Росія змогла адаптуватися до санкцій, ухваливши кілька стратегій: імпортозаміщення, зміцнення іноземних партнерств, заходи у відповідь за допомогою контрсанкцій і зниження залежності від однієї резервної валюти

Майже через два роки після того, як Захід відреагував на російське вторгнення в Україну запровадженням санкцій, 23 лютого 2024 року адміністрація президента США Джо Байдена оголосила про новий раунд фінансових заходів. Нові санкції було запроваджено після смерті лідера російської опозиції Олексія Навального, проти 2000 фізичних та юридичних осіб у РФ. Ці заходи охоплюють весь спектр: від цільових санкцій проти президента Володимира Путіна та інших членів російської еліти до обмежень на торгівлю та інвестиції. Утім, санкції істотно не вплинули на здатність Путіна вести війну. Це можна пояснити тим, що Путіну вдалося «захистити від санкцій» російську економіку за допомогою дружніх країн. Про це йдеться в авторській колонці Кейта Пребла, запрошеного доцента кафедри політології Університету Майамі та Чермейн Вілліс, запрошеної доцентки  кафедри політології Скідмор-коледжу на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Російський санкційний режим

Режим санкцій, запроваджений США та їхніми партнерами з ЄвроСоюзу, а також Японією, Австралією, Новою Зеландією, Південною Кореєю та Швейцарією, був одночасно адресним та широким. Обмеження були накладені на окремих осіб і підприємств із чорного списку, що постійно зростає – у США його називають «Список громадян особливих категорій та заблокованих осіб». До списку увійшли організації як у Росії, так і в російській закупівельній мережі та ланцюжках постачання, які діють в інших країнах. Це призводить до блокування активів забороненої організації. Тим часом, країнам і підприємствам США заборонено вести бізнес з організаціями, включеними до списку.

Економічні санкції також зосереджувалися на конкретних секторах, таких як сектор фінансових послуг. Банкам заборонили здійснювати клірингові платежі та полегшувати рух грошей у ключових секторах Росії, які приносять дохід, таких як нафтова та енергетична галузі. Такі секторальні санкції націлені на всі фірми цього сектора і теоретично можуть мати руйнівний вплив на економіку РФ. Крім того, США застосовували вторинні економічні санкції хірургічно та обережно. Вторинні економічні санкції, які карають окремих осіб та підприємства у третіх країнах, які підтримують торгові та фінансові операції із забороненими організаціями, можуть бути політично та дипломатично складними, враховуючи, що цільові фірми часто не роблять нічого незаконного у своїх країнах. Бюро промисловості та безпеки США при Міністерстві торгівлі та ЄС також запровадили експортний контроль, який обмежує доступ російського військового сектора до ключових технологій для воєнних дій.

Зменшуючий ефект

Ці економічні санкції чинили серйозний тиск на російську економіку у перший рік війни. Свідченням економічних проблем 2022 року може стати стрибок інфляції з 6,7% до 13,8%. Тим часом, валовий внутрішній продукт Росії за перші 9 місяців війни впав на 3–4%, хоча аналітики спочатку прогнозували зниження ВВП до 10%.

Але з того часу російська економіка витримала вплив санкцій. За даними Міжнародного валютного фонду, рівень інфляції у РФ, як очікується, знизиться до 6,3% у 2024 році. Деякі аналітики прогнозують подальше відновлення економіки Росії у 2024 році, при цьому МВФ прогнозує зростання ВВП на 2,6% – порівняно з попередніми оцінками зростання становило лише 1,1%.

Цей вплив, який зменшується на російську економіку вказує на загальну істину: санкції важко підтримувати. Вони ефективні лише тоді, коли їх послідовно дотримуються, і небагатьом країнам, за винятком Сполучених Штатів, вистачило витривалості для забезпечення дотримання експортного контролю протягом тривалого періоду.

Захист від санкцій

Росія також змогла адаптуватися до санкцій, ухваливши кілька стратегій, деякі з яких були реалізовані задовго до вторгнення 2022 року. На той час Росія протягом багатьох років справлялася із санкціями, запровадженими після незаконної анексії Криму у 2014 році. План, розроблений Москвою для зміцнення економіки, отримав назву «Фортеця Росія» і полягав у нарощуванні значних валютних резервів, аби зберегти довіру до російського рубля.

Проте, диверсифікація валютних резервів – це лише одна частина стратегії. Обмежені економічні та фінансові заходи, запроваджені США та іншими країнами після анексії Криму, надали Росії простір та час для реалізації стратегії захисту від санкцій.

Експерти із санкцій, такі як Кейлі Гленн, визначили чотири стратегії, які країни використовують для захисту своєї економіки від санкцій: імпортозаміщення, зміцнення іноземних партнерств, заходи у відповідь за допомогою контрсанкцій і зниження залежності від однієї резервної валюти.

