На думку Марціна Стшелеця, добросусідські відносини Польщі та України можуть зруйнувати певну монополію Парижа та Берліна в Євросоюзі, тому для них це дуже небезпечно

Марцін Стшелец, генерал пенітенціарної служби та співзасновник Вищої школи правосуддя Польщі в інтерв’ю польській радіостанції CKPiDE проаналізував поточну кризу польсько-українських відносин, зміни у національній свідомості українців, які відбулися після Революції Гідності та важливість міцного польсько-українського союзу. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з цим інтерв’ю.

CKPiDE: Зустрічаємося в Івано-Франківську, колишньому Станіславі. Як це сталося?

Марцін Стшелец: Починаємо з Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, де відбувається науково-педагогічна співпраця, яку ми раніше проводили в рамках прямої діяльності університетів. Я прихильник контакту між студентами, викладачами й товариствами Польщі та України, щоб ми розуміли і пізнавали один одного. Аби ми могли отримати знання про себе та зрозуміти, що відбувається навколо нас не лише зі ЗМІ, але й з багатьох прямих, соціальних, наукових та різноманітних контактів. Це дуже важливо, особливо зараз, коли польсько-українські відносини перебувають у кризі. Від цього, звичайно, виграє третя сторона.

CKPiDE: Ви повинні добре подумати, хто ця третя особа. Це сторона виключно росіян з Путіним, цим режимом, цими бандитами? Чи є інші бенефіціари цієї польсько-української суперечки? Хіба те, що поляки, українці та декілька націй, які живуть навколо нас, можуть створити союз і бути сильними в Європейському Союзі не є небезпечним для багатьох інших, не лише для росіян?

Марцін Стшелец: Варто обговорювати як польську, так і українську сторони, що цей конфлікт, блокування кордону, суперечить інтересам обох народів. Втрачаємо ще й через те, що частина продукції не доходить до Польщі. З польського боку ми маємо чесно перевірити своє сумління, як і наші фермери, з точки зору усвідомлення того, що деякі сільськогосподарські продукти, які потрапляють до Польщі, є дешевшими, і ми маємо багато переваг. Я не знаю, наскільки наші фермери натхненні, і я не знаю, наскільки ці протести не продиктовані діями Брюсселя. Я оцінюю їх негативно. Я боюся, що ця енергія фермерів спрямована на Україну, а насправді ці проблеми виникають зовсім в іншому місці.

CKPiDE: Зараз головна проблема польсько-українського конфлікту полягає в тому, що він постійно підігрівається у ЗМІ і сприймається дуже особисто пересічними громадянами, які, можливо, не мають жодного контакту з великою економікою чи бізнесом. Це емоційна гра, у якій дві нації протистоять одна одній. Які це може мати наслідки у довгостроковій перспективі, крім економічних?

Марцін Стшелец: Сподіваюся, це не матиме довготривалих наслідків. Треба говорити, треба розуміти, що фермерів зараз відправили на кордон протестувати проти українського зерна, це вже поза межами проблеми. Джерело цих проблем у Брюсселі, і саме там, на мою думку, варто шукати джерело цього взаємного розпаду нашої єдності. Польща та Україна разом з іншими націями та державами навколо нас можуть бути сильною частиною Європейського Союзу. Ми можемо зруйнувати певну монополію Парижа та Берліна, для них це дуже небезпечно. Зараз в ЄС запроваджуються різні зміни, наприклад, скасування вето і запровадження мажоритарного пакету під час голосування, дискусії про єдині системи і те, що оборонні та інші питання будуть вирішуватися централізовано. Є певна завіса різноманітних проблем, і зовсім випадково одночасно відбуваються фундаментальні зміни для Євросоюзу.

CKPiDE: Ця ситуація, в якій ми зараз перебуваємо, почала активно розвиватися з початком Революції Гідності. Як ви оцінюєте нинішню громадянську свідомість в Україні?

Марцін Стшелец: Ці події виразно збудували чи зміцнили основу української державності та національності. Про це ви прочитаєте в підручниках з історії. Зараз, іноді в болю та крові, народжуються герої, які стануть фундаторами та фундаментом нової України. Після багатьох десятиліть перебування під контролем Радянського Союзу, Україні та іншим країнам колишнього СРСР було особливо важко стати незалежними. Цей український рух варто порівняти з тим, що було зроблено у Польщі у 1980-х роках, з рухом «Солідарність», який призвів до розпаду блоку Варшавського договору. Так само тут ці дуже важливі події 10 років тому показали, що українці є важливою частиною Європи і що вони хочуть до неї належати. Разом ми багато років створюємо проблеми політикам західного світу. Цей їхній план декілька разів провалювався, адже я багато разів чув, що російська сфера впливу закінчується на Одері і мало кого цікавить, що буде за Одером, і тут має вирішувати Москва. Ми неодноразово показували, що це не так, що ми хочемо самі вирішувати, що ми почуваємося європейцями. Незважаючи на велику жертву та зусилля українського народу, окремих сімей та окремих осіб, цю боротьбу потрібно продовжувати. Я вважаю, що ми – Польща і поляки – повинні якомога більше допомагати, щоб Україна була сильною європейською країною, сильним партнером Польщі в різних союзах, які ми матимемо. Ми повинні переконатися, що у нас є однакова спільна думка на різних рівнях.