Росія зосередила свою увагу на підриві морального духу українців та готовності країни воювати: найпопулярнішими були наративи, які дискредитують цивільне та військове керівництво України, зображують Україну як ненадійного партнера, повідомлення, що посилюють внутрішню боротьбу та шахрайство, яке спрямоване проти громадянського суспільства

На початку вторгнення в Україну у лютому 2022 року Росія очікувала на швидку військову операцію, яка закінчиться перш, ніж Київ і його союзники зможуть відреагувати. Але відносно швидко стало зрозуміло, що її початковий план не спрацює і це змусило її перейти на довгострокову оперативну позицію, коли буде надаватись велика увага інформаційним операціям. Протягом усього 2023 року Росія зосередила свою увагу на підриві морального духу українців та готовності країни воювати. Найбільш поширеними були наративи, які дискредитують цивільне та військове керівництво України, зображення України як ненадійного партнера, меседжі, що посилюють внутрішню боротьбу, та шахрайство, яке спрямоване проти громадянського суспільства. Про це йдеться у дослідженні Лабораторії цифрових криміналістичних досліджень Атлантичної ради (DFRLab), переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Дискредитація українського керівництва

Щоб зруйнувати єдність України та підтримку її уряду під час війни, росіяни використовували безліч наративів й тактик, змішуючи старі наративи з новими підходами. Російські наративи, націлені на українських політиків, раніше були зосереджені переважно на президенті Володимирі Зеленському, але у 2023 році вони поширилися на інших урядовців, військових діячів та місцеву владу.

Росія та проросійські гравці надали особливу увагу повідомленням про корупцію в уряді України. Хоча журналісти задокументували конкретні випадки корупції, Росія представила цю проблему як притаманну всьому українському керівництву. Тактика була проста: переконати внутрішню українську аудиторію у нездатності її уряду чесно керувати країною, водночас демонструючи союзникам України, що вкладати ресурси в Україну було б марнотратством.

Розслідуючи ці корупційні наративи, DFRLab та BBC Verify спільно розкрили величезну мережу TikTok, яка розповсюджує звинувачення в корупції проти Олексія Резнікова, колишнього міністра оборони України, а також звинувачення на адресу мерів, керівників ТЦК та Офісу президента України. Хоча російські наративи, які зображують Україну корумпованою державою-невдахою, не є чимось новим, використання TikTok як вектора пропаганди мало винятковий масштаб і охопило понад 12 800 окремих акаунтів користувачів. У TikTok назвали це найбільшою інформаційною операцією, яка колись була розкрита на платформі.

Відео, які були створені для операції, мали базовий шаблон: голосова розповідь за допомогою штучного інтелекту поєднувалася із зображеннями предметів розкоші, таких як вілли та автомобілі, представленими поряд із фотографіями чиновників та страждаючих громадян України. У багатьох випадках фотографії розкішних будинків були взяті з онлайн-списків нерухомості. Ці відео потім були опубліковані як мінімум семи мовами на тисячах акаунтів TikTok, кожен з яких завантажив на платформу по одному відео.

Хоча кампанія була надзвичайно складною з точки зору перевірки фактів, використання майже 13 000 акаунтів TikTok дозволило їй зібрати сотні мільйонів переглядів на платформі. Це викриття, зрештою, призвело до поширення на інших платформах; одного разу одне відео отримало понад 5 мільйонів переглядів на YouTube, Twitter і BitChute. Інші відео поширювалися у соцмережі X, зокрема, деякі, перекладені користувачами платформи.

Хоча кампанія TikTok проти Резнікова була найпомітнішою операцією, пов’язаною зі звинуваченнями у корупції, інші також набули поширення. Розповідь про те, що перша леді України Олена Зеленська придбала розкішні прикраси під час візиту до Сполучених Штатів, стала вірусною у соцмережі X та отримала мільйони переглядів, хоча була спростована.

Історія про торгівлю зброєю виходить на міжнародний рівень

У 2022 році росіяни вклали значні кошти у пропаганду про те, що західна зброя, подарована Україні, продавалася на чорному ринку або передавалася росіянам. Утім, у 2023 році Росія зламала українські ЗМІ, щоб розмістити на їхніх сайтах підроблені документи, а потім видалити їх; ця спроба дозволила злочинцям подати архівні копії фейкових матеріалів як доказ того, що українські ЗМІ повідомили про цю історію, а потім приховали її.

Проросійські джерела у соціальних мережах посилили неправдиві звинувачення у тому, що Україна перепродавала західну військову допомогу наркокартелям й терористичним угрупованням. В одному випадку вони поділилися відео та заявили, що воно є доказом придбанням в України подарованих Заходом Javelin; У ході подальшої перевірки фактів, агентство AFP повідомило, що акаунт, який поділився цим відео, неправильно переклав його, щоб звинуватити Україну.

