Меланхолійні настрої дедалі частіше простежуються у російських збройних силах, де вже не так багато свідчень військової мотивації

Війна в Україні залишає на усіх солдатах шрами, які глибші за видимі рани, зокрема це стосується і росіян. Меланхолійні настрої дедалі частіше простежуються у російських збройних силах, де вже не так багато свідчень військової мотивації. Між втомою та розчаруванням, російські солдати у потязі, що прямує на лінію фронту в Україні, бачать постійний лейтмотив: пропагандистські фрази, які використовуються для легітимізації війни. Про це йдеться в інформаційній публікації німецького видання Frankfurter Rundschau, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«Вести війну проти українців важко. Ніби ми воюємо з кимось із своїх, – розповідає 40-річний професійний військовий з РФ на ім’я Дмитро.

Він раніше воював у Сирії, а зараз під Херсоном на півдні України. Багато його українських родичів воюють на боці України, і Дмитро сподівається не побачити їх у бою. Останні два роки він майже не бачив своєї дружини та чотирьох дітей.

Якось його підрозділ захопив у полон українського солдата.

«Чесно кажучи, мені було дуже погано. Він сказав, що не хоче воювати, і я теж не хотів з ним воювати», – згадує Дмитро.

Професійний солдат розповів, що у нього завжди була граната на поясі на випадок, коли його заберуть у полон, щоб себе підірвати.

При цьому Дмитро також висловив думку, що Україна ніколи не була суверенною державою.

«Ми вимагаємо повернути нашу історичну країну. Росія не йтиме далі, якщо країни НАТО не нападуть на нас, навіть якщо це станеться, сили у них закінчаться першими», – вважає солдат-окупант.

Незважаючи на те, що війна в Україні триває, легітимність так званої «спеціальної військової операції», схоже, ще працює для багатьох солдатів з РФ. Вони продовжують йти вперед, навіть якщо це вимагає багато фізичних та моральних витрат.

Інший солдат, якого називають Павло, пішов добровольцем після того, як українські військові вбили на війні його родичів. В інтерв’ю він також висловив думку, що Росія виграє війну. Тим не менш, за його власними заявами, він не залишився неушкодженим під час виконання свого військового завдання, плануючи наступи.

Іноді йому доводилося посилати туди солдатів в атаку з невеликими шансами на виживання, щоб відволіктися від головного наступу.

«Я не можу нічого сказати чоловікам, інакше вони не стали б воювати з надією на перемогу», – каже Павло.

Інший солдат у вагоні-ресторані показав своє вогнепальне поранення у груди, яке ще не до кінця загоїлося.

«Цього разу я, напевно, не виживу, адже невдовзі мені доведеться повернутися на фронт», – зазначає цей солдат.

Деякі російські солдати розповідали про сотні смертей щодня і про нещадні атаки дронів.

«Багато молодих людей, яких я знав, мертві, їм не було і 30 років”, – розповів солдат на ім’я Єгор, мобілізований у 2022 році.