Інфляція і невиплачений зовнішній борг призвели до нестачі палива, медикаментів і продовольства на Шрі-Ланці, тому її громадяни змушені йти найманцями на війну проти України: їм пропонують зарплату до 3000 доларів на місяць та перспективу російського громадянства

Щонайменше двоє шриланкійців загинули, воюючи на боці Росії проти України, і троє на українській стороні. Але набагато більше людей готові приєднатися до війни на тлі запеклих економічних умов усередині країни. Про це йдеться у спецрепортажі Al-Jazeera, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Важко поранений внаслідок нападу України на російський бункер у Донецькій області, шрі-ланкійський боєць Сенака Бандара намагався віднести у безпечне місце свого співвітчизника Ніпуну Сілву.

У Сенаки з ніг та рук текла кров, а стан Ніпуни був гіршим: у нього були травми грудей, рук та ніг.

Коли двоє шриланкійців відступили під обстрілом, ще одна хвиля українських дронів вразила їхній бункер в окупованій Донецькій області, де вони служили у складі російських військових.

«Поки я ніс [Ніпуну], стався ще один потужний удар безпілотника по останньому бункеру, і Ніпуна впав на землю», – розповідає Сенака.

У нього не було іншого вибору, окрім як залишити Ніпуну позаду, поки українські дрони сіяли смерть.

«Ми не знали, що це буде настільки небезпечно. У Донецьку нам сказали йти на «бункерну службу. Але ми не знали, що йде атака, – згадує Сенака.

Ніпуна, тіло якого пізніше впізнали інші шрі-ланкійці, що боролися з російськими військами, був другим новобранцем з тропічного острова в Південній Азії, який загинув за останні місяці, борючись на боці Росії проти України.

Сотні шріланкійців зараз служать у російських збройних силах в Україні. Більшість із них залучено до боїв з пропозицією зарплати до 3000 доларів на місяць та перспективою російського громадянства.

Багато інших – переважно відставні шрі-ланкійські солдати – також відчайдушно намагаються приєднатися до російської армії, готові ризикнути смертю від рук українських збройних сил в обмін на гроші Москви на тлі крайньої бідності на Шрі-Ланці.

Рішення, які змусили 27-річного Ніпуну Сілву залишити свою молоду родину на півдні Шрі-Ланки, аби боротися і померти за Росію в Україні, розповідають історію сучасної Шрі-Ланки, де економічний колапс та політичні потрясіння у 2022 році призвели до кризи.

Інфляція і невиплачений зовнішній борг призвели до нестачі палива, медикаментів і продовольства на тлі багатомісячних протестів, які зрештою призвели до усунення тодішнього президента Готабая Раджапакспа, уряд якого звинувачували у невмілому управлінні фінансами країни.

Готабая та його брат – та колишній президент Махінда Раджапакса, а також їх молодший брат, колишній міністр фінансів Безіл Раджапакса, були визнані Верховним судом країни у листопаді 2023 року винними у фінансових порушеннях, які заважають їхній країні.

Бідність змусила Ніпуну, 9-річного ветерана збройних сил Шрі-Ланки, присягнути на вірність Росії. Він не міг забезпечити свою молоду сім’ю після того, як нещодавня смерть батька залишила його відповідальним за овдовілу матір та молодшу сестру.

За словами Васанті, Ніпуна позичив 1,9 мільйона шрі-ланкійських рупій (близько 6300 доларів США), аби побудувати будинок для своєї сім’ї, і йому було важко погасити цей кредит і покрити інші витрати за рахунок своїх фактичних доходів від армії – 28 000 рупій (92 долари США) на місяць.

Ніпуна звільнився з армії та звернувся до агентства з працевлаштування у пошуках роботи у Сінгапурі. Агентство взяло з нього 250 000 рупій (830 доларів США), але так і не знайшло роботу. Зрештою, йому вдалося повернути половину грошей, і він звернувся до іншого агентства, яке запропонувало йому роботу в Росії.

За словами його дружини, аби потрапити в Росію та отримати обіцянку вищого доходу, Ніпуні спочатку довелося ще глибше загрузнути у боргах. Він позичив 1,2 мільйона рупій (4000 доларів США), аби заплатити агентству з працевлаштування.

Він приїхав до Москви 2 червня 2023 року і працював на фермі у віддаленому селі в Росії. Там він працював по 14 годин на день, часто без жодного повноцінного прийому їжі. Йому платили близько 160 000 рупій (530 доларів США) на місяць.