Хоча Росія використала комбінацію цих стратегій, розвиток партнерства з країнами, які готові ігнорувати західні санкції – чи готові дивитися в інший бік – здається, був особливо успішною стратегією.

Китай: важливий партнер

На щастя для Росії, Китай виявився певною мірою добровільним партнером. Протягом війни в Україні, Китай балансував: прагнув зберегти як свої відносини з Росією, так і економічні відносини із США, ЄС та Україною. Відповідно до цієї політики, Китай утримався від запровадження власних економічних санкцій проти РФ і заповнив порожнечу, яка утворилася, внаслідок скорочення торгівлі з країнами, які запровадили санкції.

Наприклад, у 2023 році російські офіційні особи заявили, що близько половини експорту нафти та нафтопродуктів країни експортується до Китаю – набагато більше, ніж до запровадження санкцій. Аналогічно експорт Китаю до Росії, включаючи смартфони, астрономічно зріс порівняно із довоєнним рівнем через санкції США та ЄС проти Росії.

Партнерство Китаю та Росії перебувало на підйомі ще до вторгнення 2022 року. Президенти Сі Цзіньпін та Володимир Путін зустрічалися кілька разів з 2013 року, за рік до вторгнення Росії до Криму. З того часу дві країни уклали низку двосторонніх угод у таких галузях, як торгівля, енергетика, дипломатія та військове співробітництво.

Таким чином, збільшення торгівлі між Китаєм та Росією з 2022 року є частиною довгострокової траєкторії в рамках якої Москва менше покладатиметься на західні держави. І це зробило російську економіку менш уразливою до санкцій із боку західних країн. Частка Китаю у торгівлі з Росією збільшилася приблизно з 10% у 2013 році до 18% у 2021 році. За цей же період частка ЄС впала з 47% до 36%, а частка США залишалася відносно стабільною – на рівні приблизно 3–4%. .

Однак, здатність Росії захистити себе від санкцій за рахунок розширення торгівлі з Китаєм може зіткнутися з невдачею. Нещодавно ЄС запровадив вторинні санкції щодо 193 фірм та приватних осіб, які ведуть бізнес з Росією, включаючи три фірми у материковому Китаї та одну у Гонконгу. США також розглядають можливість запровадження аналогічних санкцій проти китайських компаній.

Це може бути особливо проблематичним для Росії, оскільки Китай набагато менше економічно залежить від Росії. У 2021 році на частку Росії припадало лише 2% торгової частки Китаю, і хоча торгівля між двома країнами збільшилася у 2023 році, торгівля зі США, ЄС та іншими країнами Азії залишається невід’ємною частиною китайської економіки.

Інші порушники санкцій

Північна Корея та Іран, які є об’єктами санкцій, також стали важливими партнерами у стратегії Росії із захисту від санкцій під час війни. Відповідно до траєкторії тісніших відносин з того часу, як Путін обійняв посаду, Північна Корея тепер постачає Росії ракети та інше озброєння. Так само Іран продав Росії безпілотники.

Західні країни також беруть участь у порушенні санкцій. У грудні 2023 року Міністерство фінансів США оприлюднило звинувачувальні висновки проти мережі у Бельгії за координацію продажу електроніки російським підприємствам. Такі мережі підривають експортний контроль Заходу, який обмежує придбання Росією найважливіших технологій.

Крім того, нерівномірне застосування санкцій дозволило Росії оминути обмеження. У звіті Reuters про ланцюжок поставок Росії у воєнний час зазначається, що з лютого по жовтень 2022 року в Росію надійшло комп’ютерних та електронних компонентів на суму близько 2,6 мільярда доларів США, причому комплектуючих на 777 мільйонів доларів було вироблено західними компаніями, такими як Intel й Texas Instruments.

У цей експорт до Росії також входили чіпи, які можна було б використовувати у виробництві високотехнологічної зброї. Нещодавній аналіз Інституту KSE засвідчив, що російський імпорт «високопріоритетних бойових предметів» значною мірою відновився після запровадження санкцій у 2022 році.

Наступні кроки

Ключем до підвищення ефективності економічних санкцій є розробка надійних механізмів правозастосування як проти підприємств, так і проти окремих осіб. Використання вторинних санкцій поруч із посиленням покарань порушників санкцій має підвищити витрати і зробити такі угоди менш привабливими. Дослідження засвідчили, що чим довше зберігаються економічні санкції, то менш ефективними вони стають. За два роки війни в Україні, Росія показала, що дуже вміло ухиляється від усіх спроб Заходу стиснути її економіку та підірвати її військові зусилля.