Американський телеканал запропонував власну версію 12 ключових подій російсько-української війни

Нещодавно виповнилось два роки з того часу, як Росія напала на Україну. Багато в чому президент Росії Володимир Путін зазнав невдачі: Україна залишається суверенною державою, а Москва контролює приблизно 20% її території. Путін хотів зупинити розширення НАТО: тепер він зіткнувся з альянсом, який розширив свій кордон із Росією на сотні кілометрів після приєднання Фінляндії та Швеції. Війна в Україні триває уже третій рік, з’являється дедалі більше ознак того, що вона повертається на користь Росії, як на полі бою, так і з погляду ослаблення міцної підтримки Заходу. Американський телеканал CNN обрав 12 ключових подій російсько-української війни і Foreign Ukraine пропонує з ними ознайомитись.

24 лютого 2022 року: Початок російського вторгнення

Два роки тому Путін зранку виступив зі зверненням, оголосивши про так звану «спеціальну військову операцію» проти України – його евфемізм, який досі часто використовується для позначення повномасштабного вторгнення в Україну. Путін заявив, що хоче «денацифікації» України, яка є одним із його виправдань вторгнення, але, на думку аналітиків, він спотворює історію. За кілька хвилин по всій Україні пролунали перші вибухи. Хоча за кілька місяців до цього західна розвідка попереджала про російське вторгнення, що насувається, ця заява застала багатьох зненацька. Заява Путіна ознаменувала початок російсько-української війни, яка, за даними Організації Об’єднаних Націй, наразі забрала життя понад 10 300 мирних жителів. Військові втрати визначити важче, але вважається, що у Росії загинуло та було поранено понад 300 000 осіб.

26 лютого 2022 року: Україна сигналізує, що буде воювати

Президент України Володимир Зеленський перебував у Києві, коли Росія напала і очікувалося, що збройні сили РФ швидко завоюють столицю. Через два дні Зеленський відхилив пропозицію США про евакуацію. Його ставлення сигналізувало про бойовий дух України перед російською агресією. Українські захисники крихітного Зміїного острова у Чорному морі повторили цю непокору на початкових етапах війни, коли перебуваючи у меншості і отримавши наказ здатися, відповіли на попередження російського військового корабля, що наближається, словами: «Російський військовий корабель іди на хуй». З того часу ця фраза стала гаслом війни і використовувалася демонстрантами на протестах української солідарності на Заході.

16 березня 2022 року : Вибух у Маріупольському театрі

Протягом усієї війни Росія проводила нещадні бомбардування і одним із найгірших прикладів став удар російських військ по Маріупольському драматичному театру. За оцінками, під час нападу всередині театру ховалися 1300 мирних жителів. На землі біля будівлі гігантськими кириличними літерами, які видно з неба, було написано слово «ДІТИ». За даними української влади, загинуло близько 300 людей. З того часу сталися численні гучні напади Росії на цивільні об’єкти. Понад 40 людей загинули внаслідок нападу на житловий будинок у Дніпрі у січні 2023 року. Щонайменше 51 людина загинула, коли російська армія атакувала кафе та магазин у селі Гроза Харківської області у жовтні 2023 року.

1 квітня 2022 року: Воєнні злочини у Бучі

Наступного місяця невелике містечко на захід від Києва стало синонімом воєнних злочинів. Міжнародні експерти виявили «серйозні порушення» міжнародного гуманітарного права з боку російських військ під час виведення їх із міста Буча. У міському морзі закінчились місця. Деякі місцеві жителі розповіли, як перетворили свої городи та двори на тимчасові могили, оскільки присутність російських збройних сил позбавила їх можливості перевозити мерців. Докази страти були очевидними, коли виявили мертві тіла зі зв’язаними за спиною руками та множинними кульовими пораненнями.

14 квітня 2022 року: Затоплення ракетного крейсера «Москва»

Флагман Чорноморського флоту Росії військовий корабель «Москва» затонув 14 квітня 2022 року. Україна стверджувала, що вразила судно протикорабельними крилатими ракетами, а Росія наполягала на тому, що судно затонуло, внаслідок пожежі. Проте, затоплення стало великою ганьбою для Росії: це найбільша втрата військового корабля за 40 років. Це була перша ознака того, що Чорне море стане важливим фронтом російсько-української війни. У жовтні 2022 року Україна атакувала єдиний міст, який з’єднує анексований Крим з материковою Росією, і переслідувала російський Чорноморський флот, стверджуючи, що знищила третину його суден.

