Колишній і, можливо, майбутній президент США звинувачує Україну в особі Володимира Зеленського у своїх політичних проблемах

Дональд Трамп нелегко прощає чи забуває. Ворожість колишнього президента США до України має глибоке коріння. Зрештою, саме телефонна розмова із Зеленським призвела до першого імпічменту Трампа у грудні 2019 року, після того, як його звинуватили у спробі вплинути на президентські вибори у США 2020 року шляхом тиску на українського лідера з метою корупційного розслідування проти Джо Байдена та його сина Хантера. Про це йдеться в аналітичній публікації Politico, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
Є всі ознаки, що Україна досі не дає йому спокою. Коли у квітні 2024 року Конгрес США повторно ухвалив Закон про стеження за зовнішньою розвідкою, який регулює спостереження за підозрюваними міжнародними супротивниками, Трамп виступив у соціальних мережах із запереченням.
«Це було незаконно використано проти мене та багатьох інших», – написав експрезидент США.
Те, що Трамп, ймовірно, мав на увазі прослуховування телефонних розмов свого колишнього голови передвиборчого штабу Пола Манафорта, навряд чи залишилося непоміченим в Україні, де чиновники стежать за президентською виборчою кампанією у США, прогнозуючи вплив її результатів на військову допомогу.
Як вірогідний кандидат у президенти США від Республіканської партії, Трамп уже викликав страх у Києві, вихваляючись, що може покласти край війні за 24 години, і розмірковуючи про те, що Україна програє війну Росії ще до того, як буде вирішуватись її доля.
Згадка Манафорта, хоч би якою непрямою вона не була, лише посилить стурбованість в Україні тим, що президент США затаїв стару образу на Україну, яка, начебто тісно залучена до делегітимації його президентства.
Від перших натяків на російське втручання в американську президентську кампанію 2016 року до розслідування спеціального прокурора США Роберта Мюллера та імпічменту Трампа у 2019 році — усі дороги, іноді може здатися, ведуть через Київ.
«Трамп ненавидить Україну. Він і його оточення вважають, що Україна була причиною всіх проблем», – вважає Лев Парнас, українсько-американський бізнесмен, який колись служив в Україні помічником адвоката Трампа Руді Джуліані, а пізніше виступив проти колишнього президента.
Пол Манафорт та «Чорна книга»
Зв’язки Трампа з Україною виникли на попелі української Революції гідності.
До того, як Манафорт став керівником передвиборчого штабу Трампа, він працював в Україні на колишнього президента Віктора Януковича, проросійського політика, який втік у 2014 році після кількамісячних загальнонаціональних демонстрацій проти зміни зовнішньополітичного вектора розвитку країни.
Під час протестів було підпалено штаб-квартиру партії Януковича, і саме там український активіст та колишній депутат знайшов те, що згодом стало відомо як «Чорна книга».
У книзі містився рукописний список таємних виплат партії Януковича українським чиновникам, телеведучим, законодавцям та журналістам. За даними Національного антикорупційного бюро України, прізвище Манафорта фігурувало як мінімум 22 рази при отриманні близько 12,7 млн доларів. У Бюро заявили, що включення його імені до бухгалтерської книги не обов’язково означає, що йому було передано згадані суми, отримання яких Манафорт заперечує.
Про появу Манафорта у реєстрі вперше повідомила The New York Times у серпні 2016 року, лише за кілька місяців до того, як Трамп мав зустрітись на виборах з Гілларі Клінтон. Це була одна з перших історій, що пов’язувала Трампа з Україною і, можливо, з Росією та її союзниками, і ця проблема переслідувала його протягом усього часу перебування при владі.
Союзники Трампа охарактеризували «Чорну книгу» як недостовірну інформацію та змову Демократичної партії з метою підірвати позиції республіканців.
«Неможливо було довести справжність підпису поруч з ім’ям Манафорта у бухгалтерській книзі. Хто стане відкрито ставити свій підпис під таємними грошовими виплатами?», – риторично запитує Юрій Луценко, колишній генеральний прокурор України, який певний період часу підтримував спроби Трампа розпочати корупційне розслідування проти Хантера Байдена.
У 2019 році Джуліані назвав цей документ «чорною книгою», яка була визнана фальшивою і ніколи не використовувалася, оскільки це була шахрайська, компрометуюча заява, яка не відповідала дійсності».
У 2017 році Манафорту було висунуто звинувачення за 12 пунктами, зокрема у відмиванні грошей, ухиленні від сплати податків та лобіюванні. Звинувачення не були пов’язані з «Чорною книгою» і вона не використовувалася як докази проти нього.
Трамп полює за сервером демократів
Антипатія Трампа до України також може полягати у його переконанні, що саме Україна, а не Росія, втрутилася у президентські вибори у США у 2016 році.
