Основною причиною цього є антиамериканські настрої, тобто чим більше громадян деяких країн Африки вважають, що США є ворогом або негативно впливають на їх країну, тим більша ймовірність, що китайські та російські наративи в їх очах є правдивими

Поширення дезінформації один із найбільших ризиків для суспільства. Нещодавніми прикладами стали теорії змови про вакцинацію від COVID-19 та неправдиві заяви про вторгнення Росії в Україну. Ця тенденція частково пов’язана з конкуренцією між світовими державами, яка розігрується в Африці.

Про це йдеться в авторській колонці Дені Мадрид-Моралеса, викладача журналістики та глобальної комунікації в Університеті Шеффілда (Великобританія), Германа Вассермана, професора та завідувача кафедри журналістики в Університеті Стелленбоша (Південно-Африканська Республіка) та Сайфуддіна Ахмеда, доцента кафедри комунікації та інформації у Наньянському технологічному університеті (Сінгапур) на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

По всьому континенту численні іноземні держави, включаючи Китай, Францію, Росію, США та інші конкурують за формування громадської думки. Найчастіше держави використовують законні підходи для донесення своїх повідомлень. Але є багато недавніх прикладів того, як іноземні держави розповсюджують помилкові історії про поточні події.

Наприклад, у 2020 році компанія Meta виявила, що французькі військові стояли за онлайн-кампанією щодо зміни громадської думки в Центральноафриканській Республіці проти Росії. А у 2022 році США звинуватили у керівництві дезінформаційною кампанією, націленою на арабомовні громади.

Є докази того, що російські агенти активно розповсюджують неправдиву інформацію по всьому Сахелю. Китай також використав контрольовані державою ЗМІ для представлення своїх власних стратегічних наративів на африканському континенті.

Стратегічні наративи, деякі з яких правдиві, а деякі хибні, по суті є історіями, які політичні діячі використовують для просування своїх інтересів і цінностей, а також для формування сприйняття людьми глобальних подій. Постає питання: які чинники впливають на успіх стратегічних наративів?

У нещодавно опублікованому дослідженні ми розглянули, наскільки поширені російські та китайські стратегічні наративи. Ми також пояснюємо, що робить їх популярними. Наші висновки ґрунтуються на опитуванні 4600 осіб у чотирьох африканських країнах — Анголі, Ефіопії, ПАР та Замбії — наприкінці 2022 року. Ми обрали ці чотири країни, бо вони мають дуже різні політичні ландшафти, різний рівень взаємодії з Китаєм і Росією та різний історичний досвід іноземного впливу.

Ми виявили, що більшість людей вважали поширені російські та китайські стратегічні дезінформаційні наративи – правдою. Основною причиною цього були антиамериканські настрої. Тобто чим більше людина вважала, що США є ворогом або негативно впливають на її країну, тим більша ймовірність, що китайські та російські наративи в її очах є правдиві.

Ці висновки також є важливими для стратегій протидії дезінформації. Коли стратегічні наративи спираються на глибоко укорінені погляди, геополітичну історію та альянси, просте викриття дезінформації за допомогою перевірки фактів чи кампаній щодо підвищення медіаграмотності навряд чи буде успішним саме собою.

Поширення російської дезінформації

Наше дослідження ґрунтується на попередніх дослідженнях дезінформації та її впливу на громадську думку на Глобальному півдні. Раніше ми визначили причини, чому деякі люди діляться дезінформацією, що роблять люди з різних верств суспільства, коли стикаються з політичною дезінформацією, і що можна зробити, аби приборкати поширення неправдивої інформації.

У нашому останньому дослідженні ми виявили, що російські ЗМІ часто зображували Росію як захисника суверенітету й традиційних цінностей, а Захід як лицемірний чи імперіалістичний.

Аналогічно китайські ЗМІ — CGTN, China Daily і Xinhua — підкреслювали роль Китаю як партнера у розвитку Африки, принижуючи чи заперечуючи негативні аспекти китайського впливу.

