Скандальний російський серіал «Слово пацана. Кров на асфальті» пропагує «насильство» та містить заборонену «ворожу пропаганду», але його популярність в Україні пов’язана із відсутністю якісних національних серіалів та пояснюється «психологією пострадянських людей»

Російський серіал про молодіжні банди у Радянському Союзі «Слово пацана. Кров на асфальті» зараз б’є всі рекорди переглядів у Росії: за повідомленнями, кожна шоста людина вже переглянула цей серіал. Проте, дивовижно, що цей серіал чомусь став популярним і в Україні – на превеликий жаль влади. І тепер політики, як в Україні, так і в Росії закликають заборонити цей серіал, оскільки він пропагує насильство. Про це йдеться в аналітичній публікації німецького видання Der Mitteldeutsche Rundfunk, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Цей серіал вийшов на екрани наприкінці 2023 року і ґрунтується на реальних подіях. У серіалі розповідається історія злочинних молодіжних угруповань, які «ділили асфальт» у Казані, столиці Республіки Татарстан, наприкінці 1980-х років, борючись за контроль над деякими частинами міста.

Головний герой серіалу Андрій – зразковий восьмикласник, якого часто принижують однолітки. Він не належить до банди і тому є «чушпаном», тобто аутсайдером. Він вирішує приєднатись до молодіжної банди та стає «пацаном» — членом банди, якого шанують на вулиці. Його швидко навчають кодексу честі пацанів, головне правило якого: «Пацани ніколи не вибачаються». Для Андрія починається життя, яке насичене бійками, відрізаними вухами та вбивствами.

Серіал одразу отримав сенсаційний успіх у Росії. Не в останню чергу це пов’язано з тим, що низка російських політиків закликала заборонити серіал. Прикметно, що його було знято за державні гроші. І, як завжди, російські чиновники своїм протестом досягли лише зворотного: перегляди підвищили загальний інтерес до серіалу. Згідно з опитуваннями, тепер його подивився кожен шостий росіянин.

Політики стривожені

Першим забив на сполох голова Татарської республіки Рустам Мініханов, який заявив наступне: «Ми не повинні допустити, щоб минуле повторилося. Серіал романтизує насильство і тому його потрібно заборонити».

Уповноважений з прав дитини Татарстану Ірина Волинець попередила, що серіал пропагує кримінальну ідеологію серед підлітків та суперечить традиційним цінностям, які президент країни-агресора Володимир Путін зробив частиною державної політики. Один із депутатів Держдуми РФ також закликав владу заборонити цей серіал. Проте, захисники серіалу наголошують, що його героям, зрештою, доведеться дорого заплатити за свої дії. І саме цей меседж має утримати молодих людей від встання на шлях злочинності.

Заклики до заборони цього скандального серіалу пролунали і за межами Росії. І там, де цього найменше можна було очікувати – в Україні. Серіал також став популярним серед українських глядачів – особливо молодого покоління. Про це свідчать численні пошуки в Інтернеті, а також той факт, що саундтрек серіалу – пісня «Пияла» татарського гурту «Аигел» кілька тижнів трималася на вершині топ-100 українського чарту на Apple Music. Ця група не згадується у титрах серіалу, що може бути пов’язане з її попереднім засудженням війни Росії проти України. В Україні заборонено усю російську медіа-продукцію, а російські потокові онлайн-сервіси заблоковано. Але міжнародні сервіси типу Apple Music працюють, а піратські копії серіалу доступні на піратських сайтах в Інтернеті.

«Малоймовірний зв’язок»

Здається, російські та українські політики вперше за багато років про щось домовилися. Той факт, що російському серіалу про молодих злочинців вдалося підкреслити певну схожість між двома країнами під час війни, здається дивним. Популярність цього скандального серіалу прогнозовано викликала жах в Україні. За даними Міністерства культури та інформаційної політики України, серіал пропагує «насильство» та містить «ворожу пропаганду», заборонену в Україні.

Багато людей закономірно запитують, як це можливо, що українці дивляться російські серіали, тоді як їхні співвітчизники гинуть на передовій у війні проти Росії. Основна причина, на думку першого віце-спікера Верховної Ради України Олександра Корнієнка, полягає в тому, що українській кіноіндустрії нема чого протиставити російському серіалу.

