П’ять років тому президент України Володимир Зеленський домігся безпрецедентного результату на виборах, а зараз серед експертів триває дискусія про те, коли закінчиться його термін повноважень

Формально термін повноважень Володимира Зеленського закінчується 20 травня 2024 року. Чергові президентські вибори мали відбутися наприкінці березня, але український парламент не призначив їх через воєнний стан у країні. Тим часом, в українському суспільстві триває дискусія про те, хто має керувати країною після завершення нинішнього п’ятирічного терміну президентства Зеленського. Про це йдеться в аналітичній публікації Deutsche Welle, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

На початку 2024 року лише деякі політики та коментатори наважувалися відповісти на це питання. Наприкінці лютого, коли Володимир Зеленський підсумовував два роки війни з Росією, то назвав спроби підірвати легітимність своєї влади «ворожою пропагандою». Однак, на цьому дискусія з цього приводу не закінчилася.

Вибори під час війни?

На думку багатьох українських юристів, цілком зрозуміло, що Зеленський зберігатиме нинішню владу до обрання нового президента.

«У Конституції України чітко визначено: через п’ять років після вступу на посаду повноваження президента не закінчуються автоматично. Вони припиняються лише тоді, коли новообраний президент прийде до влади, тобто після виборів», – пояснює Андрій Магера, експерт з конституційного права Українського центру політико-правових реформ (ЦППР).

Крім того, зараз в Україні заборонені і президентські, і парламентські вибори, але з інших підстав. Конституція забороняє проведення парламентських виборів, а воєнний стан забороняє будь-які вибори.

Прохання про відставку

Вибори під час війни заборонені не лише для того, щоб захистити виборців від можливих загроз.

«Обмежуються також деякі конституційні права і свободи: наприклад, права на свободу слова, мирних зібрань і свободу пересування. Тому гарантувати принцип загального виборчого права та вільних виборів неможливо», – додає Андрій Магера.

Подібну позицію у березні 2024 року висловили Інститут законодавства і науково-правових експертиз НАН України та Центральна виборча комісія України.

У дебатах беруть участь не лише юристи, але й ветерани української політики, зокрема Григорій Омельченко. У середині 1990-х років, як народний депутат України, він входив до комітету, який розробляв проект конституції. Тепер він наголошує, що не є недоглядом те, що немає чіткого регламенту стосовно продовження терміну повноважень президента. Це був навіть навмисний захист. У відкритому листі до Зеленського, Омельченко закликає президента «не узурпувати державну владу» і добровільно піти у відставку у травні 2024 року.

Зеленський досі має потужну підтримку

На думку оглядачів, легітимність влади Володимира Зеленського ґрунтується не лише на нормах закону, але й на підтримці українських громадян. Незважаючи на деяке зниження рейтингу, він ще досить високий. Згідно з опитуванням, проведеним у січні 2024 року Українським дослідницьким центром імені Разумкова, главі держави довіряють 69% українців, а не довіряють менше 25% опитаних.

Ще одне опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) на початку лютого 2024 року засвідчило: 69% вважають, що Зеленський має залишатися президентом до закінчення воєнного стану. Лише 15% підтримують проведення виборів у нинішніх умовах, а ще 10% підтримують передачу президентом повноважень спікеру парламенту Руслану Стефанчуку.

Утім, директор КМІС Антон Грушецький застерігає від двох останніх сценаріїв, оскільки вони створять ще більшу загрозу легітимності влади та дестабілізацію ситуації в Україні.

«Мільйони людей за кордоном, мільйони в окупації, сотні тисяч служать в армії. Якщо громадяни не зможуть взяти участь у виборах як виборці чи кандидати, це підриватиме законність результатів виборів», – зазначив Грушецький.

Більшість опитаних юристів вважають, що Конституційний суд має припинити дискусію про повноваження президента та можливі вибори.

«Лише Конституційний суд може тлумачити конституцію та перевіряти, чи відповідають їй інші закони», – наголошує Андрій Магера.

Але судді Конституційного суду не можуть розглядати такі важливі питання з власної ініціативи. Не кожен може ініціювати розгляд Конституційного суду. Це можуть лише президент, уряд, Верховний суд, група із 45 депутатів або парламентський уповноважений з прав людини. Досі жоден з них цього не робив.

Наприкінці лютого 2024 року видання «Дзеркало тижня» з посиланням на власні джерела повідомило, що офіс Зеленського опрацьовує заяву до Конституційного суду, але самостійно її подавати не наважується. Це зроблять 45 нардепів із депутатської фракції президентської партії «Слуга народу». Проте, у фракції стверджують, що законність влади президента Зеленського ні в кого не викликає сумнівів.

Опозиція теж напрочуд одностайна. Представники різних політичних сил заявили, що не мають наміру звертатися до Конституційного суду і нагадали про міжпартійну домовленість про непроведення виборів до закінчення воєнного стану.