Ми виявили, що російські наративи були краще сприйняті, аніж китайські, у всіх країнах. Ми запитали респондентів, чи були правдивими два твердження, які були прикладами російського дезінформаційного наративу. Твердження були такими:

Війна в Україні є наслідком розширення НАТО у Східній Європі і Санкції проти Росії є основною причиною нинішніх продовольчих та енергетичних криз. Понад 70% респондентів опитування повідомили нам, що, на їхню думку, ці твердження, мабуть, чи безперечно є правдиві.

Декілька організацій із перевірки фактів показали, що ці наративи не відповідають дійсності, але зазвичай використовуються Москвою для просування своїх власних стратегічних інтересів.

Китайські наративи були поляризованішими і пропонували найрізноманітніші відмінності між країнами. Коли їх запитали, якщо на Тайвані розпочнеться війна, це буде провина Сполучених Штатів, то лише 3 із 10 замбійців сказали, що це правда, порівняно з 6 із 10 ефіопів.

Відмінності між країнами були набагато меншими, коли ми розглянули це твердження: Іноземні сили організували антиурядові протести у Гонконгу у 2019 році. Лише у Південній Африці та Ефіопії ми виявили, що понад 50% людей вважають це правдою.

Один із способів інтерпретації цих відмінностей – розгляд геополітичного підходу у кожній країні на момент проведення опитування.

У Південній Африці, незважаючи на блокування Russia Today (RT) на супутниковому телеканалі DStv у березні 2022 року, російські наративи ще знаходили значну підтримку. Ймовірно, на це вплинуло членство країни у групі БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка) та відмова уряду стати на бік Заходу у засудженні вторгнення Росії до України.

Росія також використовує «дипломатію пам’яті», нагадуючи африканській аудиторії про свою колишню підтримку африканських визвольних рухів, як-от Африканський національний конгрес, щоб посилити підтримку своєї війни з Україною. Південна Африка, як видно, відходить від своєї нейтральної позиції у бік сильнішої підтримки Китаю та Росії.

Російські ЗМІ планують отримати вигоду від цього настрою, відкривши бюро в Йоганнесбурзі.

На противагу цьому, Замбія та Ангола продемонстрували більший опір іноземним наративам. Історичні відносини Анголи з Росією, що сягають часів холодної війни, не призвели до активної підтримки російської риторики, можливо, через постійні зусилля країни з диверсифікації своїх міжнародних партнерств.

Антиамериканські настрої – головний фактор

В Ефіопії ключовим фактором, мабуть, є антиамериканські настрої. Ми виявили, що 33% ефіопів вважають США «ворогом» (порівняно з 4% в Анголі або 8% у Замбії), а 65% вважають, що вплив США в їхній країні – негативний (порівняно з 17% в Анголі або 22% у Замбії).

Антиамериканська риторика особливо поширена в ефіопських ЗМІ та політичному ландшафті останніми роками, особливо після критики Вашингтоном війни у ​​Тиграї.

Розглянувши кілька можливих факторів, ми дійшли висновку, що антиамериканські настрої є найпослідовнішим предиктором віри у російські та китайські стратегічні наративи. Іншими словами, ті, хто бачив США у негативному світлі, з більшою ймовірністю вірили у ці наративи.

Ми також виявили, що споживання китайських чи російських ЗМІ не вплинуло на людей, які підтримують ці наративи. Це означає, що ті, хто регулярно споживав китайський та російський медіаконтент, не були схильні вірити цим наративам, ніж ті, хто не споживав цей контент. Китай та Росія вклали значні кошти у поширення свого медіаконтенту на континенті, але їхня аудиторія та вплив їх медіаповідомлень залишаються низькими.

Складна картина

Наше дослідження наголошує на витончених і складних способах формування громадської думки по всій Африці. Дезінформація не діє у вакуумі. Вона формується історичними відносинами, економічною залежністю та місцевим політичним ландшафтом. Тому контрстратегії повинні включати фокус на формуванні позитивних установок і зміцненні геополітичних відносин, щоб знизити сприйнятливість до дезінформаційних наративів.