Шість українських лікарів з різними спеціальностями та досвідом воєнного часу взяли участь у чотиритижневій програмі клінічного обміну у шпиталі MacKay Memorial Hospital у Тайбеї

Шість українських лікарів з різними спеціальностями та досвідом воєнного часу взяли участь у чотиритижневій програмі клінічного обміну у шпиталі MacKay Memorial Hospital у Тайбеї (Тайвань). Цей курс є першим свого роду у Тайвані з моменту ескалації російсько-української війни. Про це йдеться у спецрепортажі тайваньского видання Focus Taiwan, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
Обмін між Тайванем та Україною
Команда із шести лікарів з України пройшла курси, включаючи Advanced Cardiovascular Life Support (ACLS), і пройшла навчання у медичних фахівців McKay.
«Я дізналася та почула кілька порад та практичних рекомендацій. Вивчення кількох клінічних підходів MacKay, включаючи тривале використання положення лежачи на животі, що допомагає пацієнтам з тяжким респіраторним дистрес-синдромом швидше відлучатися від апаратів штучної вентиляції легень, було особливо корисним», — розповідає 28-річна лікар-реаніматолог та анестезіолог Дарія Соляник з Миколаєва.

Травматолог та ортопед Сергій Шпак зазначив, що українські лікарі могли б повчитися у тайванських лікарів післяопераційного догляду. Тайванські лікарі регулярно дозволяють пацієнтам виконувати такі завдання, як перев’язування ран удома, і повертають їх до лікарні для контрольних візитів після встановленого періоду.
«Такий підхід контрастує з практикою в Україні, де пацієнти зазвичай залишаються у лікарні до одужання. От чому нам потрібні більші лікарні… Ми можемо покращити цю практику в Україні», – вважає Шпак.
Давати та брати
Лікарі з охопленої війною України спілкувались зі своїми тайванськими колегами про те, як їм часто доводиться мати справу з екстремальними обставинами під час лікування пацієнтів.
«Ми дотримуємось принципу «використовуй те, що маєш» під час лікування травм або поранень, пов’язаних з війною», – зауважив Шпак.
За словами Соляник, складна ситуація в українських лікарнях склалася через «дисбаланс між ресурсами та кількістю пацієнтів».
Українські лікарі також детально розповіли тайванським колегам про те, як вони справляються із труднощами, які війна принесла системі охорони здоров’я.
Уроки війни
Понад 2,5 роки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, українські лікарі, як і раніше, стикаються із серйозними труднощами, викликаними війною, включаючи дефіцит води, електрики та медичного персоналу.
«У Миколаєві у нас не було водопостачання через обстріли», — згадала Соляник, додавши, що персоналу довелося бурити свердловину у прифронтовому шпиталі.
Їй навіть довелося вийти надвір під час відключення електроенергії, щоб увімкнути аварійний генератор, аби відділення інтенсивної терапії могло продовжувати працювати.

«Щоразу потрібно бути готовим до того, що можна втратити життя», — підкреслює Соляник, яка перебувала у Миколаєві, коли це південне українське місто зазнало потужної атаки під час наступу Росії у березні 2022 року.
Українські війська успішно захистили стратегічно важливе місто, і російські солдати змушені були відступити.
Соляник також зазначила, що нестача медичних працівників посилилась, оскільки багато з них залишили країну з міркувань безпеки. Тим часом, кількість пацієнтів різко зросла.
Вихідні дні?
Нестача людських ресурсів є суттєвим фактором, що призводить до збільшення тривалості робочого дня для медичних працівників на передовій.
Зміни Соляник у Миколаєві часто тривали від 36 до 48 годин, тоді як Шпак одного разу три місяці не мав жодного вихідного, коли його скерували до військового шпиталю.

Після роботи у військовому шпиталі, він приходив додому лише спати та іноді нудьгував за комп’ютерними іграми, які завжди допомагали йому розслабитися.
Соляник іноді поверталася до лікарні у свої вихідні дні, бо знала, що деякі її колеги відчувають психологічний стрес і вона хотіла підтримати їх.
«Я усе життя займалась айкідо, щоб запобігти вигоранню і, навіть працюючи у Миколаєві, намагалася знайти час для японського бойового мистецтва, щоб досягти внутрішньої гармонії», – наголошує Дарія.
Майбутній обмін
Цай Вей-де, директор Міжнародного центру медичних послуг лікарні MacKay Memorial Hospital у Тайбеї, зазначив, що ефективність та фаховість шести українських лікарів під час програми обміну перевершили його очікування.
Одним із прикладів був курс ACLS високого рівня, який вимагав попередніх завдань, включаючи перегляд не менше 4 годин онлайн-відео та вивчення понад 200 сторінок матеріалу.

«Це був справді складний курс, але вони виконали усі завдання і їхні бали на іспитах були дуже високими. Українці продовжують старанно працювати та жити своїм життям, незважаючи на війну. Шість українських лікарів привезли із собою стійкість і позитивний настрій, чого ми на Тайвані повинні навчитися», – резюмував Цай Вей-де.