«Це почалося, коли стартував «Рашагейт», — розповідає Парнас, маючи на увазі звинувачення у втручанні РФ у вибори, які, зрештою, призвели до призначення спеціального прокурора Роберта Мюллера. – «Люди у передвиборчому штабі Трампа говорили йому, що у вибори втручаються українці, а не росіяни».
Перемога Трампа на виборах була затьмарена звинуваченнями, які пізніше були підтверджені американськими спецслужбами, приватними розвідувальними компаніями та федеральними слідчими. Зокрема, у 2016 році Росія зламала електронну пошту Національного комітету Демократичної партії США зі стратегічного та фінансового підрозділу.
Трамп послідовно просував теорію змови про те, що саме Україна здійснила хакерську атаку, щоб підставити Росію, і вона приховує сервер з даними.
Він, мабуть, дотримувався цього переконання протягом усього свого президентства, обговоривши його у липні 2019 року під час так званої «ідеальної телефонної розмови із Зеленським», яка згодом призвела до його імпічменту.
Згодом Трамп виправдовував своє рішення заморозити військову допомогу Україні частково через власні підозри у тому, що сервером володіє «українська компанія».
Роберт Мюллер ще у 2018 році звинуватив 12 росіян у зламі комп’ютерів Демократичної партії США.
У 2022 році керівник групи Вагнера Євген Пригожин визнав, що Росія втрутилася у демократичний процес у США.
«Ми втручалися (у вибори в США), втручаємося і будемо втручатись. Обережно, акуратно, хірургічно і по-своєму, як ми уміємо», – заявив Пригожин.
Зеленський та ідеальний телефонний дзвінок
Телефонна розмова Трампа із Зеленським у липні 2019 року відіграє центральну роль в одному з найнеприємніших епізодів у його політичній кар’єрі, а саме імпічменті, унаслідок тиску на президента України, щоб той розпочав розслідування проти Байдена.
Під час телефонної розмови Трамп закликав Зеленського розпочати розслідування, заявивши, що познайомить його з Джуліані та генеральним прокурором США Вільямом Барром.
Парнас, який працював над розслідуванням, повідомив, що Джуліані вперше зацікавився цим питанням у 2018 році.
Каталізатором стало відео, в якому тодішній віце-президент Джо Байден розповів, як у 2016 році він погрожував затримати кошти тодішньому президенту України Петру Порошенку, якщо він не звільнить генерального прокурора. На той час Росія анексувала Крим та окупувала Донбас.
На думку Джуліані, можна було довести, що Джо Байден наполягав на звільненні генерального прокурора України Віктора Шокіна, адже він розслідував справу Хантера Байдена, який влаштувався на роботу до Burisma – української газової компанії, що стала об’єктом корупційного розслідування.
Немає жодних доказів, які б підтверджували звинувачення Джуліані. Хоча Байден справді домагався усунення Шокіна, це було частиною скоординованих зусиль із Держдепартаментом США та Європейським Союзом, викликаними побоюваннями, що прокурор блокує розслідування корупції в Україні. Шокін не займався розслідуванням діяльності Хантера Байдена чи Burisma у той час, коли Байден виступав за його усунення.
Під час телефонної розмови з Трампом Зеленський пообіцяв перевірити, що можна зробити, але Україна не розпочала розслідування.
«Тому тепер Трамп пристрасно ненавидить Зеленського і він про це знає», – вважає Парнас.
У 2022 році Парнаса було засуджено до 20 місяців тюремного ув’язнення за шахрайство та злочини з фінансуванням виборчої кампанії, але це не було пов’язано з його роботою на Джуліані.
Україна готується до президентства Трампа
З наближенням президентських виборів у США, українська влада робить усе можливе, щоб залишатися осторонь американської політики.
Зеленський попросив Трампа приїхати в Україну, щоб на власні очі побачити, що зробила Росія.
Тим часом, українці працюють над тим, щоб бути максимально самодостатніми, нарощуючи внутрішнє виробництво зброї та намагаючись диверсифікувати джерела військової допомоги.
У той час як Зеленський публічно хвилювався з приводу президентства Трампа, керівник його офісу Андрій Єрмак намагається бути оптимістичним.
«Я думаю, що, по-перше, людей, які були у команді Трампа на той час, там більше немає. У Трампа – нова команда. Більше того, Україну підтримують обидві партії, і ми постійно спілкуємось з їхніми представниками», – повідомив Єрмак.
Парнас зі свого боку заявив, що налаштований песимістично.
«Зеленський і Єрмак знають, що вони борються не тільки з Росією, але і з республіканцями. Якщо Трамп програє, то Україна отримає усі необхідні їй гроші та зброю. З Росією буде покінчено. Якщо Трамп переможе, то усе буде дуже погано», – констатує Парнас.
