Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков прогнозує подальше збільшення експорту українського зерна через дунайські порти до 4 млн тонн на місяць, що еквівалентно 48 млн тонн на рік

Хоча Україну іноді вважають країною, яка не має виходу до моря, вона має велику берегову лінію на Чорному та Азовському морях. До лютого 2022 року близько половини експорту здійснювалося морським шляхом через порти у цьому регіоні. Зокрема, експорт продуктів харчування є великим бізнесом для України, на який припадає близько 10% національного багатства. Про це йдеться в аналітичній публікації Ольги Корбут, санкційного аналітика Чорноморського інституту стратегічних досліджень на сторінках видання Центру аналізу європейської політики, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Відколи Росія запровадила військово-морську блокаду, Україна, її сусіди та Європейський Союз (ЄС) старанно працювали над розробкою альтернативних сухопутних маршрутів, але із невеликим успіхом. По-перше, ці маршрути значно дорожчі, а по-друге, автомобільне та залізничне сполучення становить лише 10% експорту. Блокада українського кордону польськими та румунськими фермерами, протести у Болгарії та ворожість Угорщини також ускладнили цю альтернативу.

Однак, одна річ перевершила усі очікування. Українська та румунська портова інфраструктура в районі гирла Дунаю, а також запуск експортного морського коридору України стали надзвичайно важливими та демонструють реальні ознаки успіху. Загрозу військових дій Росії було зменшено за рахунок використання територіальних вод Румунії та Болгарії (навіть Кремль не наважується атакувати цих двох союзників по НАТО).

Незважаючи на численні атаки Росії на українську портову інфраструктуру Дунаю та Одеси у 2023 році, Україна та Румунія провели колосальну роботу стосовно днопоглиблення, розвитку портової інфраструктури, збільшення кількості лоцманів, а також переходу на цілодобовий прохід суден, а також інші заходи.

Ці зусилля допомогли збільшити обсяг українського експорту через дунайські порти з 14,5 млн тонн вантажів за 11 місяців 2022 року до 29,4 млн тонн за 11 місяців 2023 року. Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков прогнозує подальше збільшення експорту українського зерна через дунайські порти до 4 млн тонн на місяць, що еквівалентно 48 млн тонн на рік.

Із серпня 2023 року морська торгівля зросла набагато більше, ніж очікувалося. За останні п’ять місяців було експортовано близько 8,6 млн тонн, а у грудні 2023 року постачання сягнули максимуму у 5 млн тонн на місяць. Загалом, Україна експортувала морським транспортом близько 57 млн тонн товарів у 2023 році, приблизно стільки ж, як і у 2022 році, але все одно лише близько третини від показника 2021 року.

Підтримка Румунії стала основною запорукою цього успіху. За даними Reuters, румунський порт Констанца експортував рекордні обсяги зерна у 2023 році, 40% якого було з України. У березні 2024 року у Констанці відкриється пункт перевалки для експорту українського зерна.

Перевалочні пункти працюють на всьому узбережжі. Це яскравий приклад продуктивного партнерства у регіоні. Греція та Хорватія також запропонували свою допомогу у транспортуванні українського зерна через власні порти на Адріатиці.

Згідно з Індикативним планом інвестиційних дій TEN-T Європейської Комісії, передбачено розширення Трансєвропейської транспортної мережі ЄС на територію України та Молдови, яке спрямоване на інтеграцію обох у мережі залізниць, автомобільних, водних шляхів та повітряних маршрутів ЄС.

Друга причина успіху пов’язана із українськими військовими. Ніхто не вірив, що Україна зможе вести війну на Чорному морі. Збройні сили України у 2022-2023 роках провели низку винятково успішних операцій, кинувши виклик російській перевазі на Чорному морі.

Звільнення Зміїного острова, знищення російських систем спостереження, зокрема морських газових та нафтових платформ, відомих як «Вежі Бойко», у вересні 2023 року, а також знищення та пошкодження не менше 16 бойових кораблів (Україна стверджує, що 24) Чорноморського флоту Росії, включаючи вражаючі удари, завдані у портах окупованого Криму та по його штаб-квартирі у Севастополі.

ВМС України використовували військово-морські та повітряні безпілотники вітчизняної розробки, а також крилаті ракети з країн НАТО, щоб зробити життя Росії на Чорному морі настільки незручним, що вона була змушена забирати свої кораблі. Але навіть це не врятувало 4000-тонний десантний корабель «Новочеркаськ», який затонув у грудні 2023 року у Феодосії.