«Я не можу пригадати жодного гарного серіалу для підлітків відколи наша країна стала незалежною», – зазначив він.

Український мистецтвознавець Олена Чищеніна вважає, що українське суспільство має критикувати себе, а не критикувати підлітків.

«В Україні люди також дивилися російські фільми та серіали – навіть безпосередньо перед російським вторгненням», – зазначає експертка.

Український режисер Олександр Роднянський пояснює популярність серіалу «психологією пострадянських людей».

«Серіал розповідає історію друзів, які із підозрою ставляться до «інших», включаючи державу, поліцію, армію й телебачення. Ці моделі мислення є частиною «ДНК пострадянських людей», до яких належать і українці. На цьому тлі, успіх такого серіалу в Україні є закономірним», – пояснює Роднянський.

Ці закономірності застосовні й у Росії. Соціолог Марина Юсупова з Единбурзького університету Нейпіра пояснює величезний успіх серіалу, зокрема, особливим сприйняттям справедливості на пострадянському просторі.

«Народне розуміння справедливості в Росії не збігається з офіційним правом, тому що російське населення не сприймає державу як представника своїх інтересів. Особливо у 1990-х роках було обмаль довіри до представників влади, які часто були корумпованими, а кримінальні авторитети та їх «кодекс честі» часто сприймалися як вираз голосу народу», – написала Юсупова для російської платформи «Кінопошук».

Старі рани відкрилися

Коли 40-річний Сергій подивився серіал, то думками повернувся у дитинство. Він виріс у Набережних Челнах, другому за величиною місті Татарстану. Місто розділене на «комплекси» — так там називаються райони. Наприкінці 1980-х років комплекси часто ворогували, а криваві вуличні війни були частиною повсякденного життя. Ось чому він завжди подорожував як мінімум із двома друзями. Будь-хто, хто насмілювався зайти у «ворожий» район, мав чекати пограбування чи фізичного насильства.

«Одного разу до нас до школи прийшов хлопчик із «ворожого» району, аби взяти участь у змаганні. Зі сльозами на очах він благав мене і ще кількох хлопчиків захистити його і розповісти іншим, що він з нашого комплексу. Це було складно», – розповідає Сергій.

Зазначимо, що «Слово пацана. Кров на Асфальті» — це не перший російський серіал про кримінальну діяльність, який став хітом: ще на початку 2000-х років російський міні-серіал «Бригада» показав зліт чотирьох друзів у світі злочинності на початку 1990-х років. Успіх серіалу був настільки величезний, а його вплив настільки великий, що через багато років один із головних акторів Павло Майков назвав його «злочином проти Росії» та вибачився за свою роль у ньому.

Цією заявою актор висловився від імені багатьох, хто втратив близьку людину, внаслідок цієї деструктивної ідеології.

«Я теж один із них: одним із молодих людей, які стали жертвою цієї культури, був мій двоюрідний брат Георгій. Він також мріяв стати авторитетом. На нічній зустрічі із друзями, які розділяли схожі «цінності», несподівано вистрілив незаконно придбаний пістолет, який належав одному з них. Куля влучила у мого 22-річного двоюрідного брата і смертельно поранила його. Тому моєю першою реакцією, коли я дізнався про новий серіал, було: «Знову! Ця ідеологія зараз повертається?», – розповідає Майков.

Поки що рано оцінювати, чи цей серіал погано впливає на підлітків. Однак, у ЗМІ із серіалом уже пов’язують насильницькі дії: убитий підліток в Іркутську, а також побитий студент у Дагестані. Утім, у жодному випадку цей зв’язок реально довести не вдалося. Сергій вважає малоймовірним, що молодіжні банди повернуться так, як це сталося у Казані.

«Тоді у моєму місті для молоді майже не було розваг, вони належали самі собі, поки їхні батьки працювали на заводах. Сьогодні у молоді в Росії можливостей для цікавого проведення часу більш ніж достатньо. Але нічого виключати не можна», – резюмує 40-річний чоловік.