Щоб допомогти Україні боротися зі стійкими бактеріями і мікробами та не допустити їхнього поширення за кордон, європейські та американські агенції охорони здоров’я поспішають закупити діагностичне обладнання та навчають персонал лікарень профілактиці інфекцій

Зранку 20 квітня 2023 року уламки розірвали живіт 32-річного українського солдата із позивним «Чорний». Після евакуації з фронту, лікарі зашили розірваний кишечник, видалили частину товстої кишки та призначили йому антибіотики. Але його стан залишався вкрай серйозним. Про це йдеться в аналітичній публікації американського наукового журналу Science, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«Блек» мав захмарні рівні лейкоцитів та інші ознаки сепсису. Аналізи показали наявність надзвичайно стійких до ліків бактерій (XDR), які виявились несприйнятливими до всіх антибіотиків, що призначили лікарі. Після того вони дали «Блеку» комбінацію ліків, запропоновану мікробіологом, а потім з нетерпінням чекали, чи спрацює вона.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке триває уже третій рік поспіль, стало розсадником бактерій, здатних протистояти найпотужнішим антибіотикам у світі.

«Просто надзвичайно, наскільки неймовірно стійкі деякі бактерії, які виходять із України. Я нічого подібного не бачив», — стверджує Джейсон Беннетт, директор Мережі репозиторію та спостереження за мультирезистентними організмами у Дослідницькому інституті армії імені Уолтера Ріда (WRAIR).

Найбільше за всіх турбує Klebsiella pneumoniae, – патоген, який у світі є причиною однієї з п’яти смертей, пов’язаних із стійкістю до протимікробних препаратів (AMR). Дослідники хвороб виділили гіпервірулентну Klebsiella в українських солдатів, включаючи штами, описані у статті у виданні Journal of Infection, які є стійкими до всіх ліків — іншими словами, жоден антибіотик не може їх перемогти.

«Це справді робить Klebsiella червоним прапором», — каже Сара Легаре, фахівець із громадської охорони здоров’я, яка працює у Києві в ICAP, глобальному центрі охорони здоров’я Колумбійського університету.

Щоб допомогти Україні боротися зі стійкими мікробами та не допустити їхнього поширення за кордон, європейські та американські агенції охорони здоров’я поспішають закупити діагностичне обладнання та навчають персонал лікарень профілактиці інфекцій. Терміновість походить із смертельної загрози, яку представляє AMR — набагато серйозніша причина смерті, ніж ВІЛ або малярія.

У 2021 році AMR стала безпосередньою причиною 1,14 мільйона смертей у всьому світі та фактором додаткових 4,71 мільйона смертей, згідно з звітом The Lancet від 28 вересня 2024 року, складеним у рамках дослідження Global Burden of Disease. До 2050 року, згідно з прогнозами, AMR може спричинити 10 мільйонів смертей на рік. Неправильне використання антибіотиків є ключовим фактором стійкості, що ставить під загрозу багато досягнень сучасної медицини, як нещодавно попередила Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).

Упродовж десятиліть Україна була відома невибірковим застосуванням антибіотиків, а згодом почалася війна. Зони військових конфліктів є сумно відомими розсадниками AMR.

«Кулі та уламки впроваджують патогени глибоко в організм, де вони знаходять ідеальні умови для процвітання. Якщо пораненого солдата не можна швидко евакуювати, медики швидше за все, дадуть антибіотики широкого спектра дії, щоб запобігти інфекції. Таке профілактичне використання препаратів, хоч і неминуче, може «підлити олії у вогонь», сприяючи еволюції та поширенню генів стійкості до ліків», – каже Скотт Паллетт, лікар і мікробіолог Королівського центру оборонної медицини.

На полях битв в Іраку та Афганістані на початку 2000-х років характерним патогеном із лікарською стійкістю стала бактерія Acinetobacter baumannii. Але ці «іракські бактерії» все ж таки піддалися впливу антибіотиків широкого спектра дії, які називаються карбапенемами. Проте з того часу стійкість до карбапенемів набирає обертів у всьому світі.

«Найогидніший ген стійкості, який зараз циркулює, кодує фермент під назвою метало-бета-лактамаза 1 Нью-Делі (NDM-1), який знешкоджує карбапенеми. Візьміть цей один ген, і у вас з’явиться стійкість до всього класу антибіотиків», – зазначає мікробіолог WRAIR Патрік МакГанн.

В Україні ген стійкості NDM-1 з’явився у клебсієли, паличкоподібної бактерії, яка проявила себе як єдиний лиходій.

«Однією з характеристик, яка робить її такою витривалою, є те, що порівняно з іншими бактеріями Klebsiella виробляє надзвичайно велику кількість слизу», – повідомляє Крістіан Рісбек, клінічний мікробіолог із Лундського університету.

Таким чином, вона здатна утворювати біоплівки, в яких лікарсько-стійкі бактерії на поверхні захищають уразливі популяції, що знаходяться глибше в рані.

За словами МакГанна, близько 80% штамів Klebsiella, секвенованих на даний момент в Україні, несуть NDM-1 — показник у 10 разів вищий, ніж у решті країн Європи. Одна з причин швидкого поширення гена: Klebsiella здатна захоплювати плазміди – позахромосомну ДНК, що містить гени стійкості безпосередньо в інших бактерій.

