По всій Україні виникли імпровізовані заводи та лабораторії для створення дистанційно керованої зброї усіх розмірів – від літаків дальньої дії та ударних катерів до дешевих дронів-камікадзе

Нещодавно на околиці Києва засновники української компанії з виробництва безпілотників «Вирій» працювали над зброєю майбутнього. Щоб продемонструвати це, 25-річний керівник компанії Олексій Бабенко, сів на свій мотоцикл і поїхав ґрунтовою дорогою. За ним летів дрон, а колега відстежував його переміщення за допомогою комп’ютера розміром із портфель. Про це йдеться у спецрепортажі The New York Times, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Донедавна квадрокоптером могла керувати людина. Більше не може. Після того, як дрон націлили на Бабенка — він полетів сам, керований програмним забезпеченням, яке використовувало камеру для відстеження. Якби дрон був озброєний вибухівкою і якби його колеги не відключили автономне стеження, то Бабенко опинився би у безвихідній ситуації.

«Вирій» — це лише одна з багатьох українських компаній, які роблять великий крок уперед у перетворенні споживчих технологій на зброю і цьому сприяла війна з Росією. Прагнення перехитрити ворога, а також величезні потоки інвестицій, пожертв та державних контрактів перетворили Україну на Кремнієву долину для автономних дронів та іншого озброєння.

Величезний спектр готових пристроїв, простого у розробці програмного забезпечення, потужних алгоритмів автоматизації та спеціалізованих мікрочіпів штучного інтелекту висунула смертельну гонку інновацій на незвідану територію, підживлюючи нову еру роботів-вбивць.

Найбільш передові версії технології, що дозволяє дронам та іншим машинам діяти автономно, стали можливими завдяки глибокому навчанню – формі штучного інтелекту, який використовує великі обсяги даних для виявлення закономірностей та ухвалення рішень. Це допомагає інтерпретувати і реагувати в реальному часі на відео та кадри з камер.

У багатьох інтерв’ю з українськими підприємцями, інженерами та військовими підрозділами виникла картина найближчого майбутнього, коли зграї автономних дронів зможуть координувати атаки, а кулемети з комп’ютерним зором зможуть автоматично убивати солдатів. Розробляються і більш дивовижні витвори, такі як безпілотний вертоліт з кулеметами.

Для України ці технології можуть дати перевагу перед Росією, яка також розробляє автономні види озброєння, або просто допомогти їй йти в ногу з часом. Ці системи підвищують ставки у міжнародних дебатах про етичні та юридичні наслідки штучного інтелекту на полі бою. Правозахисні групи та офіційні особи ООН хочуть обмежити використання автономної зброї, побоюючись, що вона може спровокувати нові глобальні перегони озброєнь, які можуть вийти з-під контролю.

В Україні такі побоювання вторинні порівняно з боротьбою із загарбниками. За словами українських чиновників і відео, підтвердженого The New York Times, автономні дрони, подібні до «Вирія», уже використовувалися у бойових діях для ураження російських цілей.

У старій майстерні у багатоквартирному будинку на сході України Дів, 28-річний солдат 92-ї штурмової бригади, допомагав впроваджувати інновації, які перетворили дешеві дрони на зброю. Спочатку він прикріпив бомби до гоночних дронів, потім додав акумулятори більшого розміру, щоб вони могли літати далі, а нещодавно увімкнув нічне бачення, щоб машини могли полювати у темряві.

За його словами, автономні дрони «уже мають великий попит». Такі дрони особливо корисні у боротьбі з перешкодами, які можуть порушити зв’язок між дроном та пілотом. Коли дрон летить сам, оператор може просто зафіксувати ціль і дозволити пристрою зробити все інше.

По всій Україні виникли імпровізовані заводи та лабораторії для створення дистанційно керованих машин усіх розмірів – від літаків дальньої дії та ударних катерів до дешевих дронів-камікадзе.

Такі компанії, як «Вирій», використовують базові алгоритми комп’ютерного зору, які аналізують та інтерпретують зображення та допомагають комп’ютеру ухвалювати рішення. Інші компанії використовують глибоке навчання для створення програмного забезпечення, яке може ідентифікувати та атакувати цілі. Багато компаній заявили, що вони витягли дані та відео з авіасимуляторів та польотів дронів на передовій.

Український виробник дронів Saker створив автономну систему наведення на базі штучного інтелекту. Взимку 2024 року компанія почала відправляти свої технології на передову, тестуючи різні системи з операторами дронів.

До травня 2024 року Saker уже масово виробляла одноплатні комп’ютери зі своїм програмним забезпеченням, які можна легко підключити до FPV-дронів, щоб машини могли автоматично захоплювати ціль.

Зараз Saker виготовляє 1000 друкованих плат на місяць і планує розширити виробництво до 9000 на місяць до кінця літа 2024 року. Кілька українських військових частин уже вразили російські цілі на лінії фронту за допомогою технологій Saker.

Нещодавно Saker успішно застосувавши розвідувальний дрон, який ідентифікував цілі за допомогою штучного інтелекту, а потім скерував туди автономні дрони-камікадзе.

Олександр Ябченко, командир батальйону «Вовки Да Вінчі», відомого своїми інноваціями в озброєнні, згадує, як необхідність захищати «дорогу життя» — маршрут, який використовується для постачання військ, що борються з росіянами вздовж східної лінії фронту у Бахмуті, — допомогла створити комп’ютеризований кулемет із дистанційним керуванням.

Робочий прототип розробила компанія Roboneers. Вона також встановила кулеметну вежу на рухомому наземному дроні, щоб допомогти військам атакувати чи швидко змінювати позиції. За словами генерального директора Roboneers Антона Скрипника, ця програма призвела до збільшення потреби в автоматичному прицілюванні на основі штучного інтелекту.

У травні 2024 року інша українська компанія Swarmer провела відеодзвінок із військовим підрозділом, щоб познайомити солдатів з оновленнями програмного забезпечення, яке дозволяє дронам здійснювати масовані атаки.

Програмне забезпечення компанії Swarmer було створено на базі штучного інтелекту. Це дозволяє одному оператору керувати до 7 дронами одночасно під час виконання бомбардувальних та розвідувальних завдань.

Нещодавно Swarmer додала функції, які можуть спрямовувати атакуючі дрони-камікадзе на відстань до 35 миль. Є надія, що програмне забезпечення, яке проходить випробування із січня 2024 року, дозволить скоротити кількість людей, необхідних для управління мініатюрними військово-повітряними силами, які домінують на передовій.

У Відні члени групи експертів ООН заявили, що стурбовані наслідками нових технологій, які розробляються в Україні. Чиновники витратили понад 10 років на обговорення правил використання автономної зброї, але навряд чи будь-яка міжнародна угода встановить нові правила, особливо у світлі того, що США, Китай, Ізраїль, Росія та інші країни прагнуть розробити ще досконалішу зброю.