Останнім поштовхом російської пропаганди в цьому ключі є просування історії про те, що Україна постачала зброю ХАМАСу, який нібито використав її під час нападу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року. В одному випадку російські джерела використовували скріншоти боєприпасів, аби заявити без доказів, що Україна спонсорує ХАМАС; вони також розповсюдили підроблене відео BBC, в якому обговорюється неіснуючий звіт, який вони приписали Bellingcat, і це є продовженням тенденції 2022 року, тобто видавати себе за авторитетні ЗМІ, аби продемонструвати легітимність.

Внутрішні конфлікти та страх підживлюють діяльність Росії

Росія вміло використовує внутрішні проблеми супротивників у власних інтересах. У той час як вся Україна страждає від ракетних ударів, відключень електроенергії та повітряних атак, збитки, завдані російським вторгненням, сильно варіюються залежно від регіону, причому найважчі втрати припадають на південну та східну частини країни. Крім того, у цих регіонах історично був більший відсоток російськомовних українців, що є спадщиною радянської індустріалізації та заселення регіону. Російські гравці намагалися використати ці два фактори для розпалювання ворожості між регіонами. Росія використала подібну тактику у 2014 році, коли незаконно анексувала Крим та розпочала війну на Донбасі, і це можна простежити ще до президентських виборів в Україні у 2004 році.

У 2023 році росіяни розіграли чутки про відносну безпеку на заході України як точки внутрішньої розбіжності. Наприклад, пісня-мем «Фортеця Львів» саркастично продемонструвала ймовірні «страждання» Західної України, протиставляючи образи людей, які живуть відносно нормальним життям, заявам про те, що вони є об’єктами російського насильства. Пісня, яка зародилася на TikTok, згодом була розширена та перевидана на інших платформах. «Фортеця Львів» — це сатирична пародія на пісню «Фортеця Бахмут», яка оспівує зусилля України щодо захисту цього міста. Пізніше Центр протидії дезінформації при Кабміні України заявив, що «Фортеця Львів» була психологічною операцією проросійських операторів.

Росіяни та проросійські суб’єкти також поширюють шкідливий та песимістичний контент у Telegram та інших соціальних платформах, просуваючи похмурі прогнози щодо майбутнього України, її важкого контрнаступу та відмови від України зі сторони її союзників. Хоча теми різняться, їхня спільна мета — зламати волю України до опору, скоротити гуманітарну та військову допомогу від західних партнерів та посилити напруженість усередині країни. Наприклад, під час відключень електроенергії восени 2022 року та взимку 2023 року росіяни активно розповсюджували новини про невеликі збори одеситів, які протестували проти відключення електроенергії, намагаючись використати цей випадок для розпалювання більших протестів. У вересні 2023 року проросійські акаунти розповсюдили кадри чергової акції протесту в Одесі, стверджуючи, що люди начебто протестували проти президента Зеленського, хоча насправді протести були спробою підштовхнути місцеву владу витрачати бюджетні кошти не на ремонт інфраструктури, а на зброю.

Напади на організації громадянського суспільства та ЗМІ

Українські організації громадянського суспільства, які активно протидіють російській дезінформації, також зазнавали численних атак. Декілька організацій отримали підозрілі фішингові повідомлення у Facebook від акаунту під назвою «Мета-сервіс», яка спонукала їх виконати дії, які призвели б до втрати доступу до нього.

Під час кампанії у жовтні 2023 року у WhatsApp й Telegram українцям обіцяли заробити легкі гроші в обмін на лайки певних відеороликів на YouTube й TikTok. По суті, такі кампанії є маркетинговим шахрайством і можуть використовуватися для просування певного контенту, щоб зробити його трендовим, створюючи тим самим враження, що він популярний або прийнятий як факт. Також з’явилися додаткові фішингові кампанії з метою отримати контроль над великою кількістю сторінок. За деякими оцінками, такі спроби фішингу відбуваються тисячі разів на місяць. А в іншому випадку хакери взяли під прямий контроль сторінку неурядової організації «Україна» у Facebook, не вдаючись до фішингу.

Тим часом, недостовірні веб-сайти видавали себе за реальні українські ЗМІ та їх журналістів, щоб просувати проросійські наративи з видимістю достовірності; деякі з них мали місце під егідою недостовірної кампанії, яка відома під назвою «Доппельгангер». Лабораторія DFRLab виявила численні випадки, коли росіяни чи проросійські суб’єкти копіювали зовнішній вигляд та внутрішню структуру реального веб-сайту, розміщуючи його під аналогічним, але зміненим доменним ім’ям. Статті на цих майже ідентичних сторінках, зазвичай, зображували ситуацію в Україні як приречену та пророкували їй швидкий крах. Сторінки намагалися розширити свою аудиторію, спонсоруючи провокаційну рекламу у Facebook та Instagram, яка представляє Україну у негативному світлі, що супроводжується посиланням на веб-сайт, який потім скеровував користувачів на одну із сторінок фейкових українських ЗМІ.