Часто метаболічні витрати на запуск усіх цих додаткових генетичних механізмів роблять патоген менш вірулентним. Але це не стосується Klebsiella.

AMR в Україні має глибоке коріння. Як і в інших колишніх радянських країнах, антибіотики широкого спектру дії продаються без рецепта, що призводить до їх неправильного використання.

«І українські клініцисти часто призначають невеликі дози антимікробних препаратів протягом тижнів або місяців. Це «безглуздий» підхід, який сприяє розвитку резистентності шляхом стресу бактерій, не вбиваючи їх», – вважає мікробіолог Олена Мошинець з Інституту молекулярної біології та генетики Національної академії наук України.

Показники AMR в Україні почали зростати у 2014 році після того, як у Донбасі розпочалися бойові дії між українськими військами та підтримуваними Росією сепаратистами. В одному дослідженні 2020 року підраховано, що майже 20% лікарняних інфекцій в Україні пов’язані з бактеріями з множинною лікарською стійкістю (МЛУ), причому найпоширенішою є клебсієла. У 2021 році Україна зробила кроки щодо стримування AMR, включаючи регулювання продажів антибіотиків, але ці заходи виявилися безсилими після вторгнення російських військ у лютому 2022 року.

«У процесі зростання кількості жертв, передові шпиталі та клініки кидали все, що могли, на поранених солдатів, щоб зберегти їм життя. Стійкість до антибіотиків, мабуть, було останнім, про що вони думали», — наголошує Езра Барзилай, лікар, який очолює київське відділення Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC).

У березні 2022 року CDC порадив лікарням по всьому континенту ізолювати й тестувати українських пацієнтів на наявність резистентних патогенів. Спостереження виявило випадки XDR з України в кількох європейських країнах і навіть у Японії.

В Україні лікарні почали стикатися з невиліковними інфекціями. WRAIR допоміг розслідувати випадок українського солдата, який отримав серйозні опіки та помер від сепсису, незважаючи на численні антибіотики. Лікарі виявили шість штамів XDR у тканинах клебсієлу, оснащену NDM-1 та 23 іншими генами стійкості, про що вони повідомили у серпні 2023 року в Emerging Infectious Diseases (Пізніше датська група задокументувала наявність в українського солдата дев’яти штамів XDR).

«Дослідники в Україні досі не мають повного уявлення про те, які гени стійкості існують і як війна впливає на генні патерни», – зазначає Мошинець, яка за підтримки програми SURE-AMR Horizon Europe у жовтні 2024 року створила дослідницький центр AMR у Києві.

Потім виникає те, що Барзилай називає питанням на мільйон доларів: де саме українські пацієнти заражаються штамами МЛУ. Попередні дослідження вказують на регіональні лікарні, які переповнені як військовими жертвами, так і цивільними пораненими та мають обмежені ресурси.

«До лікарень щодня надходять сотні пацієнтів, які заповнюють коридори та підвали», – підкреслює Дмитро Степанський, лікар та мікробіолог Дніпровського державного медичного університету.

Перебої з електроенергією — звичайна річ, і у багатьох лікарнях не вистачає медперсоналу чи витратних матеріалів, таких як вода та спирт для стерилізації. У Сполучених Штатах пацієнти, які борються зі стійкими інфекціями, зазвичай отримують окрему палату та спеціальну команду з догляду, але в Україні – це неможливо. Аби покращити ситуацію, CDC та інші групи, пожертвували автоматизовані аналізатори культури крові та інші інструменти для швидкої ідентифікації мікроорганізмів.

Базові дослідники також допомагають рятувати життя. Коли «Блек» був у важкому стані у лікарні, саме Мошинець, яка відвідувала іншого пацієнта, дійшла висновку, що бактерії утворили біоплівки у його ранах. Вона наполегливо рекомендувала лікарям «Блека» спробувати азитроміцин та меропенем – це антибіотики, які у тандемі руйнують біоплівки та підвищують чутливість до меропенему, сильнодіючого карбапенему.

Незабаром «Блек» одужав і почав жартувати зі своїми медсестрами і був виписаний через 6 тижнів.

«Однієї історії про пацієнта та одного лікування недостатньо, щоб виправдати широке впровадження цього підходу», – зазначає Мошинець.

Але, за словами Віктора Строкоуса, хірурга Київської міської клінічної лікарні №6, його медзаклад використав комбіновану терапію для лікування понад 50 інфікованих солдатів.

Незважаючи на такі проблиски надії, багато експертів у галузі охорони здоров’я побоюються, що війна в Україні додає зловісних ускладнень у глобальну боротьбу з резистентними мікробами — битву, яку світ може програти.

«Рівень лікарської стійкості, який ми спостерігаємо в Україні, передбачає небезпеку постантибіотичної ери. Без узгоджених зусиль боротьби з AMR, через 10 чи 20 років ми не будемо мати антибіотиків для багатьох видів інфекцій. І це не дає мені спати ночами», — попереджає Паллетт.