільшення допомоги Україні та надання підтримки особам, переміщеним внаслідок конфлікту, необхідні та виправдані, суми, що виділяються на ці цілі, суттєво змінили структуру розподілу ЗВР членами КСР. З 204 мільярдів доларів офіційної допомоги з метою розвитку, наданої членами КСР у 2022 році, понад 16,1 мільярда доларів було спрямовано на допомогу розвитку України (з яких 1,8 мільярда доларів склала гуманітарна допомога), що на 1618% більше, ніж у 2021 році. Ще 29,3 мільярда доларів було надано за напрямком «витрати донорів на біженців», які збільшилися приблизно на 135% порівняно з 2021 роком, що швидше за все викликано прибуттям мільйонів українців, які залишили країну після повномасштабного вторгнення.

Спільно ці виплати значно переважують збільшення загального обсягу потоків ОДР. Якщо виключити виплати ОДР Україні, 8,2-відсоткове збільшення чистих внесків ОДР з боку найбільшого постачальника ОПР, США, перетворюється на зниження на 8,8% у реальному вираженні. Крім того, без ОДР України та витрат на біженців з боку донорів, чисті потоки ОДР країнами-членами КСР змінилися б з 15-відсоткового збільшення до 2,2-відсоткового зниження, а вклади ОДР від 16 із 30 країн-членів КСР скоротилися б у 2022 році.

До лютого 2022 року члени КСР переважно скеровували ОДР країнам Африки, що постраждали від конфлікту, на південь від Сахари і найменш розвиненим країнам (НРС). Україна отримала лише мінімальні обсяги ОДР. У період з 2021 по 2022 рік частка України у загальній сумі збільшилася приблизно з 0,5% від внесків ОДР членів КРС до 7,8%. За той же період чиста ОДР країнам Африки на південь від Сахари скоротилася на 7,8% до 29 мільярдів доларів. Збільшення допомоги Україні також означало, що частка виплат ОДР членів КСР, що склала 47 мільярдів доларів, спрямовувалася країнам з доходом нижче середнього (до яких належить Україна) була більшою, ніж частка, що надходить до країн з низькими доходами у 2022 році; чисті потоки інвестицій у НРС скоротилися на 0,7% та досягли 32 мільярдів доларів США.

Очікується, що високий рівень підтримки ОДР Україні та українцям, які рятуються від війни, збережеться найближчими роками; Україна має намір скерувати усі державні витрати на військові потреби, тоді як соціальні витрати країни покриватимуть союзники.

Різке збільшення асигнувань ОДР регіонам чи країнам, які нещодавно пережили кризу, не є новим явищем. Наприклад, у 2013 році загострення сирійського конфлікту призвело до триразового збільшення ОДР від країн-членів КСР Сирії, насамперед за рахунок різкого збільшення гуманітарної допомоги. У період з 2012 по 2016 рік, попередній пік таких витрат, як витрати на біженців, які фінансуються донорами, також збільшилися вчетверо. Проте, між 2012–2016 та 2022 роками існувало дві важливі відмінності. По-перше, ОДР, спрямована Сирії у 2013 році, становила лише близько 12% від суми, відправленої до України у 2022 році, а витрати на біженців, за повідомленнями донорів, у 2016 році становили лише 62% на одну особу. По-друге, збільшення ОДР Сирії не супроводжувалося скороченням сукупної ОДР країнам Африки на південь від Сахари або НРС.

Баланс між військовими та іншими імперативами безпеки людини

Попит на гуманітарне фінансування та фінансування розвитку, а також передбачувана потреба у військових витратах досягли найвищого рівня за останні роки у 2022 році, а у 2023 році вони ще більше зросли. Підтримка України – як військова, так і у формі ОДР – має вирішальне значення для захисту країни від незаконного вторгнення та надання гуманітарної допомоги тим, хто безпосередньо постраждав від конфлікту. Водночас зростання збройних конфліктів, геополітичної напруженості, економічних потрясінь та стихійних лих за межами України кидає виклик і так перевантаженій глобальній системі допомоги.

У підсумку, донори змушені ухвалювати важкі рішення про те, куди і як спрямувати свої витрати: на внутрішні військові та невоєнні витрати; на військову допомогу; або для підтримки розвитку (включаючи кліматичне фінансування) та гуманітарної допомоги країнам, які її потребують, включаючи Україну та інші нестабільні та порушені конфліктами країни, такі як Ефіопія, М’янма та Ємен. Ще одна велика гуманітарна катастрофа розгортається у Секторі Газа, де потреба як гуманітарної допомоги, так і допомоги з метою розвитку вже велика і тільки зростатиме.

Незважаючи на зростаючу потребу в ОДР, лише п’ять членів КСР виділили 0,7% або більше свого валового національного доходу (ВНД) на ОДР у 2022 році: Люксембург, Швеція, Норвегія, Німеччина та Данія. Цільовий рівень у розмірі не менше 0,7% ВНД був узгоджений Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй у 1970 році і з того часу неодноразово підтверджувався, зокрема з метою сталого розвитку 2015 року та Аддіс-Абебської програми дій на 2015 рік. Поточний середній показник серед членів КРС становить трохи більше половини цього рівня. Оскільки кінця різним конфліктам та гуманітарним кризам не видно, один із способів задовольнити потребу в ОДР полягає в тому, щоб усі члени КСР досягли цільового показника в 0,7%, а також допоміжної мети з надання ОДР на суму від 0,15% до 0,2% ВНД НРС.

У наступні роки уряди країн-донорів, ймовірно, зіткнуться з делікатнішим завданням щодо балансування пріоритетів витрат. Нові конфлікти та зростання геополітичної напруженості, ймовірно, призведуть до збільшення їхніх військових витрат. Внутрішні програми вимагатимуть фінансування; наприклад, основні послуги та підвищення стійкості до нових ризиків, включаючи екологічні ризики. Водночас економічні проблеми, спричинені пандемією Covid-19 та війною в Україні, що посилюються іншими новими джерелами нестабільності, такими як торгівельні перешкоди у Червоному морі, ймовірно, обмежуватимуть наявні ресурси.

Замість того, щоб розглядати військову безпеку, співробітництво з метою розвитку та внутрішні витрати як взаємовиключні, конкуруючі пріоритети, конструктивніший підхід полягає у вивченні зв’язків між ними: як витрати на одне можуть підтримувати (або перешкоджати) прогресу іншим. Правильний баланс найкраще підходить для досягнення людської, екологічної та національної безпеки зараз та у довгостроковій перспективі.