9 листопада 2022 року: Звільнення Херсона

Були сцени ейфорії, коли Херсон звільнили після восьми місяців російської окупації. Відступ став серйозним ударом по військових зусиллях Путіна: Херсон був єдиною столицею українського регіону, яку російські війська захопили після лютневого вторгнення. Відведення російських військ на схід через річку Дніпро завершило успішну осінь для України. Незважаючи на успіхи на полі бою, холодні місяці принесли нову небезпеку, коли ВПС Москви почали завдавати ударів по енергетичній мережі України, намагаючись підірвати її бойовий дух. Взимку мільйони мирних жителів залишилися без електрики, тепла, води та інших життєво важливих послуг.

3 травня 2023 року: Дрони вдарили по Кремлю

Навесні 2023 року відважний Київ дедалі частіше переносив війну до Росії, здійснюючи серію атак безпілотників. 3окрема, два дрони летіли на Кремль у центрі Москви. У Кремлі заявили, що їх було перехоплено і знищено до того, як вони заподіяли будь-які збитки або поранення. Українські офіційні особи заперечили свою причетність. Пізніше Росія звинуватила Україну у ще одній атаці безпілотника на Москву, внаслідок якої двоє людей зазнали поранень і було пошкоджено кілька будівель. Путін назвав атаку «явною ознакою терористичної діяльності», а представник ВПС України заявив, що вона була націлена на росіян, які вважали, що війна далеко від них. Були й наступні атаки України, наприклад, на нафтові об’єкти та іншу інфраструктуру Росії.

20 травня 2023 року: Росія бере під свій контроль Бахмут

Внаслідок багатомісячної боротьби за кожен метр території, Росія захопила місто Бахмут на сході України, що є рідкісним досягненням. Боротьба за місто, символіка якого переважала його стратегічне значення, втілювала у собі повільний характер наземної війни, яка стала нагадувати бойові дії, що спостерігалися під час Першої світової війни. Росія відправила величезну кількість живої сили та озброєння і щосили намагалася зламати завзятий український опір, який перевершив очікування. Перемога Росії дісталася величезною ціною. Джерело у НАТО повідомило, що на кожного українського солдата, убитого під час захисту Бахмута, Росія втратила п’ятьох своїх солдатів.

Червень 2023 року: Контрнаступ України

Після кількох місяців нарощування сил, Україна розпочала контрнаступ, спрямований на повернення захоплених територій. Оскільки бойові дії зосередилися на південному та східному фронтах, початок контрнаступу приніс із собою нове почуття оптимізму. Однак, Росія мала час підготувати ешелони оборони. Через кілька місяців стало ясно, що контрнаступ не призведе до вирішального прориву, на який багато хто сподівався. Наприклад, бої в районі Роботиного, на північ від Маріуполя, були відзначені повзанням по великих мінних полях. Контрнаступ провалився, перетворивши війну на «заморожений конфлікт».

23 червня 2023 року: Заколот Вагнера

Євген Пригожин був засновником російської приватної військової групи Вагнера, яка відіграла вирішальну роль у Бахмуті. Колись він був досить близьким до Путіна, адже його називали «особистим кухарем» російського лідера. Але все змінилося 23 червня 2023 року, коли Пригожин очолив збройне повстання проти Путіна після того, як розкритикував військове керівництво країни за те, як воно веде війну в Україні. Його група розпочала марш у бік Москви, збиваючи військові літаки та вбиваючи російських військовослужбовців. Але вона була раптово зупинена, коли була укладена угода за посередництва білоруського лідера Олександра Лукашенка. Кримінальні звинувачення проти боса Вагнера було знято, однак Путін заявив, що ті, хто став на «шлях зради», будуть покарані. Через кілька місяців Пригожин загинув, коли літак, на борту якого він знаходився, розбився на північний захід від Москви.

Січень 2024 року: Проблеми із військовою допомогою США

На початку 2024 року пакет допомоги США для України застряг. Сенат США за підтримки обох партій ухвалив законопроект про іноземну допомогу на суму 95,3 мільярда доларів, який включає 60 мільярдів доларів на підтримку України. Проте, спікер Палати представників від Республіканської партії Майк Джонсон чинить опір пропозиціям про швидке голосування.

8 лютого 2024 року: Звільнення Залужного

Президент України Володимир Зеленський оголосив про звільнення головнокомандувача Збройних сил України генерала Валерія Залужного, Незважаючи на провал контрнаступу України, колишній воєначальник залишався одним із найпопулярніших лідерів у країні. Це рішення було ухвалено також тому, що Україна перейшла в оборону через шквал російських атак на більшій частині лінії фронту. 17 лютого 2024 року Росія отримала повний контроль над містом Авдіївка, що стало найбільшим її досягненням з часів Бахмуту.