За словами Свеньї Шульце, кваліфіковані лікарі, інженери та електрики в Україні не менш важливі, аніж танки

Лише за день до прибуття федерального міністра економіки Свеньї Шульце до Києва, Росія розпочала масовану атаку на Україну з використанням безпілотників та ракет. Мета – знищити електропостачання країни. Сирени звучали і під час візиту Шульце до Києва. Вона все одно приїхала сюди. Шульце хоче допомогти відновити енергетичну інфраструктуру України: 45 мільйонів євро підуть на ремонт пошкоджених частин української електромережі та модернізацію ліній електропередач. Але чи є сенс інвестувати в інфраструктуру, яку знову руйнує Росія? Так, каже Шульце, бо українці будують її за новою стратегією. Про це йдеться у спецрепортажі німецького видання TagesSchau, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Реконструкція є центральною темою подорожі Шульце в Україну і ставить дилему: близько 11 мільйонів українців або перебувають на фронті, або переміщені всередині країни, або втекли за кордон і, отже, не братимуть участі у відновленні країни.

«Тут потрібні кваліфіковані робітники, щоб відновити електрику, забезпечити подачу води, щоб люди могли продовжувати жити своїм життям. Лікарі та електрики в Україні не менш важливі, ніж танки», – підкреслює Шульце.

Тому співпраця Німеччини та України спрямована також на навчання у країні нових майстрів, інженерів та електриків. А поїздка німецької міністерки економіки – це передусім підготовка до конференції з відновлення України. Вона буде організовано спільно Німеччиною та Україною у Берліні у червні 2024 року. Мета Шульце: залучити нових прихильників України. Для мера Києва Віталія Кличка реконструкція також означає рух уперед. За його словами, під час війни в його офісі часто буває нестерпно. Коли йому доводиться добирати правильні слова, щоб розповісти батькам про смерть їхніх дітей. Кличко тоді говорить про «безглузду війну». Він вказує на меморіальну стіну полеглим воїнам у Києві з тисячами фотографій; багато хто з них був молодшим 30 років. А «ненавидить» він інше: «відвідувати шпиталі, бачити тяжко поранених солдатів, яким ампутовані руки чи ноги».

Для Шульце страждання війни стали особливо очевидними на другий день її поїздки до України. У Львові міністерка відвідала нову майстерню з виготовлення протезів та реабілітаційний центр. Тут можуть отримати допомогу ветерани та люди, які втратили ноги чи руки через міни, гранати або обвалення будівель. Німеччина підтримала будівництво центру, виділивши 1,8 мільйонів євро. Проблема: надто багато поранених на війні та надто мало механіків-протезистів. З появою нового цеху ситуація зміниться – тут навчатимуться 60 нових фахівців. Виробництво протезів планується збільшити втричі. Щороку тут можна виготовляти близько 1200 протезів та ортезів. Це найбільша протезна майстерня в Україні, яку Шульце відкрила у Львові. У супутньому реабілітаційному центрі проходять лікування постраждалі на війні – тут пліч-о-пліч працюють психологи, лікарі, ортопеди та фізіотерапевти.

За підсумками дводенного візиту в Україну стало зрозуміло: Шульце своєю поїздкою хотіла надіслати два сигнали. Один для України: Німеччина допомагає. По-друге, її колезі, міністру фінансів ФРН Крістіану Лінднеру: на це потрібні гроші. Він наказав своїм колегам взяти курс на жорстку економію бюджету на 2025 рік. Шульце вимагає 12,2 мільярда євро для свого міністерства наступного року, але може отримати лише 9,9 мільярда євро. Щоб продовжувати допомагати Україні, у міністерстві повідомляють про необхідність вжиття різних заходів: наприклад, клінічного партнерства між німецькими та українськими лікарнями, реконструкції енергетичної інфраструктури та підтримки вимушених переселенців у країні.

Міністерка економіки ФРН навряд чи просто здасться. Тим більше, що партії-світлофори вписали в коаліційну угоду, що вони витрачатимуть не менше 0,7% національного економічного продукту на співпрацю з метою розвитку та гуманітарної допомоги. Організації з надання допомоги з метою розвитку вже попереджають, що цієї мети, ймовірно, не буде досягнуто за допомогою заходів жорсткої економії Лінднера. З погляду Шульце це фатальний сигнал, зокрема й тому, що кризи наростають у всьому світі.