Згодом Ніпуна покинув ферму і переїхав до Москви, аби працювати в ресторані. Там він отримав 150 тисяч рупій (500 доларів США). Умови були кращими, ніж на фермі, але Ніпуна відчайдушно хотів якнайшвидше погасити свої борги. Працюючи у Москві, він дізнався про можливість піти до армії.

На доходи Ніпуни неможливо було прогодувати сім’ю: Васанті, Ніпуну, їхнього 18-місячного сина Кетуку Єхаса, а також матір та сестру Ніпуни.

«Ми ніколи не могли купити новий одяг або іграшки нашому синові. Саме тому, що ми були настільки безпорадні, він прийняв це рішення [вступити до російської армії]», – зазначили батьки Ніпуни.

Ніпуна щодня телефонував дружині та маленькому синові. Дзвінки раптово припинилися 21 лютого 2024 року, лише через два дні після того, як його дружина отримала від російських військових першу виплату приблизно 1640 доларів за те, що її чоловік підписав річний контракт на участь у бойових діях в Україні.

За словами відставних та нинішніх військовослужбовців Шрі-Ланки, незважаючи на загибель шрі-ланкійців в Україні, багато інших готові зайняти їхні місця на лінії фронту в Росії.

«Принаймні моя дружина та діти отримають компенсацію, якщо я помру на полі бою. Принаймні в Росії їм житиметься краще. Вони можуть поїхати до Росії та отримати громадянство», — розповів на умовах анонімності відставний шрі-ланкійський солдат, який розчарований своїми умовами життя.

Житель Анурадхапури, приблизно за 200 км (120 милях) на північ від столиці Коломбо підкреслив, що його менше турбує перспектива втратити життя, вступивши до російської армії, ніж економічні труднощі на Шрі-Ланці.

«На відміну від попередніх конфліктів, таких як громадянська війна в Іспанії, коли люди з усього світу добровільно йшли боротися проти поширення фашизму. А ті, хто приєднуються до війни в Україні, роблять це, насамперед, заради грошей. Багато видатних письменників та інтелектуалів, таких як Джордж Оруелл та Ернест Хемінгуей, приєдналися до республіканців, аби боротися проти Франко під час громадянської війни в Іспанії. Вони зробили це заради справи, а не заради грошей», – каже Гаміні Віянгода, шрі-ланкійський письменник, політолог та аналітик.

У класичному творі Хемінгуея «По кому дзвонить дзвін» описано війну, яку він спостерігав в Іспанії, хоча насправді він у ній не брав участі.

«Під час громадянської війни у Шрі-Ланці переважна більшість тих, хто пішов до армії, були вихідцями з бідних сімей. Вся мета полягала у тому, щоб знайти роботу», — зазначив Віянгода, маючи на увазі кривавий конфлікт між армією Шрі-Ланки та сепаратистами Таміла з 1983 по 2009 роки, в результаті якого, за оцінками ООН, загинуло від 80 000 до 100 000 осіб.

У грудні 2023 року капітан Раніш Хьюадж, який командував спеціальним загоном винищувачів, та двоє інших шріланкійців – були вбиті у боях з російськими військами. Х’юга був похований 15 грудня 2023 року разом із кількома українськими солдатами в Млинові, за 400 км (240 миль) на схід від Києва, але тіла двох інших шриланкійців так і не було виявлено.

Близько 20 інших шрі-ланкійців, які служили у Міжнародному легіоні територіальної оборони України, залишили підрозділ після смерті Хьюаджа.

Сенака, який лікувався від травм, які він отримав разом з Ніпуною наприкінці лютого 2024 року, тепер відправлений назад на безплідні пустки російської лінії фронту в Донецьку.

Ще один колишній солдат Шрі-Ланки зараз перебуває в Сенаку: жоден із них більше не хоче брати участь у війні. Але вони відчувають, що не мають іншого вибору, крім як залишитися через їхні контракти.

Повернувшись до Шрі-Ланки, Васанті намагається знайти відповіді на запитання. Не маючи офіційного повідомлення від російської влади, Васанті звернулася до Міністерства закордонних справ Шрі-Ланки за інформацією про місцезнаходження та статус свого чоловіка.

Минуло уже близько двох тижнів, але вона досі не отримала від них відповіді.

«Я досі не можу повірити, що його немає в живих. Я не хочу думати, що його більше нема з нами», – резюмує Васанті.