Партія «Альтернатива для Німеччини», яка виступає проти постачання зброї в Україну та закликає до скасування санкцій проти Росії, бореться за те, щоб стати другою за впливом німецькою партією на виборах до Європейського парламенту

Щоб потрапити на секретне засідання парламенту Німеччини, законодавці мають заблокувати свої телефони та залишити їх зовні. Усередині їм навіть не дозволяють робити записи. Однак для багатьох політиків ці запобіжні заходи проти шпигунства зараз здаються чимось на зразок фарсу. Тому що поруч із ними на цих секретних зустрічах сидять члени «Альтернативи для Німеччини», вкрай правої партії, відомої під німецькою абревіатурою AfD. Про це йдеться в аналітичній публікації The New York Times, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Лише за останні кілька місяців провідного політика AfD звинуватили в отриманні грошей від прокремлівських стратегів. Було встановлено, що один із парламентських помічників партії пов’язаний із співробітником російської розвідки. А деякі із законодавців прилетіли до Москви, щоб спостерігати за зрежисованими російськими виборами.

Хоча деякі звинувачення на адресу AfD можуть бути спробами набрати бали з боку політичних суперників, проблеми безпеки є цілком реальними. У процесі накопичення доказів зв’язків партії з Москвою, підозри висловлюються по всьому спектру основної німецької політики.

«AfD продовжує діяти як довга рука терористичної держави Росія», – написав у соціальних мережах Родеріх Кізеветтер, заступник голови парламентського комітету з розвідки та член правоцентристської партії «Християнські демократи».

З того часу, як у лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, Європа щосили намагалася відбити операції впливу Москви, спрямовані на послаблення єдності та рішучості Заходу. Занепокоєння виходить за рамки підслуховування та шпигунства і включає зв’язки Москви з політичними партіями, особливо вкрай правими, які виявляються корисними інструментами для Кремля.

У Німеччині та інших країнах ця тривога лише посилюється напередодні червневих виборів до Європейського парламенту, оскільки очікується, що багато з цих партій покажуть свої найкращі результати за всю історію.

AfD, яка виступає проти постачання зброї в Україну та закликає до скасування санкцій проти Росії, не лише бореться за те, щоб стати другою за впливом німецькою партією на виборах до Європейського парламенту. Цієї осені вона готова стати провідною силою на трьох виборах у східних землях Німеччини. Це дає AfD можливість, хоч і малоймовірну, взяти під свій контроль уряд у цих землях.

«Це буде абсолютно нова ситуація щодо Росії, де люди, які займаються пропагандою і передають інформацію, також можуть фактично опинитися при владі», – сказала Мартіна Реннер, депутатка від Лівої партії, яка входить до парламентського комітету з внутрішньої безпеки.

Німецькі законодавці по всьому спектру, зокрема із соціал-демократів канцлера Олафа Шольца та консервативних християнських демократів, мають довгу історію приємних економічних відносин, які заплутали їх у російських інтересах. Критики кажуть, що це одна з причин, через яку уряд не зміг вжити більш агресивних заходів проти російських таємних операцій — через страх розкрити, наскільки глибокими були колись відносини Берліна з Москвою.

Але після війни в Україні основні законодавці висловили жаль з приводу цих відносин, і більшість із них розірвали їх, тоді як багато законодавців з AfD натомість, схоже, мають намір їх поглиблювати.

Зокрема, влада Бельгії оголосила, що починає власне розслідування повідомлень про платежі європейських законодавців. Деякі з найгучніших підозр були висунуті проти Петра Бистрона, члена AfD і голови комітету із закордонних справ парламенту Німеччини.

У 2022 році, після російського вторгнення в Україну, Бистрон спонукав законодавців AfD вимагати пояснень, чому уряд Німеччини не боровся за свободу пропутінського українського олігарха Віктора Медведчука.

У березні 2024 року чеська та бельгійська влада звинуватили Медведчука в участі у російській «операції впливу», яка перекачувала гроші та криптовалюту через медіа-платформу «Голос Європи» політикам як мінімум із шести європейських країн в обмін на поширення кремлівської пропаганди.

Бистрон кілька разів з’являвся на «Голосі Європи», де він назвав свою партію оплотом проти «глобалістських» партій та повторив свої заперечення проти західних санкцій проти Росії.

Він і кілька членів AfD тепер входять до числа підозрюваних в отриманні платежів, хоча досі нікому не висунули жодних звинувачень. Бистрон, кандидат від AfD на європейських виборах, назвав цю справу своєрідною змовою проти партії.

Костянтин фон Ноц, член Партії зелених та голова парламентського комітету з нагляду за розвідкою, назвав звинувачення проти Бистрона «верхівкою айсбергу».

У лютому 2024 року за підсумками розслідування The Insider та Der Spiegel було опубліковано листування через службу зашифрованих повідомлень між Володимиром Сергієнком, помічником члена парламенту від AfD та співробітником російської розвідки.

У цих повідомленнях обговорювались плани AfD подати позов, який спрямований на затримку чи припинення поставок німецької зброї в Україну, звинувачуючи уряд у тому, що він не отримав схвалення парламенту.

У липні 2023 року AfD подала такий самий позов. Але партія заявила, що не має жодного стосунку до Сергієнка, який назвав будь-які звинувачення у відносинах з російською розвідкою «фіктивними».

Проте побоювання щодо впливу Москви на партію виходять за межі дій кількох осіб і передбачають також поглиблення ідеологічних відносин.

Головний помічник Тіно Хрупалли, лідер AfD, опублікував на маловідомому веб-сайті статтю, пов’язану з Олександром Дугіним, правим ідеологом, концепція якого допомогла надихнути Путіна на вторгнення в Україну.

Уна Тітц, аналітик фонду Амадеу Антоніо, який досліджує вкрай праві партії та має зв’язки із Москвою, каже, що тональність AfD щодо Росії та Європи почала змінюватись у 2018 році, коли російські чиновники запросили деяких членів цієї партії спостерігати за виборами.

З того часу до Росії приїжджало багато делегацій AfD. Один член парламенту навіть хотів відкрити офіс у Москві, але відмовився після протестів колег-депутатів.

Справді, деякі чиновники приватно заявляють, що зв’язки AfD з Москвою можуть бути лише очевидним проявом набагато більшої проблеми таємного проникнення Росії у політичні партії та інститути Німеччини.

Чиновники визнають, що більшість помічників, яких у парламенті сотні, не пройшли перевірку службою безпеки і вони не можуть бути впевнені у їх біографії.