Єдиним доцільним виходом у цій ситуації видається створення міжнародного керуючого комітету, який би від початку до кінця контролював процес арештованих російських активів, а його рішення залежатимуть, зокрема, від мети, на яку будуть виділені кошти, підрядника та проведення конкретних платежів

Проблеми із ухваленням Конгресом США нового пакету фінансової допомоги Україні та проблеми з виплатами Євросоюзу поставили на порядок денний питання використання заморожених на Заході російських активів. Про це йдеться в аналітичній публікації польського видання Obserwator Finansowy, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«Це історична можливість змусити країну-агресора заплатити за свій терор. Російським елітам і менеджменту байдуже людське життя, але вони не байдужі до грошей. Втрата активів буде для них найболючішою втратою. Вони відчують справжню силу міжнародної спільноти і побачать, що світ сильніший за терор», – так президент України Володимир Зеленський переконує уряди західних країн передати Україні заморожені російські активи.

На його думку, рішення спрямувати ці кошти на підтримку України було б справедливою та законною реакцією на агресію Росії, а також попереджувальним сигналом для потенційних агресорів у цілому світі.

Про які активи ми говоримо? Крім тих, що знаходяться в країнах Євросоюзу, переважно у Німеччині, Франції та Італії, російські активи накопичені у США, Великобританії, Канаді та Японії.

Як наголошує український президент, рішення про арешт і передачу російських активів в Україну має стосуватися не лише державних активів, але й приватних, які належать російським олігархам, оскільки, як він підкреслив, «усі представники приватного сектора платять податки і офіційно спонсорували війну». На жаль, тут є невідповідність, адже, як нещодавно з’ясувалося, податки до російського бюджету, з якого фінансується ця агресія, сплачують, зокрема, компанія впливового українського олігарха Віктора Пінчука. Коли залунали голоси, що він має за це відповідати, йому на допомогу прийшла Служба безпеки України. У цій ситуації їм буде важко переконати західних партнерів, що російських олігархів потрібно карати за сплату податків до російського бюджету, водночас дозволяючи українському олігарху робити це безкарно.

Все це лише риторика, але реальність така, що Україні потрібні гроші, аби вижити. Про драматичність їх пошуку свідчить нещодавній виступ президента Зеленського на внутрішньому форумі, де він запропонував, аби західні країни, які прийняли українських біженців, замість того, щоб виділяти кошти зі своїх бюджетів на їх утримання, переказували ці кошти Києву, а українські чиновники будуть вирішувати, скільки і кому їх віддати? Звісно, ​​ніхто на це не погодиться, але реальним і доступним джерелом фінансування для України є заморожені за кордоном російські активи — їх використання має міцну етичну основу і не обтяжує західних партнерів, які не бажають використовувати гроші своїх платників податків.

Дедалі більше голосів «за»

Нещодавно підтримав реквізицію російських активів і їх передачу в Україну американський лауреат Нобелівської премії з економіки Джозеф Е. Стігліц. На його думку, рішення про конфіскацію цих активів «зміцнить моральний дух українців і фінансове становище держави». Лауреат Нобелівської премії також стверджує, що це не вплине на довіру інших країн до інвестування своїх коштів у Федеральний резервний банк Нью-Йорка або у долари, чого побоюються американські чиновники. Він також наголошує, що це не вплине на активи третіх країн, а ті країни, які не планують агресію, не мають підстав побоюватися, що подібні кроки колись можуть бути вжиті проти них.

Проте, відмова від конфіскації російських активів дасть сигнал іншим потенційним агресорам, що вони можуть порушувати міжнародне право і водночас отримувати від цього вигоду, уникаючи відповідальності за свої дії. З іншого боку, така конфіскація слугувала б елементом збереження миру у всьому світі. За словами Стігліца, хоча тієї суми російських активів, якою можна заволодіти сьогодні, буде недостатньо для повної реконструкції України, ці кошти можна розглядати як перший транш воєнних репарацій, які Росія має рано чи пізно заплатити Україні.

