Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) надає екстрену допомогу дітям по всій Україні, де це дозволяє ситуація з безпекою — від ліків та предметів медичного призначення до засобів гігієни та навчальних матеріалів для школярів, а також забезпечує доступ до чистої води, пропонує психологічну допомогу та проводить курси безпеки

Дев’ятирічний Сашко із Харкова та дві його сестри дивляться у величезну дірку у стіні своєї спальні. Там, де діти граються зі своїми вихованцями, на мотузці висить білизна, де протікає сімейне життя, впав снаряд – як і війна у житті дітей. Це третій будинок, до якого троє братів та сестер переїхали разом зі своєю матір’ю після 24 лютого 2022 року. Їм доводилося знову і знову втікати та залишати свої речі. Історія Сашка та його сестер глибоко зворушлива – це одна з багатьох доль дітей в Україні. Про це йдеться у спеціальному фоторепортажі UNISEF Deutschland, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

За останні три роки, роки російсько-українська війна принесла руйнування, насильство та страх у життя дітей в Україні. Житлові комплекси, школи та дитячі майданчики були зруйновані внаслідок бомбардувань або ракетних обстрілів. У багатьох місцях немає чистої води. Дітям доводиться поспіхом втікати та прощатися із друзями та родичами. У підсумку, сім’ї розпадаються, а діти розлучаються зі своїми батьками.

Молоді люди неодноразово зазнають нападів, особливо на сході та півдні України. Після трьох років війни, звук сирен повітряної тривоги став майже повсякденним: сім’ї втікають шукати притулку від ракетних обстрілів чи бомбардувань в укриттях чи на станціях метро.

Постійний психологічний стрес страху, печалі та жаху не залишає байдужою жодну дитину. Багато дітей пережили жахливе насильство або втратили близьку людину. Інших мучить невпевненість: чи побачу я колись знову своїх друзів? Яким буде наше майбутнє? Коли ж нарешті скінчиться війна? За оцінками, 1,5 мільйона дітей в Україні схильні до ризику депресії, тривоги або посттравматичного стресового розладу.

У той же час діти та сім’ї намагаються продовжувати своє повсякденне сімейне життя, де це можливо: грають, навчаються, вигадують музику або святкують дні народження. Багато школярів в Україні не можуть регулярно відвідувати заняття, тому що будівлі пошкоджені, немає вчителів чи це просто надто небезпечно. Тим не менш, діти хочуть продовжувати навчання, іноді у найскладніших умовах: перебої у подачі електроенергії постійно переривають онлайн-уроки. Діти попри все вірять у свої мрії про майбутнє.

Навіть після трьох років війни, ЮНІСЕФ робить все можливе, щоб дати дітям можливість побачити краще життя. Команди ЮНІСЕФ доставляють рятівну екстрену допомогу сім’ям по всій Україні, де це дозволяє ситуація з безпекою — від ліків та предметів медичного призначення до засобів гігієни та навчальних матеріалів для школярів. Вони працюють з іншими гуманітарними організаціями, спільнотами, волонтерами та установами, такими як лікарні та школи.

У зимові місяці труднощі ускладнюються, особливо для сімей, яким доводиться жити у пошкоджених будинках, іноді без води, електрики та опалення. ЮНІСЕФ надає зимову допомогу в Україні та забезпечує сім’ї зимовим одягом, теплим взуттям та ковдрами або постачає генератори для опалення. Зокрема, сім’ї отримують грошову допомогу для купівлі найнеобхідніших речей, таких як продукти харчування.

Крім надання термінової допомоги нужденним дітям та сім’ям, представники ЮНІСЕФ роблять все можливе, щоб діти знайшли свій шлях у новому повсякденному житті та мали перспективу у розпал війни. Ця довгострокова підтримка дуже різноманітна.

Допомога лікарням

У Львові Валерія із радістю тримає на руках доньку Соломію. Вона народила дівчинку кілька годин тому у підвалі клініки під час ракетної атаки. За допомогою ЮНІСЕФ у підвалі лікарні обладнали пологове відділення, щоб, незважаючи на обстріли, про вагітних жінок та їхніх новонароджених можна було подбати. Наприклад, ЮНІСЕФ підтримує лікарні в Україні медичним обладнанням та електрогенераторами, щоб можна було побудувати та обладнати більше таких підземних станцій.

Класи та дитячі садки також відкривалися на станціях метро чи у притулках. ЮНІСЕФ надав обігрівачі, навчальні матеріали, іграшки та приладдя для рукоділля. Діти можуть продовжувати навчатися та грати в теплому, добре захищеному місці.

Терапія із собаками

Аделіна притискається до м’якої вовни золотистого ретрівера Джулі. Джулі відразу викликає довіру, і між собакою та дівчинкою виникає зв’язок. Аделіна приїхала до дитячого центру у Харкові разом із мамою Вікторією після того, як вони не могли спати ночами через повітряну тривогу та вибухи.

