Інтеграція українських біженців на ринок праці у Німеччині відбувається повільно, оскільки багато з них хоче спочатку вивчити німецьку мову

Наталія Тритеніченко може легко давати інструкції своїм учням з йоги німецькою мовою. 39-річна українка двічі на тиждень проводить заняття йогою у Бонні. На батьківщині для неї це було швидше хобі, але у Німеччині це її перший крок на ринку праці. Якщо вона досягне свого, це залишиться лише проміжним кроком. Ось чому вона відвідує мовні курси. В Україні вона працювала бухгалтером та аудитором, що також є її метою у Німеччині. Однак нині вона ще залежить від соціальної допомоги, оскільки доходів від занять йогою недостатньо. Про це йдеться у спецрепортажі німецького видання TagesSchau, переказ якого пропонує  Foreign Ukraine.

Більшість біженців покладаються на соціальні виплати

Наталія не єдина така. Більшість українців, які приїхали до Німеччини після російського вторгнення, досі не мають роботи, за рахунок якої вони могли б жити. Статистика зайнятості диференціюється за ознакою національності. Проте Федеральне агентство зайнятості використовує статистичний прийом, щоб дати хоча б приблизне уявлення, скільки біженців мають роботу. Він показує зміну чисельності населення та зайнятості українських громадян у Німеччині з лютого 2022 року. Через два роки після російського вторгнення у ФРН мешкало на 725 000 громадян України працездатного віку (від 15 до 64 років) більше, ніж у лютому 2022 року. Проте кількість українців, які працевлаштовані та підлягають соціальному страхуванню, збільшилася лише на 114 000. Виходячи з цих цифр, можна підрахувати, що близько 15,7% українців, які нещодавно приїхали до ФРН, мають роботу і сплачують внески соціального страхування.

Понад чверть українських біженців вважаються безробітними

Крім того, 36 000 осіб (близько 5%) працюють неповний робочий день. 194 000 осіб, тобто понад 25% українських біженців, вважаються безробітними. Багато біженців не працюють, тому що, наприклад, відвідують мовні курси. Такі цифри не зовсім точні, оскільки за той же період могли відбутися зміни у працевлаштуванні громадян України, які проживали у Німеччині до 2022 року. Проте можна з упевненістю сказати, що роботу знайшла лише невелика частина біженців з України.

Спочатку мова, потім пошук роботи

На думку Маріелли Фалькенхайн з Інституту досліджень ринку праці та професійних досліджень, це пов’язано з тим, що у Німеччині особлива увага приділялася вивченню мови. Цей підхід вона узагальнює формулою «спочатку вивчіть німецьку мову, потім знайдіть роботу». Більшість людей з України пішли цим шляхом.

«Логічним наслідком є ​​те, що ефект на ринку праці стає видимим набагато пізніше. Це також особливо актуально порівняно з іншими країнами, які від початку робили ставку на швидку інтеграцію біженців у сферу працевлаштування», – пояснює Фалькенхайн.

Близько шести місяців тому федеральний міністр праці Хубертус Хайль (СДПН) оголосив про мету залучити більше українських біженців до роботи. Свою концепцію він називає Job Turbo. Окрім іншого, агентствам з працевлаштування варто частіше вступати в контакт із біженцями. Хайль також закликає компанії наймати людей, навіть якщо вони мають лише базові знання німецької мови.

Компанія приділяє особливу увагу біженцям

Компанія Westenergie показує, як це може працювати. Постачальник енергетичних послуг спеціально набирає біженців із гарною кваліфікацією. Так у компанію прийшов і українець Олександр Орлов. Інженер-електрик приїхав до Німеччини зі своєю родиною майже два роки тому. Після кількох мовних курсів близько шести місяців тому він почав працювати в офісі в Реклінгхаузені. Робоча мова – німецька. Спочатку це його непокоїло. Насправді він вдосконалює свою німецьку мову у повсякденній роботі, зокрема тому, що є підтримка співробітників.

«Коли я розмовляю з колегами, я можу запитати їх, чи правильно я сказав щось, чи мені варто сформулювати це інакше», – зізнається 38-річний чоловік.

Кваліфіковані робітники для німецького ринку праці

Westenergie розробила спеціальну програму для біженців. Нових співробітників знайомлять з компанією протягом двох років і підтримують, наприклад, пропонують мовні курси, пов’язані з роботою. Далі вони мають працювати регулярно, без будь-якої особливої ​​підтримки. Компанія Westenergie була номінована на премію федерального уряду для кваліфікованих робітників за інтеграцію біженців. Спочатку програма стартувала із десятьма учасниками, п’ятеро з них були з України. Наразі компанія подвоїла кількість вакансій для біженців.

«Ми були дуже вражені закладеним тут потенціалом», – розповідає Анна Флігель, керівниця відділу розвитку людських ресурсів.

Вони знайшли у своїй компанії саме тих фахівців, які їй були потрібні.

Викладачка йоги та економістка Наталія Тритеніченко також могла б стати таким фахівцем для німецького ринку праці. Наразі вона займається визнанням свого українського диплома. Спочатку Наталія хоче зосередитись на вивченні німецької мови, а не на роботі. Таким чином, вона сподівається невдовзі знайти роботу, що відповідає її кваліфікації.