Наприкінці січня 2024 року британська щоденна газета Financial Times повідомила про попередню домовленість між урядами країн G7 про використання російських активів для підтримки України. На початку лютого 2024 року президент Європейської ради Шарль Мішель заявив про прогрес у цьому напрямку. Однак, чиновник ЄС підкреслив, що «це непросте завдання, адже існують правові та міжнародні обмеження».

У кого забирати гроші і на який час?

Те, що можна забрати і використати для потреб України, це, насамперед, заморожені резерви російського центробанку у вигляді облігацій, випущених урядами західних країн.  У березні 2022 року була створена міжнародна група РЕПО, до складу якої увійшли представники міністерств юстиції, внутрішніх справ та фінансів країн ЄС, Великої Британії, США, Японії, Канади та Австралії. Їй поставлено завдання «використовувати наявні правові інструменти для виявлення, обмеження, замороження та конфіскації активів фізичних і юридичних осіб, щодо яких застосовано санкції у зв’язку з агресією Росії проти України». Уже після перших трьох місяців роботи ця група оголосила про заморожування активів Центробанку Росії на суму 300 мільярдів доларів США, а також про заморожування активів, що належать іншим російським структурам, загальною вартістю 30 мільярдів доларів США. Також згадувалося про експропріацію багатьох яхт і нерухомості, які належать росіянам. У березні 2023 року ця друга сума вже зросла до понад 58 мільярдів доларів США.

У вересні 2022 року міністерство юстиції Німеччини у звіті, поданому до Бундестагу, оцінило вартість заморожених у Німеччині російських активів у 4,88 млрд євро. Міністерство внутрішніх справ Литви повідомило про заморожування 77,8 млн євро дев’яти російських олігархів наприкінці 2022 року. У грудні 2022 року верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель повідомив: «Ми забрали майже 20 мільярдів євро в олігархів і людей, які підтримують Росію. Крім того, ми контролюємо приблизно 300 мільярдів євро фінансових ресурсів Центрального банку Росії. У лютому 2023 року швейцарський банк Credit Suisse оголосив про заморожування російських активів загальною вартістю 17,6 млрд швейцарських франків, або приблизно 19 млрд євро. Це, як повідомляється, становить третину від загальної суми офіційно заявлених російських активів у цій країні. Активи на 4,3 млрд доларів входять до числа суб’єктів, зареєстрованих під санкціями уряду Швейцарії, а сума, що залишилася, становить 14,7 мільярда доларів США. Це значне збільшення, оскільки раніше повідомлялося про арешт російських активів на 8,1 мільярда доларів. і ще 15 об’єктів нерухомості. Незалежно від цього Credit Suisse також заблокувала активи російського центробанку, хоча в цьому випадку сума замороженої суми залишається невідомою. У свою чергу, за даними Єврокомісії, станом на грудень 2023 року в країнах Євросоюзу були накладені арешти на російські активи на загальну суму 28 млрд євро, що належать приватним російським компаніям, а також на 207 млрд євро резервів Центробанку РФ та цінні папери на суму 125 млрд євро у  Euroclear. У свою чергу Reuters з посиланням на Єврокомісію на початку лютого 2024 року повідомляло про замороження понад 269 млрд євро ($288,85 млрд) російських активів у країнах G7, Євросоюзі та Австралії.

Багато це чи мало?

Якщо говорити про валютні резерви Центробанку Росії, то це однозначно багато. Інша ситуація з активами російських олігархів. Російська «Независимая газета» дійшла висновку, що хоча до квітня 2023 року було арештовано 15 розкішних суперяхт, 11 літаків і гелікоптерів, 124 будинки, а вартість цих активів оцінюється приблизно в 9 мільярдів доларів, це лише мала частка 48 російських олігархів, які потрапили під міжнародні санкції – їхні загальні активи становлять понад 300 мільярдів доларів. У вартість арештованих російських активів також повинні входити отримані від них доходи. У 2023 році Euroclear заробила 4,4 млрд євро на відсотках від російських резервів, депонованих у вигляді цінних паперів. За оцінками Європейської комісії, протягом наступних чотирьох років депозитарій ЄС може отримати ще 15 мільярдів євро прибутку.