Джулі – навчений собака-терапевт. Терапія із собаками допомагає дітям подолати свої страхи та зняти емоційну напругу. На сеансі терапії Аделіна вчиться годувати собаку, навчає її маленьким трюкам і просто розважається разом. Через деякий час по всій кімнаті лунає сміх дітей та щасливий гавкіт собак.

Терапія відбувається у так званому центрі «Спільно». По всій Україні ЮНІСЕФ встановив ці доброзичливі центри для дітей, наприклад, на безпечних станціях метро. Тут за дітьми наглядають навчені помічники.

Чиста вода

Той факт, що маленький Артем може чистити зуби вдома, далеко не даність. Загалом у п’ять років хлопчик із Харкова дізнався, що означає жити без чистої води.

Після влучення снаряда у насосну станцію, водопостачання повністю припинилось. Сім’я була у розпачі: де взяти воду, щоб пити, готувати та прати?

ЮНІСЕФ прагне забезпечити, щоб діти всюди в Україні мали доступ до чистої води – вдома, а також у дитячому садку чи школі. Тому що вода та гігієна необхідні для захисту дітей від небезпечних інфекційних захворювань.

ЮНІСЕФ надає труби, насоси та комплектуючі для ремонту систем питного водопостачання, а також хімікати для очищення водопровідної води, щоб забезпечити сотні тисяч людей чистою водою. Тепер у родині Артема знову тече вода.

Курси безпеки

«Сьогодні ми дізналися, як боротися з вогнем і чому не можна наближатися до мін», – розповідає дев’ятирічна Настя.

Разом з іншими дітьми вона проходить курси з безпеки, організовані поліцією та ДСНС України у Малинівці. Діти навчаються захищатися від небезпек в ігровій та інтерактивній формі, наприклад, за допомогою коміксів. Йдеться не лише про міни, а й про ризики пожеж та небезпеки в Інтернеті.

Заняття проходять у мобільному класі, наданому ЮНІСЕФ. У багатьох регіонах викладання у класі неможливе, оскільки школи зруйновані. Мобільний клас дозволяє дітям дізнатись про будь-яку небезпеку. З жовтня до грудня 2023 року у тренінгу взяли участь понад 13 000 дітей в Україні.

Соціальні ініціативи

«Блиск в очах дітей та їхній сміх мене дуже мотивують», — каже 20-річна Одана зі Львова.

Як волонтер вона та інші молоді люди підтримують дітей у ​​своїй спільноті, проводячи творчі майстерні. Плетіння браслетів, виготовлення листівок чи посадка квітів – діти можуть дати волю своїй творчості. «Волонтери щастя», як називають себе помічники, підтримують дітей та молодих людей у ​​їхньому саморозвитку та допомагають формувати спільноту.

Волонтерський проект є частиною програми ЮНІСЕФ Upshift в Україні. Програма допомагає відданим молодим людям, таким як Одана, розпочинати соціальні ініціативи у своїх спільнотах, незважаючи на часи війни. За підтримки наставників вони вчаться аналізувати проблеми та створювати власні проекти. Це надає молодим людям можливість розвиватися особисто та змінити ситуацію у своїй спільноті за допомогою чудових ідей.

Дайте українським дітям шанс у сусідніх країнах

Діти з радістю стоять разом у класі і тримаються за руки. Для десятирічної Дарії з України – це перші дні нового навчального року. Дівчина втекла з Одеси до Молдови разом із братом, бабусею та дідусем у 2022 році.

Завдяки зусиллям бабусі, після прибуття до Молдови Дарія змогла взяти участь у можливостях неформального навчання, організованих ЮНІСЕФ та партнерами для дітей-біженців. Це допомогло їй не прогаяти час і зорієнтуватися у новій країні. З успіхом: зараз Дарія навчається у молдовській школі. Першого дня у школі все було незнайомо: інші школярі, нові вчителі, незнайомі класи. Але за кілька днів вона вже проводить канікули з новими друзями.

Багато родин з України втекли до сусідніх країн – сподіваючись, що вони будуть у безпеці і зможуть колись повернутися на батьківщину. Після трьох років війни, сім’ї зіштовхнулися із невизначеним майбутнім. У той же час вони намагаються закріпитися у новому середовищі. Важливо, щоб діти могли повернутися до школи, знайти нових друзів і вести нормальне життя.

Але багато дітей досі не ходять до школи. ЮНІСЕФ працює з урядами та владою таких країн, як Польща, Молдова та Румунія, щоб забезпечити сім’ям українських біженців, наприклад, доступ до медичної допомоги та психосоціальної підтримки, а також щоб діти могли ходити до школи.