Нещодавно перекладені твори українських поетів і прозаїків розповідають про домашнє життя, мову, економіку, культуру та війну

Британське видання The Guardian обрало п’ять найкращих книжок від українських поетів і прозаїків, які перекладені англійською мовою. Більшість книжок написано до 2022 року, але усі вони стосуються сьогодення, пропонуючи резонансні світлини України, яка охоплена війною. Foreign Ukraine пропонує з ними ознайомитись.

Євгенія Білорусець «Щасливі падіння» (переклад Євгена Осташевського)

Магія, чаклунство та астрологія сповнені колекцій абсурдистських історій Білорусець про жінок в Україні. Акушерка проклинає сусідство; жінка перетворює чайник на віяло; група, яка ховається під землею, щоб уникнути обстрілу і покладається на погодинний гороскоп у місцевій газеті, щоб дізнатися, коли безпечно вийти на прогулянку. Назва іронічна: жінки «Білорусець» не мають жодних «щасливих падінь», а розчаровані, пересуваючись між містами та малими економічними можливостями. А у деяких сюжетах вони різко зникають – зокрема, флористка, її магазин перетворюється на склад агітаційних матеріалів, будинок зруйнований, постійні клієнти «давно» виїхали з Донецька. У віньєтках, які не перевищують кількох сторінок, Білорусець розповідає історії жінок, які існують на полях.

Артем Чапай «Україна» (переклад Зенії Томпкінс)

У цьому еклектичному дослідженні життя в Україні, Чапай поєднує мемуари та художню літературу. Написані між 2010 і 2018 роками, оповідання пропонують відверті та похмуро-смішні спостереження на різні теми: від домашніх конфліктів до сільського життя та злочинності. Очевидною стає любов Чапая до подорожей та істин, які вони відкривають. У заголовній історії пара мандрівників сміється з приводу неправильного вживання в англійській мові означального артиклю стосовно України та починає вказувати на речі, людей, події, які, на їхню думку, представляють «Україну» — або ж «справжню» Україну. Одним із таких прикладів є те, що Чапай називає «романтикою занепаду»: недобудовані бетонні будівлі, вицвілі статуї радянських піонерів, покинутий піонерський табір з іржавими гойдалками.

Сергій Жадан «Як сходить вогонь» (переклад Вірлани Ткач та Ванди Фіппс)

Остання поетична збірка Жадана присвячена розривам: у мові, між людьми, між живими та мертвими. До цієї порожнечі, до цієї «тиші» повертаються стільки разів, що вона стає самостійним персонажем, антропоморфізованим: «Тиша тепла, як ягня у твоїх руках». Один із перших віршів збірки, написаний 11 вересня 2022 року – у день, коли російський ракетний удар спричинив відключення електроенергії в Харкові – лунає як заява про мету: «Пам’ятайте все, що зникає, як мандрівник, що спускається з пагорба. / Сказавши це вголос, ви відженете тишу й відвернете біду».

Володимир Рафеєнко «Мондегрін: пісні про смерть і любов» (переклад Марка Андрійчика)

Рафєєнко народився і навчався у Донецьку, тому писав виключно російською мовою, поки не виїхав до Києва після того, як його рідне місто захопили проросійські сепаратисти у 2014 році. Приголомшений тим, що Росія намагається захистити російськомовних громадян України, Рафєєнко пообіцяв вивчити українську мову і написати наступний роман саме українською мовою. У романі розповідається про Хабу Габріеля Хабінського – біженця, який, як і Рафеєнко, переїжджає до Києва, щоб уникнути свого охопленого війною «міста Z». Розповідь, назва якої означає неправильно почутий вірш або фразу із пісні, досліджує перетин пам’яті, мови та ідентичності.

Оксана Забужко «Тут могла бути ваша реклама» (переклад Галини Гринь, Аскольда Мельничука, Ніни Мюррей, Марко Каринника та Марти Горбань)

У цій збірці оповідань Забужко розкриває внутрішній світ жінки під час війни, революції та радянської доби. У першому оповіданні «О сестро, сестро моя», КДБ проводить обшук у будинку Наталії та її доньки Дарки і це призводить до того, що вагітна Наталія вирішує зробити аборт, аби захистити Дарку. Пізніше Дарка чує голос, який кличе її, бачить марення «світловолосої голови з пухнастими кучерями, які освітлені сонцем», і бреше своїм однокласникам, що у неї є маленька сестричка.