Активи на паузі

Хоча сума заморожених російських активів вражає, Україна поки що не отримала від цього вигоду. У квітні 2023 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль говорив про конфіскацію та передачу урядом США $5 млрд Україні, а також майно одного з російських олігархів канадською владою – в даному випадку інформації про його вартість немає. Крім того, у січні 2024 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що уряд Бельгії переказав Україні суму податку на прибуток, зібрану з прибутку від заморожених російських активів у цій країні. При цьому в Києві також не розголошують, про яку суму йдеться і в якому вигляді це відбулося.

Проблема, яку доведеться вирішити до того, як Україна отримає серйозну підтримку, полягає в тому, щоб обійти формальну конфіскацію цих коштів, для чого сьогодні важко знайти незаперечне правове підґрунтя. Спосіб вирішення цієї проблеми щодо російських резервів, заморожених на Заході, – це випуск облігацій під їх заставу. У разі невиконання урядом Росії своїх зобов’язань за цими паперами, відповідна частина заморожених активів буде передана кредиторам.

Рішення питання власності на прибутки, отримані від російських резервів, розміщених у Euroclear, полягало б у тому, щоб обкласти їх спеціальним податком у розмірі 99,9%. Останні домовленості ЄС полягають у тому, що до ухвалення остаточного рішення з цього питання ці прибутки будуть депонуватися на спеціальному рахунку.

Можливо, незабаром вирішиться питання прибутків Euroclear від російських активів. 1 лютого 2024 року Європейська рада затвердила план фінансової допомоги Україні на 2024–2027 роки. Він включав, серед іншого суму безповоротної підтримки в розмірі 17 млрд євро. Як зазначається, ці гроші могли надходити із коштів, відповідно до правових актів ЄС щодо використання доходів приватних осіб, отриманих безпосередньо від заморожених активів Центрального банку Росії.

Гроші на війну чи відбудову?

На жаль, крім загальних слів про те, що Україні потрібні російські активи для фінансування своїх потреб, важко знайти програму, яка б показувала, на що вона хотіла б їх витратити і яких результатів хотіла б досягти. Президент Володимир Зеленський лише досить вільно прокоментував, що з якихось причин російські активи, отримані шляхом конфіскації, не можуть бути використані для фінансування озброєння, а їх можна буде витратити на відновлення зруйнованих або будівництво нових шкіл, притулків, лікарень, університетів, релігійних споруд тощо.

Постійна проблема – корупція

Хоча робота над формально-правовою базою використання російських активів, заморожених на Заході, для потреб України просувається, хоч і повільно, корупція залишається невирішеною проблемою, яка не тільки не зникла після російського вторгнення, але, на думку українців, навіть посилилася. Це означає, що до раціонального використання Києвом захоплених російських активів варто ставитися скептично.

Сам факт того, що Володимир Зеленський «на самому початку» вказує альтернативні шляхи використання конфіскованих активів, зводячи всю ситуацію до рівня «дайте нам гроші, а ми подумаємо, на що їх витратимо», викликає побоювання, що якби їх передали, то їх можна було б просто розтратити без відчутної користі для країни.

Так, Дніпропетровська ОДА проаналізувала тендери, оголошені у листопаді та грудні 2023 року міською владою Дніпра. З витрачених 171,8 мільйона гривень, аж 113 мільйонів викликали побоювання формально-юридичного характеру – ремонт однієї з вулиць замовляли за 102 мільйони гривень і мала виконувати фірма, власник якої увійшов до санкційного списку за причетність до російської агресії. Крім того, 11 млн грн було витрачено на рекламно-маркетингові заходи з порушенням положень Закону про публічні закупівлі. Загалом 171,8 млн грн назвали непершочерговими та невчасними витратами, наголосивши, що ці гроші мають бути спрямовані на потреби армії під час війни.

Єдиним розумним виходом у цій ситуації видається створення міжнародного керуючого комітету, який би від початку до кінця контролював процес арештованих російських активів. І його рішення залежатимуть, зокрема, від: конкретної мети, на яку будуть виділені кошти, підрядника та проведення конкретних платежів. Прямий переказ коштів до бюджету України чи якогось цільового фонду при уряді – через обсяг наявних коштів є рецептом провалу та розкрадання гігантських масштабів.